ІА «Контекст Причорномор'я»
Херсон  >  Моніторинги
Вони стояли на смерть
30.06.2011 / Газета: Новий день / № 27 / Тираж: 36600

На місці колишньої скульптури Леніна у Зміївці Бериславського району встановлено пам'ятник 67 воїнам-десантникам легендарної 49-ї Гвардійської стрілецької Херсонської дивізії

Наприкінці минулого року до голови Херсонської облдержадміністрації звернулися ветерани з 49-ї Херсонської дивізії з проханням увічнити пам'ять їхніх бойових товаришів. Саме тоді чимало навіть самих жителів Зміївки вперше дізналися про драматичні події, які відбувалися на їхній території у 1944 році. В ніч з 9 на 10 березня 67 десантників 49-ї Гвардійської стрілецької Червонопрапорної ордена Суворова Херсонської дивізії висадилися на правий берег, зайнятий нацистами, і потонули при форсуванні Дніпра. Воїни дивізії на чолі з комдивом полковником Василем Маргеловим захопили Бери-славський плацдарм біля тодішнього села Дрімайлівки і утримували його майже три доби. Це був перший рішучий крок для звільнення від німців Херсона і правобережних сіл.

— Все розпочалося саме з форсування Дніпра поблизу Дрімайлівки, — згадує очевидець тих подій, командир кулеметного розрахунку, учасник звільнення Херсона Дмитро Перетяпко. — У селі були конфісковані рибальські човни, на яких ми переправлялися через Дніпро. Спочатку була розвідка боєм. Ми виконали наказ командира Маргелова і доповіли йому про стан на протилежному березі. Потім почали готуватися до форсування Дніпра всією дивізією. Тільки-но підішли до берегів Дрімайлівки, як розпочався жорстокий бій. Дуже багато моїх товаришів загинуло. Проте, вже 13 березня ми форсували Інгулець, звільняли Зеленівку, Петрівку. Далі пішли на Музиківку і Миколаїв. Там мене було поранено, я потрапив до шпиталю.

— Перед тим, як зайняти правий берег, ми вели розвідку для 21-го окремого танкового полку, — додає інший очевидець, командир відділу розвідників, житель Зміївки Григорій Ставнічий. — Пам'ятаю Маргелова — геройським він був командиром. І саме з його рук я отримав орден Слави І ступеня.

За словами голови Зміївської сільради Наталії Висоцької, громада щиро підтримала ідею встановлення пам'ятника. Спочатку його планували поставити безпосередньо на місці подій, але зараз там розташовані городи, а село Дрімайлів-ка взагалі затоплене під Каховським водосховищем. Крім того, місцева ЗОШ І—III ступенів розпочала роботу зі створення сільського музею героям-десантникам.

Зібрати кошти на пам'ятник допомогли спонсори, а виготовив його підприємець з Новобе-рислава Юрій Овсієнко. Панахиду по загиблих воїнах і обряд освячення пам'ятника здійснив настоятель зміївського храму на годи Дня скорботи 22 червня у Бериславі, на відміну від інших міст області, не пролунало жодної політичної заяви, були відсутні жодні прапори тих чи інших політичних сил, крім національного.

Слід зазначити, що відкриттям пам'ятника у Зміївці не скористалися представники жодних партій заради свого піару. Тут, як і на мітингу з начесть архистратига Михаїла УПЦ (КП) Олександр Квітка.

ДО РЕЧІ. 22 червня на Бериславщині було урочисто відкрито ще один пам'ятний знак. У Качкарівці біля будинку культури встановлено Гранітну плиту на честь вдів, які не дочекалися своїх синів, братів, чоловіків, онуків із фронту.

Автор: Олександр ПІТОЄВ


© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2024 S&A design team / 0.004
Перейти на повну версію сайту