27 липня, відбулося засідання Колегії Херсонської обласної державної адміністрації, участь у ній взяв Голова державного департаменту морського та річкового транспорту України, Володимир Севрюков, запрошений для вирішення питання подальшої долі Херсонського морського порту

Влада області вважає, що порт потребує більш активного розвитку, а отже, необхідне безпосереднє втручання держави. Лише у тісній співпраці центральних органів виконавчої влади, ОДА, Виконавчого комітету Херсонської міської ради та керівництва порту можна досягти активізації діяльності підприємства.

«Порт є невід'ємною частиною Херсона, адже виникли вони практично одночасно, і тому уявити місто без порту чи порт без міста неможливо, — зазначив, присутній на Колегії міський голова Херсона, Володимир Сальдо. -А тому необхідно докласти максимум зусиль, аби стимулювати розвиток порту».

Натомість Володимир Севрюков стверджує, що восени буде прийнято новий Закон «Про морські порти», який передбачає відшкодування коштів інвесторам, що у свою чергу повинно дати поштовх Херсонському порту і його подальшому розвитку.

«Сьогодні ми перейшли рубікон, який тягнеться з 2000 року, — сказав Володимир Севрюков. — Зараз, нарешті, ми змогли об'єднати зусилля, і далі буде продуктивний конкретний рух. Чітко визначені цілі та завдання дозволять працювати злагоджено та ефективно».

Голова ОДА, Микола Костяк, перед засіданням особисто відвідав порт, аби перевірити, у якому стані підприємство знаходиться сьогодні. І те, що він побачив, йому сподобалось.

«Необхідно проводити модернізацію, — вважає керівник області. — Адже це дозволить значно підвищити обсяги діяльності, а отже, і прибутки». Саме з метою оозшиоення вирбництва порту було розроблено проект Генеральної схеми його розвитку до 2015 року, що включає ряд інвестиційних проектів розвитку підприємства. Оскільки обмеженість території порту ускладнює розбудову та модернізацію виробничих потужностей на правому березі Дніпра, пріоритет розвитку інфраструктури порту віддано затонам на лівобережжі.

Сергій Ігнатенко, начальник Херсонського морського торгівель- ного порту, розповів, що серед основних заходів, що передбачаються у межах модернізації, — будівництво на лівому березі терміналу для лісових вантажів та контейнерного термінал.

«Це має збільшити обсяг ванта- жопереробки до 8 мільйонів тонн на рік та вдвічі збільшити платежі до бюджетів усіх рівнів, — зазначив Сергій В'ячеславович. — Також до порту планують підвести залізничну колію від станції Цюрупинськ». Сьогодні вже отримано позитивний висновок Міністерства екології та природних ресурсів України щодо матеріалів проекту Генеральної схеми.

Під час Колегії також було розглянуто питання про стан професій- но-технічної освіти в регіоні. З цього питання виступила Євгенія Кулькіна, заступник начальника управління освіти і науки ХОДА: «Цього року підготовку конкурентоспроможних кваліфікованих робітників забезпечують 26 закладів профтехосвіти. Підготовка відбувається для семи галузей економіки за 15 напрямками, всього налічується близько 90 професій. При формуванні державного замовлення за останні два роки збільшився набір на професії для суднобудівної галузі на 80 осіб, сільського господарства — на 90 осіб, громадського харчування, торгівлі, сфери обслуговування — на 120 осіб, поліграфії та зв'язку — на 30сіб».

Щороку заклади професійно- технічної освіти готують понад 4,5 тисячі кваліфікованих робітників, з них понад 60% отримують спеціальність з двох і більше професій. Близько 200 випускників вищих професійних училищ разом із свідоцтвом кваліфікованого робітника отримують диплом молодшого спеціаліста.

Але, не все так «красиво», як написано у звітах, насправді у закладах профтехосвіти існують тисячі проблем, головна серед яких: відсутність оновлення матеріально-технічної бази.

Упродовж останніх 15 років за кошти бюджету придбання техніки та обладнання не здійснювалося взагалі. У 2009 — 2010 роках на капремонт закладів кошти у держбюджеті не передбачались. Для того., аби хоч якось виживати, працівникам та студентам доводиться використовувати власні виробничі можливості. Але для цього їм необхідно бути безпосередніми учасниками економічних програм районів, а вони до цих програм не включені.

Учасники Колегії також акцентували увагу на тому, що вчорашні учні не надто охоче обирають освіту в ПТУ. Робочі професії втратили престиж, а тому необхідно вживати заходів, аби докорінно змінити ситуацію. Потрібно підвищувати популярність профтехосвіти, тоді й самі освітні заклади зможуть розвиватись, вважають у ОДА.

Натомість присутні на засіданні підприємці, які беруть на роботу випускників ПТУ, заявляють про те, що вони абсолютно не готові до роботи: рівень освіти не відповідає вимогам сучасного виробництва. Василь Федін, генеральний директор Херсонського суднобудівного заводу, упевнений, що така проблема має місце через те, що матеріальна база училищ просто жалюгідна. Але є шлях вирішення цієї проблеми: за кожним училищем області закріпити підприємство, яке б стало так званим шефом для закладу, тоді студенти ПТУ матимуть прекрасну базу для проходження виробничої практики, а отже, рівень їхньої підготовки значно покращиться, А потім, вже після закінчення училища, випускник зможе працевлаштува- тися на те ж підприємство. Іншими словами, організації зможуть брати участь у підготовці кадрів — для самих себе.

Голова правління ВАТ «Придніпровський» Микола Світличний озвучив ще одну ідею: сільгосппідприємства можуть і повинні підтримувати училища -фінансами, аби потім користуватись пільгами при отриманні робочих кадрів, Підпорядковане йому підприємство вже давно уклало договір з ПТУ № 26 і надає студентам базу для практики. Таким чином студенти отримують необхідні виробничі навички. Присутні підтримали ідею «шефства» над ПТУ і навіть запропонували включити до тендерних пропозицій довідку про те, що підприємство має досвід співпраці з ПТУ і надає останньому — базу для проходження практики. І така довідка може стати додатковим плюсом під час проходження тендерного конкурсу.

Голова ОДА, Микола Костяк, пообіцяв, що керівництво області розробить всі необхідні механізми втілення цих ідей для того, аби вони не залишились на папері.