Про земельну реформу ми чуємо вже доволі довго. Весь час можновладці клянуться у своїй любові до українського села, говорять про необ­хідність скасування мораторію на продаж землі, ведуть порожні бесіди щодо цивілізованого шляху українських земельних відносин. Коли слова за­кінчуються і потрібно виконувати реальну роботу, чомусь зникає все «земельне натхнення» псевдодемократів та «справжніх патріотів» України. В чому ж тут справа?

Як показав час, швидше за все, проблема полягає у відсутності політичної волі та рішучості вітчизняних можно­владців. Виявляється, що більшість українського політикуму майстри лише говорити. Ніхто не хоче брати на себе відпо­відальність. Стара українська приказка «моя хата з краю...» найкраще характеризує дії українських державних мужів. Майже 20 років незалежної історії України показали, що по­літикам не до селян, коли вони при владі. Прості громадяни цікавлять їх виключно напередодні виборів.

У контексті вирішення земельного питання сьогодні приємно дивує Президент України. Під час зустрічі з міні­стром аграрної політики та продовольства Миколою При- сяжнюком, говорячи про необхідність проведення в державі земельної реформи, Віктор Янукович, зокрема наголосив, що з 2012 року в Україні має запрацювати обіг земель сіль­ськогосподарського призначення. На думку українського Президента, найголовнішим моментом є те, щоб земельну реформу було завершено із врахуванням ключових питань. Перше — не обезземелити українського селянина. Дру­ге — зробити все таким чином, щоб зберегти і мотивувати розвиток українських сіл. І, третє, — завершивши земельну реформу, зробити обіг сільськогосподарської землі. Це, в свою чергу, дасть можливість збільшити економічний по­тенціал аграрного сектору України.

Сьогодні для більшості населення нашої держави вже зрозуміло, що вперше за всі часи незалежності земельна реформа зрушила з місця. Звичайно, проводити зміни в земельній сфері потрібно виключно з врахуванням інтересів України та її громадян. На думку Миколи Присяжнюка, пріоритетними завданнями на 2011 рік є зміна законодав­чої бази та приведення у відповідність не лише до викликів глобального ринку, а й.до реалій економічного сьогодення. Також у рамках реформування законодавчої бази плану­ється наповнення електронного загальнодержавного када­стру землі, зменшення часу на реєстрацію прав власності на землю до 14 днів, проведення інвентаризації земельних ресурсів та затвердження паспортів агропромислового ви­робництва.

Президент України неодноразово наголошував, що на землі повинен бути справжній хазяїн. Тільки таким чи­ном можна зберегти українські родючі чорноземи, котрі в останні роки інтенсивно виснажувались недобросовісними орендаторами. Справа в тому, що для держави не існує за­грози втрати землі, оскільки вона залишається*територією України. Але люди — прості українські селяни, можуть втрати власну землю і будуть змушені працювати за копійки. Так, вони отримають декілька гривень, проте їх діти та онуки бу­дуть вимушені жити життям найманої робочої сили на цій землі. І тут ризики дуже високі, тому влада має досить сер­йозно підійти до вирішення цього питання.

Рішучість Президента у питанні здійснення земельної реформи дає надію українським селянам, що вже в скорому часі вони зможуть стати повноправними господарями влас­ної землі. Те, що земля має бути капіталізована і повинна стати товаром, не викликає жодного сумніву у низки екс­пертів та спеціалістів. Проте, Президенту треба пам'ятати, що без ряду обмежень земельна реформа приречена на провал. Так, наприклад, потрібно обмежити або взагалі за­боронити продаж землі іноземцям. Крім того, необхідно за­боронити продаж великих ділянок в одні руки, щоб уникнути монополізації вітчизняного земельного ринку. Попри наяв­ність цих застережень, сьогодні громадяни України вже чіт­ко усвідомлюють, що земельне питання — це не лише слова, але й дії влади, спрямовані на покращення становища укра­їнського села.