Наша газета неодноразово писала про шпиталь інвалідів та ветеранів Великої Вітчизняної війни, що знаходиться в Херсоні, про лікування та допомогу, яку отримують там люди похилого віку. В умовах сучасної кризи для більшості людей старшого покоління — це єдиний спосіб «підправити» своє здоров'я.

Днями листом до редакції звернувся наш читач Анатолій Васильович Клименко, з села Олександрівки Каланчацького району Херсонської області, у якому він поскаржився, що отримати путівку до обласного шпиталю важко: «Сам я — дитя войны и слышал, что в Херсонском госпитале могут лечиться дети войны. Поэтому обратился в районную поликлинику с просьбой, чтобы мне предоставили путевку в этот госпи­таль, — йдеться у листі. — Но, в больнице мне сказали, что детям войны не разрешают там лечиться».

Для того, аби краще розібратися «на чиєму боці правда» у даній ситуації, я попрямувала до обласного управління охорони здоров'я. Як виявилось, категорія громадян «діти війни» насправді має право на лікування в облас­ному госпіталі, але лише за однієї умови.

- Такі люди можуть стаціонарно лікуватися в госпіталі ІВВ, якщо мають інвалідність від загального захворювання, — зазначив заступник начальника обласного управління охорони здоров'я Андрій Пасіка. — Чому є таке обмеження для дітей війни? Тому, що на сьогоднішній день у нас значна кількість інвалідів, ветеранів війни, і госпіталь не в змозі прийняти на лікування всіх одразу. При цьому без збільшення ліжкового фонду.

Таким чином виходить, що людина похилого віку, яка хоче пройти лі­кування в обласному госпіталі ІВВ має бути обов'язково: ветераном війни, інвалідом війни, або ж дитиною війни (за умови інвалідності від загальної хвороби). Крім цього, треба отримати путівку до цього лікувального закла­ду, як кажуть, «у порядку черги». Адже ліжок в госпіталі на всіх бажаючих одразу не вистачає.

Що ж стосується конкретного пацієнта, який звернувся спочатку до районної поліклініки, а потім до нашої редакції, то Андрій Володимирович запевнив: «Цим хворим наразі займаються, я попросив лікарів дообстежити цього чоловіка, щоб він мав право на законних підставах пройти лікування у обласному госпіталі».

Тож, маємо надію, що до нашого читача прислухаються лікарі і він зможе трохи підправити своє здоров'я у такому поважному віці, адже йому вже 73 роки. На жаль проблема сама по собі не нова. Прикро, але у держави не вистачає коштів не лише для того, аби збільшити ліжковий фонд у шпиталі, а й взагалі для того, аби допомогти людям похилого віку. Ветерани, інваліди війни, звичайні пенсіонери наразі забуті владними структурами — і це всіма визнаний факт. Пенсій не вистачає навіть на продукти харчування, про ціни в аптеках — мова не ведеться. Можновладцям певно треба згадати про те, що саме ці люди розбудовували нам шлях до Незалежності. Саме завдяки багатьом з них, ми й досі живемо під мирним небом, А сучасні олігархи та бізнесмени стали ними тільки тому, що колись ці старенькі працювали та воювали. Прикро, що саме при цій владі людям похилого віку доводиться звикати до бездіяльності влади, до байдужості молодого покоління, до презирливий поглядів у громадському транспорті, Але ніхто: ні влада, ні громадяни не мають права забувати про стареньких. Пенсіонерами — будуть всі! А гроші мають властивість закінчуватися.