Перший секретар Голопристанського районного комітету Комуністичної партії України, заступник голови районної ради, Іван Басараб стурбований великою кількістю проблем населення Голої Пристані. Саме про ці питання і можливі варіанти їх вирішення велася розмова.

Кор. Іван Кирилович, які питання сьогодні найбільше хвилюють людей в районі?

І.Б. Турбують як загальнодержав­ні питання, наприклад, безробіття, працевлаштування, що особливо вдарило по молоді, так і місцеві. Наприклад, проблема, пов'язана з житлом для спеціалістів, 1(П) молодих зокрема. Житла І сьогодні немае, Поки що відсутні конкретні, загальномасштаб- ні програми, які б забезпечували цих фахівців житлом. Хоча б на якихось пільгових умовах, як це було раніше. Взяти хоча б медичний персонал: він старіє, відповідно, це породжує дефі­цит, погіршується якість. І є ж фахівці, спеціалісти, які готові працювати, але з переїздом у іншу місцевість виникають проблеми у зв'язку з від­сутню житла.

Інша проблема стосується фі­нансування дитячих садків. Звісно, районна адміністрація, сільські, селищні ради роблять все можливе, аби функціонували дитячі садки. Але цього вкрай недостатньо. Ди­тячі садки — це не просто заклади, де дитина приходить поіст^ по­гратися, а спеціалізовані установи, які надають певні знання. До школи діти повинні іти підготовленими, а, відповідно, ними також повинні за­йматися фахівці. Але в сільрадах на сьогодні недостатньо коштів, ,щоб проводити перепідготовку фахівців. Іноді буває, що на посаду завід­увачів садків беремо не фахівців. І держава, і районна влада має вирішувати ці проблеми стосовно якісного забезпечення вихователів, завідувачів дитсадків. Потрібні гро­ші і на підготовку спеціалістів, і на придбання книг для дітей, олівців, іграшок, яких недостатньо. Тому централізація в даному випадку була б більш доречною. Кабінет мі­ністрів України сьогодні розглядає таку можливість передачі дитсадків на баланс територіальних громад, але потрібен поштовх. Про це треба говорити, постійно заявляти.

Взагалі питань багато. Ними опікується депутатський корпус, районна державна адміністрація, а загалом це пріоритет діяльності на­шої фракції у районній владі. Роботи дуже багато.

КОР. Чи є у вас можливі варі­анти розв'язання перерахованих проблем?

І.Б. Ми бачимо одне із вирішення цих питань так само, як з галуззю медицини: вона була передана на баланс районної влади, у спільну власність територіальних громад. Це б дало можливість на належному фінансовому рівні забезпечити ме­дицину, освіту, в тому числі і садки. Але на сьогодні в сільських радах немає ресурсів, які б у повній мірі забезпечували їх функціонування.

Тому для цього потрібна допомо­га. Ни звертаєтесь ви по допомогу до обласної ради, щоб вирішити хоча б деякі з перерахованих питань?

Звісно, ми звертаємося і зазви­чай допомогу отримуємо. Наприклад, нещодавно, а саме 24 травня, у нас було виїзне засідання медичної комі­сії облради, яку очолює наш колега, комуніст Валерій Тимошенко. Разом з керівником військового госпіталю м. Херсона та з представниками об­ласної ради ми дивились центральні районні лікарні, розглядали пробле­ми стосовно забезпечення цих ліка­рень ліками, а також функціонування нашого комунального закладу мережі аптек, дивились знижки, асортимент ліків. Наше прохання до обласних депутатів було підняти питання до­помоги добудови харчоблоку, який будується ще з 1986 року. На сьо­годнішній день район виділяє кошти на цю добудову: протягом останніх років ми виділили близько мільйона гривень, в цьому році виділено вільні залишки, близько двохсот тисяч. Але все одно цих коштів недостатньо. Залишилось ще добудувати 10%. Тому ми звернулися по допомогу до депутатів, до наших колег з фракції КПУ, разом подивилися, в якому неприглядному стані знаходиться харчоблок і прийшли до висновку, що оті залишки потрібно якнайшвидше допрацювати.

КОР. Довіра виборців — це певні справи. Комуністична партія з цього боку серйозно діє. Тобто вже є певні кроки до вирішення проблем, які хвилюють людей, правильно?

І.Б. Там, де працюють комуністи в органах місцевого самоврядування, ніяких нарікань немає, бо це відповідальні люди, які вболівають за свій район. Я маю на увазі нашу Голопристанщину. Нам відрадно, що у нас в районі за діючого сільського голови Степанової Валентини Миколаївни зроблено багато, Наприклад, за­їжджаєш у село, і скрізь освітлення, ліхтарі горять, не страшно вулицею ходить, як в інших селах.

Загалом громада довіряє де­путатам, Якщо в сільраді усього 14 депутатів, то з них більша половина (8 депутатів) представників КПУ, яка підтримує людей. Зараз Валентина Миколаївна зробила все можливе, щоб увійти в одну з програм по до­помозі громадам. Кошти, виділені програмою, вже пішли на фельдшер­сько-акушерський пункт (ФАТІ), який на сьогодні є одним з кращих ФАПІв на території Голопристанського району: Це — конкретна робота комуністів.

У сільській раді працює і комуніст Пішта Сергій Васильович, депутат V скликання, який вирішує безліч нагальних питань, співпрацює з наукою, отримує гарні врожаї. Він визначається на рівні району як гарний організатор, керівник госпо­дарства, отримує почесні грамоти. Зараз виходить на обласний рівень: співпрацює з інститутом тваринни­цтва степових районів ім. Іванова «Асканія-Нова», розвиває напрямок рослинництва, займається свинар­ством і м'ясним скотарством. Це дає робочі місця людям, зарплату, а ще — авторитет та повагу. Своєю плідною роботою комуніст допо­магає у питаннях життєдіяльності кожної сім'ї.

КОР. Сьогодні по всій країні триває Народний референдум, чи турбують питання, які винесені на обговорення громадян, мешканців Голопристанського району?

І.Б. Як же можуть не турбувати питання життєдіяльності країни в цілому, проблеми, які стосуються кожного громадянина. От візьмемо хоча б Пенсійну реформу, Звісно, що вона стосується кожного. У нашому районі, де проживає 61 тисяча гро­мадян -16 тисяч пенсіонерів. І це для району важливе питання. До того ж, майже 90 чоловік щомісяця виходять на пенсію, Як їм жити на ті копійки при постійному підвищенні цін? Інше питання стосується землі. Нас воно хвилює більше всього, адже район сільськогосподарський. Земля — це останнє, що в нас залишилося, як же її продавати. Я, наприклад, думаю так: є ділянка, інша ділянка, ще одна — це вже територія. А продаж тери­торії означає втрату самостійності та незалежності, які ми просто можемо втратити. Тож людей дуже турбує ця проблема.

Ми підготувалися до прове­дення в нашому районі Народного референдуму, проводили засідання бюро райкому, наради секретарів «первичок». Доносимо через кому­ністів, наші ЗМІ, активістів важливі питання референдуму до людей, які повинні знати чим переймаються комуністи, за що вболівають. Тож початок роботи — плідний. А ще, на мою думку, одна з цілей цього масштабного заходу полягає і в тому, щоб звірити свої позиції з думками та очікуванням виборців. Якщо треба, то скорегувати свої дії, аби й надалі боротися за інтереси народу,

КОР. Дякую.