Під час курортного сезону в нашому районі виникає гостра потреба в отриманні саме такої допомоги. Кількість населення району збільшується влітку у два-три рази, а забезпечення машинами «швидкої» недостатнє.

– Є потреба у чотирьох автомобілях, а в наявності тільки дві одиниці спеціалізованого медичного тран-спорту, – розповідає завідуючий відділенням швидкої допомоги Валерій Анатолійович Березовський, – та й то їх недостатньо обладнано апаратурою для термінової діагностики і лікування станів, небезпечних для життя. Відділенню швидкої допомоги конче необхідний хоча б один такий реанімобіль. Треба пам’ятати, що якість медичної допомоги – це синонім її вартості.

– Коли до диспетчера «швидкої» надходить декілька викликів, він по телефону встановлює попередній діагноз і визначає першочерговість надання медичної допомоги, – розповідає лікар. – Можна почути нарікання з боку людей, мовляв, «швидку» довелося довго чекати, що вони там роблять?! Та чомусь ніхто не замислюється над тим, що, можливо, ця «швидка» зараз у важче хворого. Уявіть собі, до відділення надійшов виклик з провулку Торгового, де під час аварії було серйозно травмовано людину, і зі стадіону «Колос», на якому під час спортивних змагань отримали травми двоє дітей. А якщо б у цей же час зателефонували в «швидку» з якогось села, на виклик вже не було б чим виїжджати. На добу бригади по наданню невідкладної допомоги обслуговують до 40 викликів.

За правилами виклику «швидкої» бригади медичних працівників не виїжджають для виконання планових призначень, з приводу хронічних захворювань, для надання стоматологічної допомоги тощо. Жителям району і гостям слід пам’ятати, що «швидка» не приїде, якщо пацієнт скаржиться на незначний головний біль чи підвищення температури до 38 градусів.

Завданням станцій швидкої допомоги є надання цілодобової невідкладної допомоги при нещасних випадках, травмах, отруєннях, раптових захворюваннях та станах, що загрожують життю, а також перевезення хворих у стаціонари. Найчастіше у Скадовському районі викликають «швидку» з причин раптових за-хворювань – болю в животі, гіпертонічного кризу, інфаркту, інсульту, стенокардії. У таких ситуаціях «в гості» слід чекати фельдшерську бригаду. До речі, із усіх викликів швидкої медичної допомоги останні займають близько 60%. Залишок складають звернення з приводу травм, переломів та харчових отруєнь.

Диспетчер, який приймає виклики, має право перенаправити їх в інший медичний заклад для прискорення отримання хворим невідкладної допомоги.

Іноді влітку між відпочивальниками, які приїхали на море в Красне чи Лазурне, і працівниками «швидкої» виникають непорозуміння. Жителі великих міст звикли, що «швидка» приїжджає за першим покликом. А між тим, існували і продовжують існувати суттєві відмінності у забезпеченні невідкладною допомогою міського та сільського населення. У містах забезпеченість бригадами швидкої допомоги вдвічі вища, ніж у сільських районах, хоча, врахо-вуючи стан здоров’я, доступність медичної допомоги, стан комунікацій, засобів зв’язку тощо потрібно було б зробити навпаки.

У сільській місцевості хворому спочатку необхідно набрати «103». Отримавши виклик, диспетчер «швидкої» телефонує до ургентного працівника ФАПУ, який, у залежності від ступеня тяжкості захворювання пацієнта, повинен надати допомогу, записати його на плановий прийом до сімейного лікаря, якщо він є в населеному пункті, або, при наявності показань, терміново викликати швидку допомогу.

– Окрім того, – говорить завідуючий відділенням, – у «Положенні про єдину систему надання екстреної медичної допомоги» обумовлено часові межі надання швидкої допомоги. У сільській місцевості вона повинна надаватися не пізніше як за 20 хвилин після отримання виклику. Зрозуміло, що бригада «швидкої» не зможе доїхати за цей час до Лазурного чи Таврії. Тому, отримавши повідомлення від диспетчера, фельдшер, не гаючи часу, розпочинає дії по наданню екстреної допомоги. Це, наприклад, врятувало життя жительці Улянівки, у якої відкрилась сильна кровотеча. Фельдшер ще до приїзду бригади «швид-кої» розпочала крапельно вводити хворій необхідні препарати, а бригада по наданню невідкладної допомоги госпіталізувала пацієнтку до реанімаційного відділення.

До служби «103» часто надходять фальшиві виклики. Таких буває по 2-3 на добу. На пам’яті виклик «швидкої» до Володимирівки: школярі вирішили розважитися і повідомили диспетчеру, що біля села сталася аварія і є постраждалі. Швидка дві години шукала місце ДТП. Потім хлопців, звичайно, знайшли і притягли їхніх батьків до адміністративної відповідальності. Між іншим, вартість одного виклику швидкої медичної допомоги, що надається поза межами міста, коливається від 150 до 200 гривень. Під час виїзду бригади медиків на фальшивий виклик невідкладна допомога по-справжньому могла знадобитися іншій людині.

– Треба сказати, – продовжує лікар, – що у відділенні швидкої допомоги є мовний архіватор, який фіксує всі виклики і розмови диспетчера з абонентами. Це дає змогу пізніше проаналізувати правильність дій диспетчера та коректність абонента. Практика показує, що жителі району, особливо в стані емоційного збудження, не добирають слів, у тому числі й цензурних, розмовляючи з диспетчером, і рідко хто з них, приходячи до тями, вибачається.