Трудові будні депутатів Херсон­ської міської ради VI скликання більш ніж складні, кожного дня вони вирішують проблеми, вносять пропо­зиції — і все це для того, аби зробити життя — кращим. Чиє саме життя? Здогадайтеся самі...

Ми не будемо говорити про всіх, і згадувати ім'я кожного, їх там так багато, і справ «добрих» вони роблять так багато, що перелічити їх всі не вистачить місця на сторінках будь-якого видання.., Ми розповімо лише про одного депутата, і оцінимо лише його «плідну» діяльність у стінах Херсонської міської ради та за її межами.

Ні для кого не секрет, що депутати місцевих рад працюють на громадських засадах, і за свою роботу (на благо громадян), не отримують жодної копійки. Прикро, несправедливо, адже працювати доводиться багато і у «поті чола».

Ми вирішили допомогти «обтерти чоло» одному депутатові.

Звичайно ж, ми не будемо розповіда­ти про якогось там «рядового» депутата, ми допоможемо стати ще більш відомою людині, яка насправді «пахає».

Чому вирішили цим зайнятися? Та тому, що депутати дуже часто скаржаться на те, що на них і уваги не звертають, і що: «Більшість місцевих ЗМІ «жодного доброго слова не скаже, поки їм не заплатиш». Вирішили виправити не­справедливість, при цьому, зверніть увагу, абсолютно безкоштовно т.т. «дадом». І ми зовсім не розраховуємо, що почуємо бодай одне слово подяки з боку депутата. Та ми не задля цього працюємо — країна повинна знати своїх «героїв» у обличчя.

Отже, депутат Херсонської місь­кої ради (ХМР) VI скликання Віктор Аркадійович Шевчук, обраний по одномандатному виборчому округу № 27, від Херсонської міської органі­зації Партії регіонів.

Людина на теренах міста та й області тепер добре відома,

Спочатку пан Шевчук був відомий дуже вузькому колу мешканців обласного центру, Переважно це були ті люди, які живуть у будинках по вул. 295 Стрілець­кої дивізії, 40 років Жовтня та в районі на площі Свободи, це саме ті вулиці та будинки, що знаходяться біля західного входу до міського парку ім. Ленінського комсомолу, і саме там у пана Шевчука є маленький приватний інтерес — Кафе «Літо»... а ще стоянка... а ще мийка для автотранспорту.

Кафе й насправді виправдовує свою назву — «Літо» взимку на вулиці не працює, і це той самий час, коли мешканці кількох десятків будинків на­справді можуть насолоджуватися тишею і у нічний час спати. Адже як тільки сонечко припече, «Літо» почне «розростатися» — столики «вийдуть» за стіни будівлі на вулицю (кожного року все далі й далі), почне звучати музика (доволі голосно) і спокій мешканцям навколишніх будинків буде «тільки снитися» до наступної зими,

Скільки вже разів жителі тих будинків зверталися до правоохоронних орґанів, до міської СЕС — все даремно, кафе як працювало, так і продовжує працювати. Як співали пісень, як грали музику до 3-4 ранку, так і продовжують це робити. А ще як відпускало «Літо» лікеро-горілчані... так і продовжує це робити. І це незважаючи на те, що всього-то у кількох метрах поруч і шкільний заклад (гімназія № 6), і лікарня (клінічна лікарня Суворовського району м. Херсона), поруч з якими, відповідно до чинного законодавства, розміщувати «пи- тейно-розважальні» заклади заборонено.

Та кого це буде турбувати, якщо господар «шанована» у місті людина.

Цікаво, чи хоч раз поцікавився тим, що «Літо» порушує законодавство щодо торгівлі горілчаними напоями начальник міського управління освіти (сьогоднішній депутат міської ради, по 15 одномандатному виборчому округу від міської організації Партії регіонів, і колега по фракції) пан Юрій Ніконов? А можливо питання про алкоголь та паління у громадських місцях ставив начальник міського управління охорони здоров'я пан Микола Гайдученко?

Чи можливо міська СЕС, хоч раз та вказала власнику на те, що стоянки та автомийки у парковій зоні заборонені? Хто його знає...

Чому такі поблажки до окремо взятої людини? Відверто сказати — не знаємо. Начебто — Закон для всіх один. Начебто — Президент каже, що він щодня бореться з хабарництвом, кумівством та корупцією... А тут таке собі маєш... Члени Партії ре­гіонів і Закони порушують, і Президента не слухаються...

Ми ж не можемо говорити, що таке можливо лише через те, що власник закла­ду є кумом Херсонського міського голови Володимира Сальдо? Не можемо! Адже за одним столом з ними не сиділи, з одного келиха не пили, і дітей разом не хрестили... так плескають язиками люди. „ Та, мало про що говорять на вулицях та базарах... мало про що пишуть на парканах. Підтвердити, що це — факт, ми не можемо, а тому й говорити про це не будемо!

Про що можемо сказати із 100% достовірністю, так це про те, що з осені минулого року пан Віктор Шевчук є депу­татом Херсонської міської ради.

Довідково: Віктор Шевчук переміг саме на тому окрузі, де проживають у центрі міста саме ті лот яким кафе «Літо», за їхніми скаргами, — вночі спати не дає...

100% достовірною є інформація і про те, що він є членом фракції Партії регіонів у ХМР.

100% є інформація і про те, що він не лише власник ділянки, на'якій розта­шовані кафе «Літо», мийка та стоянка на території парку ім. Ленінського комсомо­лу, але й великий благодійник.

Чого тільки коштують стільці, які він придбав для встановлення на міському стадіоні «Кристал».

З офіційного повідомлення прес- служби міськвиконкому: «27 січня 2011 р. в газеті міської ради «Херсонський вісник» опубліковано оголошення про за­лучення благодійних коштів до процесу закупки та встановлення 1,5 тис. стільців. На оголошення відгукнулись небайдужі херсонські бізнесмени, депутати міської ради Ростислав Маршак, Геннадій Гірін, Віктор Шевчук, Олександр-Калюжний, Юрій Цепелєв. Спільними зусиллями вони запланували найближчим часом встановити більше ніж 250 стільців.

Є внесок пана Шевчука і у «карету закоханих» — у цей «шедевр» поганого смаку, що було відкрито у лютому.

«Сьогодні, у День всіх зако­ханих, за участі міського голови Володимира Сальдо, секретаря міської ради Зої Бережної, депу­татів міської ради, молоді в Хер­соні урочисто відкрили унікальну скульптурну композицію — «Карету закоханих». Вона стала справж­ньою окрасою Потьомкінського скверу і обіцяє стати справжньою родзинкою міста, адже є єдиною в Україні!».

«Цей проект став першим, але не останнім для депутатів міської ради VI скликання», — наголосила се­кретар міської ради Зоя Бережна, — «вели­ка команда однодумців, меценатів працювала, аби подарувати Херсо­ну такий романтичний сюрприз... обіцяємо, що цей подарунок не буде останнім», — повідомляє сайт ХМР...

За все, що людина зробила добро­го, і що ще зробить (саме так, мабуть, треба розуміти слова Секретаря ради) їй треба дякувати.

От і віддячили «вдячні нащадки». Прямо під час останньої сесії ХМР, що відбулася минулої п'ятниці, 25 лютого, Херсонський міський голова Володимир Сальдо віддячував панові Шевчукові шля­хом вручення «Подяки» за «Вирішення нагальних проблем городян».

Правда, які саме нагаль­ні «проблеми городян» Ві­ктор Аркадійович «вирішує» сказано не було, але ми можемо повірити міському голові на слово. Що-що, а «вирі­шувати проблеми» пан Шевчук уміє, і при цьому досить в «оригінальні» способи.

Його способи настільки «оригіналь­ні», що саме завдяки одному з них, він і став відомим на всю державу, а назву йому можна дати таку: «Сила — є, розуму — не треба».

Нагадаємо, що саме пан Віктор Шевчук «застосував проти журналіста та громадського діяча Дементія Белого силу», заважаючи йому виконувати свої професійні повноваження. Пригадуєте історію, що сталася у приміщенні Херсон­ського обласного театру, минулого року, під час так званого «звіту» Володимира Сальдо? Тоді саме підприємець Віктор Шевчук, заступник міського голови Микола Соловйов та екс-заступник, екс-комсомолець, і взагалі дуже порядна, чесна й непідкупна людина Юрій Христич надавали Дементію Васильовичу таких стусанів, що той був змушений провести певний час на стаціонарному лікуванні в лікарні Суворовського району.

Це фактично був перший вихід «у люди» пана Шевчука, і перший вклад у «вирішення проблем городян» (невдовзі після цього він стає депутатом ХМР).

А от ще один оригінальний спосіб від пан Шевчука щодо піклування про «городян».

Вже під час першої сесії Херсонської обласної ради VI скликання депутати, скоріш за все за «труды праведные» на благо громадян віддали панові Шевчуку у тимчасове (всього-то на 15 років!) ко­ристування водний об'єкт площею в 9,01 га., при цьому навіть не визначивши, а скільки ж «шанована людина» буде за це платити оренди... Навіщо турбувати чудо­ву людину, мецената такими дрібницями. Скільки коштуватимуть громаді забавки пана Шевчука щодо «риборозведення» — незрозуміло, і навряд чи хоч комусь, крім нього самого, про це відомо.

Але це не все... дякувати — так дякувати.

Буквально на останній сесії ХМР (минулої п'ятниці) відповідно до рішення. № 22 «Про переукладення договорів оренди земельних ділянок, поновлення строку дії договорів оренди, визнання такими що втратили чинність, деяких підпунктів рішень міської ради, договорів оренди земельних ділянок, внесення змін до рішень міської ради», депутати' пунктами 1,11 та 1.12 надали згоду на переукладання договорів оренди з... «Фізичною особою-підприємцем Ві­ктором Шевчуком», Тобто земля у парку під кафе, автостоянкою та автомийкою будуть у «власності» благодійника ще до 5 лютого 2014 року.

Чого так ненадовго? Так це ж ще своя каденція... Перед тим, як піти у небуття, можемо припустити, що термін дії подовжать одразу років на 50, а може й на всі 99.

Отож, на даний -час благодійник, меценат, турботлива людина, депутат Віктор Аркадійович Шевчук має не тільки міські землі (це ми говорили тільки про ті, які офіційно оформлені на нього, і не ска­зали жодного слова про те, що має його дружина... у тому ж парку ім. Ленінського комсомолу, а ще про...), але й водоймище в одному з районів нашої області. Чого тільки для хорошої людини: спортсмена, активіста, благодійника не зробиш.

А ось, ще маленький штрих... Так, для того, аби портрет та образ були більш об'ємними, і щоб ви розуміли, з якою повагою можуть ставитися у міській владі до тих, хто у турботах та піклуванні про пе­ресічних громадян проводить дні та ночі.

Віктор Аркадійович Шевчук — член постійної депутатської комісії з питань містобудування, архітектури та регулю­вання земельних відносин.

ДОВІДКОВО: У простонародді її називають — «земельна». Хтось, просто так — глузуючи, говорить про неї — «при­буткова». А хтось, ну просто жартома, називає її — «грошова»!

«Підводячи риску» можемо конста­тувати, що панові Шевчуку доводиться разом із тягарем громадського наван­таження, благодійницької допомоги, ще кожного тижня займатися й питаннями «регулювання земельних відносин».

Та слава Богу, у «Вирішенні нагальних проблем городян», він непоодинокий. У «скрутну» хвилину він завжди може покластися на кремезні плечі колег з Партії регіонів, які готові допомогти (він їм також допомагає, у разі чого, не турбуйтеся). Допомагають вони один одному «задурно», хіба за таку роботу «мзду» беруть? Ні! їм просто — «За державу обидно!». І з тих городян, які приходять вирішувати свої «земельні» питання, теж... не беруть!

Ну, хіба що для того, аби хоч якось зводити кінці з кінцями.,. Чи для тою, аби плідно працювати для і заради людей... А можливо для того, аби наше місто стало гарним і квітучим з такими підприємця- ми-депутатами як Віктор Шевчук, хтось з громадян і «попросить» прийняти від них «благодійний внесок»... Так це ж не для себе, це все для міста...

Погодьтесь, гідний спосіб «Вирі­шення нагальних проблем городян», ще тільки чотири місяці як депутат, а стільки всього доброго встиг...

І вода... і земля... і парк...

А уявіть собі, що буде до кінця тер­міну повноважень...

Хто знає, можливо, що до того мо­менту, як настане час знову голосувати за місцеву владу, по місту вже просто так і не пройдеш, то тут, то там будуть майоріти плакати:«Приватна територія! Охороняється собаками!»...

Ось такий він — один з народних об­ранців. Складне у нього життя,., Кожного дня доводиться «вирішувати нагальні проблеми городян», а про свої, власні інтереси, навіть і подумати немає часу!