Всі правознавці, утім числі судді, прокурори й адвокати, чиєю думкою ми цікавились на фоні процесу над Юлією Тимошенко, в оцінках її поведінки у залі судового засідання, та й поза ним, одностайні: судовий процес таким бути не повинен за жодних умов, хто б не сидів на лаві підсудних, хто б не виступав сторонами, хто б не був головуючим у суді. У тих же США, на демократичність яких так часто посилаються Тимошенко і її прихильники , за поведінку, яку вона демонструє у залі судового засідання, вона в перший же день сіла б за грати принаймні на 6 місяців.

Але ми добре знаємо, що кожен персонаж діє в тих рамках, діяти у яких йому дозволено. Значить, «добро» ганьбити суд так, як це робить Тимошенко, вона одержала. Звичайно, не від судці Родіона Киреєва; він у процесі лише виконавець чужої волі, і якби все залежало від нього, то Тимошенко вже або передавала б «маляви» із слідчого ізолятора, або поводилась би належним чином — у суду достатньо законних можливостей поставити на місце навіть таку ексцентричну особу, як головна фігурантка у процесі.

Справа, таким чином, в іншому-«добро» дано з метою, щоб Юлії Тимошенко створити умови для розкриття у всій «красі», й вже потім поставити її на місце. З таким задумом можна було б погодитись, якби він опосередковано не впливав на справляння судочинства у державі в цілому. Адже «вібріон Тимошенко», як і вібріон холери, — штука набагато небезпечніша, ніж можна собі уявити. Бо якщо можна їй, то чому не можна будь-кому іншому? Адже юридичний прецедент створено! А юридичний прецедент (судова практика) — більш поширене у сучасному світі джерело права, ніж правовий звичай. Іншими словами кажучи, дає роз'яснення правова наука, юридичний прецедент — це слідування не загальному правилу, встановленому нормою права, а норма, що сформувалась в результаті практики розгляду аналогічних справ.

У нашому випадку така норма сформувалась!

Нардеп від Партії регіонів, член комітету ВР із правосудця Вадим Колесниченко говорить про те, що в останній час до нього все частіше звертаються правоохоронці із різних регіонів України зі скаргами нате, що підсудні, слідуючи прикладу Тимошенко, все частіше виявляють неповагу до суду. «Тимошенко, намагаючись захистити себе політичними, а не правовими методами, вносить анархію в судову систему і руйнує систему правосуд ця та законослухняності», — підкреслює Колесниченко, слова якого наводить прес-служба ПР. Він також вважає, що бажання Тимошенко в черговий раз змінити адвоката є процесуальною диверсією, спрямованою на затягування судового процесу і недопущення скорого винесення вердикту судом.

Те, що процес (скоріш усього, не один) по справі Тимошенко у будь-якому випадку буде завершено, сумніватись не доводиться, от якими будуть наслідки поведінки головної фігурантки у ньому — це питання глибоко тривожить не лише правознавців, а й простих громадян. Бо диверсії, провокації, зневага до правосуддя, що й сформувало «вібріон Тимошенко», — є суть диверсії проти устоїв держави, одним із стовпів якої є судова гілка влади. А це дуже небезпечно.