Хлориди, сульфати, нітрати, свинець, цинк... Це далеко не повний перелік «отрути», що тече з наших кранів. У районі склалась катастрофічна ситуація з постачанням населенню якісної питної води.
Ми давно знаємо, що вода в наших кранах далека від ідеалу. Підтверджує це і той факт, що з кранів разом з нею подекуди вилітають іржа, пісок, сухі стебла, шматочки коріння, яке проросло у старих азбестових трубах, і навіть пір'я... То що ж відбувається?
Більшість людей, не сподіваючись на вирішення цієї проблеми місцевою владою та комунальниками, вже давно власними силами забезпечують себе й свої потреби іншою, на їх думку, більш якісною й корисною водою. Наприклад, чимало новотройчан купують у магазинах райцентру очищену воду на розлив.. Інші — ті, у кого є транспорт, беруть різні ємності та пластикові пляшки і їдуть за життєдайною рідиною до самовиливних артезіанських свердловин, що розташовані на території району. Ті ж, хто не воліють витрачатися на купівлю питної води й не мають транспорту, просто кип'ятять водопровідну. Та чи насправді уся ця вода безпечна для вживання? Відповідь на це запитання ми й намагалися знайти...
ТЕХНІЧНА ЗАМІСТЬ ПИТНОЇ
Проблема якості питної води в нашому районі вже багато років стоїть надто гостро. Мабуть, якщо порівняти з іншими регіонами, то рідина, що тече з кранів мешканців райцентру, в загальноукраїнському рейтингу знаходитиметься на останніх сходинках. Адже вона не очищається належним чином, а водопровідні труби майже по всіх вулицях вимагають повної заміни та оновлення. Так звана питна вода у Новотроїцькому для споживання непридатна. Більше того, за фізико- хімічними показниками вона ближча до технічної. Це підтверджують лабораторні дослідження районної санепідемстанції. Тут раз на місяць беруть проби водопровідної води й перевіряють її якість за дев'ятнадцятьма показниками. І щоразу результати вражаючі! Наприклад, жорсткість для нашого району при максимально допустимій нормі має становити 10 мг/дм3 (відповідно до Державних санітарних правил, що нині діють в Україні, — 7 мг/дм3), а її показники щоразу коливаються від 20 до 25 мг/дм3!
Далекі від допустимих меж й інші основні складові: сухий залишок, хлориди і сульфати (див. таблицю — авт.). До речі, саме за ними й визначається якість питної води.
Отож недарма мешканці району постійно скаржаться на воду з іржею, піском, мулом тощо. Нарікають люди й на ціну, яку править сьогодні комунальне підприємство за пиття. Адже, сплачуючи за питну воду, яка не є такою, ми змушені додатково витрачатися ще и на очищену.
Я воду з крана взагалі не споживаю, — скаржиться мешканець Ново- троїцького 55-річний Віктор Олександрович. — Її ж не те що пити неможливо, в ній купатися навіть страшно. Вона й гірка, й солона, другий раз і запах неприємний має, а осаду скільки! Треба з цим щось робити.
Треба, але немає за що, — коментує ситуацію з якісним водозабезпечен- ням мешканців райцентру селищний голова Василь Мельник. — У нас вода не питна (питається, чому ж тоді водопостачальники не беруть плату за неї як за технічну? — авт.), тому про якість не може бути й мови. Рідина, що тече з наших кранів, згідно з чинною документацією, називається... холодним водопостачанням.
Можливо, й так. Але це водопостачання для мешканців району має бути, принаймні, безпечним. Для цього, на думку Василя Івановича, кожну башту необхідно обла- штувати спеціальним очисним обладнанням. На це у селищному бюджеті коштів немає. Немає сподівань і на отримання фінансування з державного бюджету.
- Зазвичай гроші звідти «заходять» до нас восени, — ділиться селищний голова. — Але під кінець року завжди трапляються якісь більш нагальні для держави проблеми. У минулому році, наприклад, замість фінансових надходжень ми отримали повідомлення про те, що гроші, які призначалися нам, спрямували на «Євро-2012». Так може бути і цього разу. Хоча в перспективі, відповідно до державної програми «Питна вода в Україні», можливість реконструювати і обладнати очисними спорудами більшість водонапірних башт райцентру є. Та коли це станеться — вам сьогодні не скаже ніхто..
ВПОДОБАННЯ ЛЮДЕЙ
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, майже 80 % усіх захворювань викликані саме неякісною питною водою. Споживання рідини, що містить домішки важких металів (свинцю, ртуті і їм подібних), вражає серцево-судинну систему, викликає ракові та шкіряні захворювання, різноманітні аномалії. Постійне вживання води з підвищеною жорсткістю, такою як у нас, призводить до накопичення солей в організмі і, зрештою, до захворювань суглобів (артрити, поліартрити), до утворення каменів в нирках, жовчному і сечовому міхурах тощо.
Аби вберегти себе від подібних проблем, мешканці райцентру почали споживати іншу воду. Щоб дізнатися яку саме, ми провели серед них опитування. Виявилось, здебільшого люди, котрі дбають про своє здоров'я, купують очищену воду на розлив у новотроїцьких магазинах (ПП «С. Й. Олійник»), дехто намагається привезти життєдайну рідину з артезіанських свердловин (постійно діючих на території району 4), інші купують бутильовану воду відомих фірм-виробників або ж перед вживанням просто кип'ятять звичайну водопровідну.
І хоча смаки й можливості наших респондентів різняться, впевнені вони в одному: уся ця вода якісна, без шкідливих домішок і до того ж надзвичайно корисна. Аби перевірити наскільки їх твердження правдиві, ми знову звернулися до районної санепідемстанції. Для експерименту фахівці цієї установи взяли проби води з артезіанських свердловин, що розташовані у Громівці, Сергіївці, Сивашівці та Заозерному. Також зробили аналіз очищеної води, яку виробляє ^реалізує на розлив ПП «С. Й. Олійник», розповіли й про якість кип'яченої Водопровідної...
ЦІЛЮЩА ДІЯ?
«Чиста, м'яка, смачна і цілюща», — стверджують всі, хто бере воду із самовиливних артезіанських свердловин.
- Раз на місяць беру 34 баклажки, приїжджаю сюди і набираю води, бо ж нашу новотроїцьку взагалі пити не можна, — розповідає 74- річний новотройчанин Віктор Єфименко. — Живу разом з дружиною у п'ятиповерхівці, цієї кількості води нам вистачає на кілька тижнів. Її і п'ємо, з неї їсти варимо... Хороша водичка, приємна на смак, до того ж природна й майже задарма, якщо не враховувати витрати на бензин, — ділиться чоловік.
Вода з артезіанських свердловин користується популярністю у мешканців розташованих поблизу них сіл та приїжджих вже не один рік. Із всіх чотирьох найупо- рядкованішою є лише гро- мівська. Напевно, тому, що вона розташована на території Громівської експлуатаційної дільниці Новотроїцького управління водного господарства і перебуває на його балансі ще з 1987 року. У 2006-у працівники дільниці самотужки обладнали її баштою Рожновського та водо-регулюючими пристроями, що дозволило більш ощадливо використовувати воду.
Вона, за висновками санепідемстанції, найбільш придатна до пиття. За мікробіологічними й фізико-хімічними показниками відхилень від норми не має. За винятком жорсткості — 13 мг/дм3.
Чого не скажеш про інші три самовиливні свердловини. Воду звідти також беруть для власних потреб. Ось тільки про її склад люди навіть не здогадуються...
За мікробіологічними показниками усі вони відхилень не мають. А от результати фізико-хімічного складу виявились зовсім не такими, як очікували. Чотири основні показники якості — жорсткість, сухий залишок, хлориди, сульфати, а також інші речовини й домішки, значно перевищують максимально допустимі нормативи.
- Так що вода з цих свердловин зовсім не придатна для пиття, — констатує головний санітарний лікар району Валерій Живець. – Більш того, навіть якщо сьогодні б їх мікробіологічні та фізико- хімічні показники були в нормі, гарантії тому, що вони такими будуть завтра, немає. Ці свердловини зовсім не облаштовані, ними ніхто не опікується й пити звідти воду просто небезпечно. Я б радив мешканцям району вживати все ж таки очищену воду, ту, яка має відповідний сертифікат якості...
Помиляються й ті, хто думають, що кип'ятінням можна прибрати всі шкідливі речовини. У нашій санстанції в санітарно-гігієнічній лабораторії запевняють — ні! За допомогою цього ви хіба що позбудетесь однієї чи кількох одиниць жорсткості. Усі інші шкідливі речовини обов'язково осядуть не лише на дні чашки, а й у ваших нирках чи жовчному міхурі.
НАЙКРАЩА — ОЧИЩЕНА
Із сказаного вище можна зробити один висновок — вживати необхідно лише високоякісну очищену воду. У нашому районі на сьогоднішній день, на думку фахівців державного закладу «Новотроїцька санепідемстанція», з усіх протестова- них такою є питна вода ПП «С. Й. Олійник».
Вона, за словами приватного підприємця Сергія Олійника, який займається її виробництвом та реалізацією, очищається за допомогою технолопі «зворотного осмосу» — найдосконалішої на сьогодні в світі.
- Це процес, запозичений у природі. Він має високу ступінь очищування — 95-99% по всіх показниках, — розповідає Сергій Йосипович. — Не порушує структури води, унаслідок чого вона відповідає найсуворішим з існуючих вимог.
Дійсно, якщо порівняти її мікробіологічні та фізико-хімічні показники з нормативами, передбаченими саме для очищеної чи бутильованої води (вони значно відрізняються від нормативів до проточної) у Державних санітарних правилах, можна з впевненістю сказати: поки що це найякісніша вода у районі.
ПОРЯТУНОК У ЯКОСТІ
Нині кількість країн, для яких високоякісна питна вода є цінним продуктом і коштує чималих грошей, невпинно зростає. Користується чималим попитом вона і в райцентрі. І якщо ще якийсь десяток років поспіль купувати воду здавалось для нас мало не дивацтвом, то тепер очищена вода стала досить поширеним товаром. Виробництво її постійно збільшується, попит також неухильно росте. Адже пити хочеться всім.
М'яка вода краще розкриває смак гарячих напоїв та страв, впливає на швидкість приготування їжі, тож можна зробити припущення, що таким чином забезпечується і вищий відсоток збереження у продуктах корисних речовин, зокрема, вітамінів. Чого не скажеш про проточну воду.
Тож хочеться, щоб у наших склянках з водою була не отрута, а джерело здоров'я!
© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
© 2005—2024 S&A design team / 0.006Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я» |