До початку дачного сезону і питання щодо перевезення і знову зависло у повітрі.

Практично кожного року навесні міська влада отримує додатковий головний біль — як перевозити пільгові категорії громадян на дачні ділянки. У першу чергу це стосується пенсіонерів, тих самих пенсіонерів — які є найбільш активною категорією громадян, які ходять на виборчі дільниці, а отже обирають владу. Тому «шуткувати» з цією категорію не наважується ніхто. А тому «парадно» запевняють, що все нормально. Та це парадна частина, а що із «службового входу»? Зазирнемо.

Як правило з цими питаннями «не шуткують» у рік проведення виборів (нагадаємо, що саме минулого року для того, аби не загострювати питання, міська рада кілька разів збільшувала фінансування пільгових категорій щодо перевезення річковим транспортом за рахунок місцевого бюджету). Цього року виборів не передбачається, а тому питання, скоріш за все, буде носити гострий характер.

Практично кожного року у березні — квітні влада обіцяє, що питання буде вирішено «раз — і назавжди», робить вигляд, що насправді щось робить та проходить місяць — два і проблема знову загострюється. Кожного року проблеми «вирішуються» виключно на словах, а на ділі — їх накопичується все більше і більше (це й є зворотний бік — «парадних обіцянок»).

Якою буде цьогорічна навігація? Однозначно сказати важко, але скоріш за все — знову з проблемами. А те, що вони є, стало зрозуміло у той момент, коли минулого тижня до редакції від імені чи не «всіх дачників» нам теле­фонували одразу кілька громадян і про­сили нас.прийти на «зустріч-нараду», де будуть розглядатися важливі для дачників питання. Звичайно, що ми не залишилися осторонь цієї важливої проблеми.

Сам факт проведення такої наради за участі тих, хто користується річковим транспортом, вже вказує на те, що проблеми є.

Так, проблеми є, адже менше ніж за місяць до початку навігації й досі невідомо ані про те, якою буде реаль­на кількість річкових суден, що курсувати­муть на дачні ділянки (і чи будуть вони взагалі), ані те, у які дні будуть виконуватися рейси, ані конкретного розкладу руху.

Отже, 18 березня, 15.00, зала Ком­сомольського виконкому — заповнена.

У нараді-зустрічі беруть участь: Галина Теслюк, заступник Хер­сонського міського голови, яка тепер опікується питаннями транспорту та зв'язку (раніше цю посаду майже 10 років обіймав найнепідкупніший чиновник міськвиконкому пан Юрій Христич), керівники підприємств- перевізників, представники Нижньодніпровського регіонального представництва Держфлотінспекції України у Херсонській області, Хер­сонського представництва держав­ного підприємства «Адміністрація річкових портів», управлінь міської ради, комунального підприємства «Херсонелектротранс» і головні учасники наради — споживачі, а точніше їхні представники та голови дачних кооперативів.

Вже на самому початку наради на­чальник представництва «Адміністрації річкових портів» Володимир Бородін розповів про ситуацію, що склалась з річковим транспортом цього року. За його словами, початок навігації запланований орієнтовно на 18 квітня. До цього часу дачні кооперативи повинні привести у належнии стан, що відповідає технічним вимогам, обладнання своїх причальних споруд.

Нагадаємо, що саме ця вимога — «утримання у належному технічному стані причальних споруд», покладена на дачні кооперативи, і стала причи­ною того, що минулого року на кілька причалів катери так і не заходили.

З одного боку можна зрозуміти перевізників — вони повинні чітко до­тримуватися умов проведення швар­тових робіт і забезпечувати якісну, і, головне, безпечну висадку та посадку пасажирів, а тому й вимагають, щоб причал відповідав стандартам.

З іншого боку: звідки кооперативам взяти скажені гроші на якісне технічне утримання причальних споруд? Або, не дай, Боже, на при-дбання нових? Колись усі ці питання були на плечах перевізників, і тоді грошей у вигляді 35 копійок (такою була оплата за' пере­везення) вистачало і на плавзасоби, і на зарплатню, і на причальні споруда. Сьогодні за ті захмарні ціни, які прав­лять перевізники, вони не відповідають ні за що, крім самого «пароплава».

Отже, якщо кооперативи хочуть, аби на їхніх причалах швартувалися судна, вони повинні терміново їх упорядкувати, адже вже до 4 квітня повинно відбутися комісійне обстеження причалів, за яке буде відповідати Управління транспорту та зв'язку міськвиконкому.

А до 25 березня представники дач­них кооперативів та товариств мають внести пропозиції щодо «оптимізації руху річкового транспорту», відповідно до яких, до 1 квітня перевізники бе­руться розробити «схему диспетчерсь­кого контролю за рухом мотоботів» (чи будуть курсувати великі судна взагалі, а якщо будуть, то за якими маршрутами, питання залишається відкритим).

Та все це квіточки. Попереду головне питання — фінансування! На ньому і спіткнулися.

Представники міськвиконкому радісно заявили: «Перевезення повністю профінансоване». Та це тільки голослівні заяви.

Ні, по факту так воно й є — гроші виділили (на папері, а не фактично), але на скільки їх вистачить — сказати не береться ніхто.

Радісні та райдужні промови чиновників дещо захмарив началь­ник представництва «Адміністрації річкових портів» Володимир Бородін, який по-перше, нага­дав, що: «Заборгованість на суму 700 тис. грн. з держбюджету перед ДП «Адміністрація річкових портів» за перевезення пільгових категорій громадян у минулому році досі не погашена! Якщо заборгованість не буде сплачено найближчим часом, безкоштовне перевезення пільгових категорій громадян, за розрахунками на 18 березня, можливо планувати по мінімуму»; по-друге, констатував, що навіть при тому фінансуванні, що є: «Перевезення пільговиків відбуватимуться лише ОДИН раз на ДВА тижні».

На цей рік із держбюджету виділено 1,6 мільйонів гривень (сума саме така, що була й минулого року).

Здавалося б що й перевезен­ня повинні відбуватися у тому ж об'ємі. Та на ділі не все так райдуж­но, як каже Прем'єр Азаров, (який постійно стверджує, що з кожним днем ми живемо все краще). Насправді перевізники рахують реальні витрати: і вартість пального, що невпинно з кожним днем збільшується, і відсотки інфляції, що реально «з'їдають» гроші, і всі інші чинники.

Отже, якщо перерахувати гроші на кількість перевезень, і порівняти з ми­нулим роком то вийде., що собівартість грошей впала у рази. Нагадаємо, що минулого року пільгові категорії гро­мадян перево-зили двічі на тиждень (1 раз у будній і 1 раз у вихідний день).

Отже, з врахуванням того, що бюд­жет заборгував 700 тисяч, а цьогорічний виділив тільки 1,6 млн, від яких відразу віднімуть борг, то виходить, що на цьогорічні перевезення залишилося тільки 900 тисяч. Тобто, цьогорічний бюджет не врахував ані минулорічної недоплати, ані інфляцію, ані підвищення Цін на пальне, запасні частини, заробітну плату і багато, багато чого іншого.

І нарешті, по-третє, пан Бородін констатував, що «Орієнтовна вартість квитків перед початком навігаціі-2011 року складає 15 гривень на суднах великої місткості, і 3-6 гривень на маломірних судах».

На нараді обговорили ще одне болюче питання: як дачникам до­биратися у річковий порт, якщо туди ходить обмежена кількість наземного транспорту. Вирішили, що до почат­ку навігації «Адміністрація річкових портів» та підприємства- перевізники маломірним флотом повинні надати Управлінню транспорту та зв'язку остаточні роз­рахунки тарифів, схеми і графіки руху теплоходів та мотоботів, а після затвердження графіків руху водного транспор­ту, буде скореговано роботу електротран­спорту для забезпе­чення безперебійного перевезення дачників із мікрорайонів міста до річкового порту та у зворотному напрямку.

Так планується, що у період навігації буде організовано спеціальні рейси для перевезення дачників з мікрорайону «Корабел» до річкового порту та у зворотному напрямку, і з мікрорайону «Таврійський» до «Гідропарку» та у зворотному напрямку.

Та «організувати перевезення» не проблема — перевізники самі з за­доволенням візьмуться за додаткову роботу... якщо за неї платитимуть! А от чи буде міська влада ще до­датково оплачувати й перевезення спеціальними наземними рейсами пільговиків? Малоймовірно, адже такі витрати у міському бюджеті не перед­бачено. Те, що влада «переконає» фірми-перевізники виконувати такі рейси безкоштовно — малоймовірно. Вони з великим «трудом» перевоз­ять пільгові категорії громадян на повсякденних маршрутах (там де є ті, хто платить за свій проїзд), то Чи будуть вони організовувати спеціальні рейси, що практично не будуть приносити «живих» грошей?

Скоріш за все дачникам доведеться платити по повній, якщо не більше (адже все ж таки спецмаршрут). Чи буде міська влада забезпечувати пільговим категоріям громад безкош­товний проїзд у спеціальних рейсах — відповідь на це питання під час наради так і не прозвучала.

Нарада закінчилася, але питання щодо перевезення пільговиків на дачні ділянки так і залишилося відкритим, у ньому не стоїть остаточ­на крапка. Залишається почекати пропозицій від дачників, а потім подиви­тися на реакцію влади та перевізників.

Скоріш за все більшість річкових перевезень цього року буде перекладено на маломірний флот, а це, як говорили нам представни­ки дачних кооперативів, їх цілком не задовольняє.

А судячи з тієї кількості Грошей, що виділені бюд- етом, і те, як стрімко і постійно зростають ціни, то можемо припустити, що навіть ті гроші, що є, закінчаться задовго до того, як буде викопано та перевезено «на велику землю» останню картоплину та цибулину.

Що ж думають про підготовку до навігації самі користувачі, про це нам розповіла власник дачної ділянки Олена Стасюк: «Я кори­стуюсь річним транспортом близько 40 років, тому можу порівняти, що було тоді, а що — тепер. Тоді катер ходив 5-6 разів на день, і вартість квитків була 10 копійок. Поступово зростала ціна, але й комфортабельність пере­везень стала кращою. Проблеми з навігацією почались років 15 на­зад, і до сьогодні іх не вирішили. Сьогодні нам розповідають про якісь незрозумілі ситуації, причому це стосується і річкового транспорту, Іг автобусів та тролейбусів. Відкриття' перевезень взагалі заплановано аж на 18 квітня, тоді як минулого року воно було з початку місяця. Саме зараз погодні умови дозволяють і ви­ноград обрізати, і картоплю саджати, а вони затягують. Дача — це підсобне господарство для кожного херсонця, який має ділянку. Продукти, вирощені власноруч, без пестицидів, без ГМО, для багатьох — це основне харчування на весь рік. І якщо зараз запізнимось — доведеться купувати магазинне.

Мало того, що досі не розпочина­ють перевезення, так ще й людей мен­ше перевозять. Перейшли на маломірні судна, а людей багато, і всі не можуть переправитись. Якщо так і буде про­довжуватись, люди занедбають свої ділянки, і згодом землю викуплять знову ж незрозуміло хто, і за які гроші».

Слова занадто близькі до правди, щоб не бути нею.