18 квітня ц.р. Херсонський окружний адміністративний суд виніс постанову, якою зобов'язано внести виправлення до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно тип-об'єкта — нежитлова будівля, храм-каплиця та плебанія по вул. Гвардійській. Як стало відомо «ВО», прийнята постанова не оскаржена в апеляційному суді, не опротестована прокуратурою, отже, її треба виконувати, і ті законослухняні особи, від яких залежить виконання рішень суду, за нашими даними, це вже зробили. Тобто, згідно з постановою суду внесли виправлення та зміни у раніше виписане свідоцтво про право власності.

Тепер Цюрупинському міському голові Василю Плотнікову належить своїм підписом скріпити документ власності.

Усе б нічого, та є в цій історії одна заковика. і читачу, далекому від неї, важко простежити «еволюцію» власності, яку пройшов цей «тип-об'єкт» — нежитлова будівля (в якій, до речі, живуть), храм- каплиця та плебанія.

Ми не будемо вдаватися в подробиці того, чому суд так довірився свідченням однієї особи — представника церковної громади, і після одного чи двох засідань прийняв рішення на його користь. Бо тут сам чорт ногу зламає. Чому, наприклад, у свідоцтві відповідності зазначена церква однієї конфесії, а в дозвільних документах на будівництво та рішенні міськради — іншої? Ті ж, хто виписував свідоцтво про право власності два роки тому, звісно, могли посилатися лише на рішення міськради.

Суд, певно, вирішив не вдаватися в такі «дрібниці» (йдеться про право власності, а власників чомусь двоє), добре знаючи знаменитийтрюкз віслюком, якого Насрєддін обіцяв протягом 20 років навчити читати Коран. Цілком правильно вважав Насрєддін, що за такий час або емір помре, або віслюк здохне.

Так же і тут: Херсонський суд ухвалу в цій справі виніс майже на ходу. Що в однієї сторони викликало, прямо скажемо, шок, а в іншої — невимовну радість і вимогу негайно виконати рішення суду. А з іншого боку, і немалий інтерес в схильної до чуток громадськості Цюрупинська.

Мотиви цієї судової справи, безумовно, могли бути різними. Але якщо згадати, що ось уже протягом двох років залякувальні атаки «власника тип-об'єкта» не припиняються, а спроби змусити навіть через суд до неправомірних дій слідують одна за другою (бо вносити виправлення чи зміни в документи власності не дозволено нікому), то вимальовуються зовсім інші цілі цієї судової справи.

Згадайте публікацію «Для кого «притулок?» («ВО», N17-18 від 25 лютого ц.р.). На нашу думку, суд так і не зміг виявити прихований зміст «тип-об'єктових» маніпуляцій осіб, які вданому випадку зацікавлені у такому виправленні. Аби — всього- на-всього! — у Свідоцтво про право власності до слова «плебанія» (йдеться про будівлю з боку вулиці Самарця прямо в колишньому сквері Першотравневому (на знімку): кому ще дозволена «паркова» забудова в центрі міста!) додали скромне слово: «житлова». Бо, як ми писали вуже згадуваній публікації, ця будівля також пройшла певний етап «еволюції» свого призначення, а тепер і власності. Спершу вона була захована в набагато привабливішу «упаковку», ніж зараз — мало не притулок милосердя для волоцюг. Потім будівля стала просто «плебанією», тепер же її власники наполягають на «плебанії житловій».

За таким «скромним» бажанням стоять не такі вже й скромні апетити. Ну, по-перше, «переоформлення» плебанії в «житлову плебанію» дає право вимагати від влади в подальшому дозволу на земельну ділянку, звісно, поруч — принаймні розміром у встановлених у місті нормах як для забудовників — до 10 соток.

А, по-друге, скільки ж можна жити прямо «в нежитловій будівлі, храмі-каплиці», а бути прописаним за неіснуючою адресою? Тепер буде і законна прописка.

Ухвала суду представляє собою начебто виданий ордер на «житлову плебанію». Тепер, як уже сказано, міському голові Василю Плотнікову залишається лише підписати цей «ордер» — тобто Свідоцтво про право власності на «тип-об'єкт» із внесеними змінами та виправленнями.

З огляду на це, просимо розглядати нижче написане як офіційний запит до Цюрупинського міського голови відповідно до Закону України «Про доступність до публічної інформації» такого змісту:

«Шановний Василю Фадейовичу!

Як стало відомо «ВО», постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року зобов'язано внести виправлення та зміни до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29.01 201 Ороку тип-об'єкта — нежитлова будівля, храм-каплиця Покрови Пресвятої Богородиці УАПЦта житлова плебанія. Відповідно до Закону України «Про доступність до публічної інформації» просимо пояснити ставлення міської влади до цього питання.

З повагою заступник головного редактора «Вісника Олешшя»

Анатолій ПОЛУФАКІН».

Природньо, просимо звернути увагу на те, що в ухвалі суду та рішенні міськради, як і самому Свідоцтві, йдеться про одного власника, а в дозвільних документах на виконання будівельних робіт та свідоцтві відповідності — іншого.

Ми, само собою, перевірили, чи правда це. Правда. Отже, усе процитоване в ухвалі суду можна поставити під сумнів? Як би хто не намагався переконати суддю, що всі, хто проти — «исчадие ада».

Насправді повторного обстеження нерухомого майна не було. Людей просто не допустили до «плебанії». Якщо позивачі мали на увазі це «обстеження», то в ньому нема нічого подібного тому, що говорилось у суді.

А в міського голови Василя Плотнікова ще буде така нагода — на вимогу суду чи «просто так» підписати документ власності на «тип-об'єкт», який повторно навіть не обстежувався, як вимагають того встановлені законом норми.