Урожайність озимої пшениці 49,2 центнера з гектара, озимого ячменю — 49,2 ц , ярого ячменю — 29 центнерів. Досягти таких результатів, вважає голова фермерського господарства «Іванко» Е. Л. ПАРИЦЬКИЙ, допомогло саме якісне насіння.
- Вже два роки поспіль ми купуємо насіння в місцевому насіннєвому господарстві TOB «Дружба». І два роки не нарадуємося на результати. Ужинок отримуємо вагомий, пшеницю — продовольчу. Оскільки технологія виробництва зерна у фермерському господарстві практично не змінилася, прибавку повністю відносимо на рахунок якісного насіння.
Не раз доводилося чути від колег-хліборобів: «Навіщо комусь платити шалені гроші, якщо насіння можна виростити самостійно чи купити дешевше!» Думаю, на це питання найпереконливішу відповідь дадуть підсумки наших цьогорічних жнив.
Торік восени господарства, які офіційно не займаються вирощуванням насіння, продавали зерно для посіву за ціною 1800 гривень за тонну. Саме його і купив один з моїх колег — дрібних сільгоспвиробників. Наше фермерське господарство придбало насіння в насіннєвому господарстві TOB «Дружба» за ціною 2000 гривень. На один гектар сільгоспвиробники району висівають у середньому 220 кілограмів насіння, економія мого колеги на гектарі посівів склала 44 гривні.
Разом з тим ФГ «Іванко» зібрало пшениці по 49,2 ц/ га, а колега, який сіяв дешевшим насінням, — по 35 ц, тобто прибавка на гектарі склала 14,2 центнера. Зерно ми виростили II класу, мінімальна закупівельна вартість його 1800 гривень, отож отримали додатково 2556 гривень. Порівняйте: 44 і 2556. Ось що значить якісне насіння!
Стосовно «доморощеного» насіння. Як би не старалися сільгоспвиробники, все одно зробити це краще, ніж у насіннєвому господарстві, їм не вдасться. Торік для експерименту одне з полів ми засіяли самостійно вирощеним насінням пшениці, причому не абияким, а перспективного сорту «вдала» І репродукції. Тонна його обійшлася нам на 300 гривень дешевше, ніж покупне. Однак і врожайність зібрали по 33 центнери з гектара, тоді як поле, засіяне купленим насінням, забезпечило урожайність 52 центнери.
Мабуть, відіграло роль природне зниження репродукції: покупне насіння мало І, а вирощене нами — II. Однак не варто скидати з рахунку й той факт, що вирощування насіння потребує спеціальних знань та навичок. Не дарма господарства, які виявили бажання займатися цим, перш ніж отримати таке право проходять жорсткий відбір, а робота спеціалістів та хліборобів постійно контролюється насіннєвою інспекцією. Отож ще раз переконалися: економити на насінні — собі дорожче.
© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
© 2005—2024 S&A design team / 0.007Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я» |