27 липня на колегії Херсонської облдержадміністрації серед інших розглянуто питання про взаємодію центральних органів виконавчої влади, обласної державної адміністрації, виконкому Херсонської міської ради та керівництва ДП «Херсонський морський торговельний порт» щодо розвитку цього підприємства.

Аналізуючи функціонування галузі транспорту області наданий час, з-поміж ряду підприємств виокремлюється за перспективами розвитку державне підприємство «Херсонський морський торговельний порт».

Враховуючи зручне розташування підприємства та зважаючи на актуальність впровадження транзитної схеми „річка-море» і необхідність розбудови підприємства як пріоритетного логістичного центру регіону для залучення додаткових транспортних потоків, потрібно здійснювати технічне переозброєння та розширення інфраструктури підприємства у відповідності із світовими тенденціями розвитку перевезень водним транспортом.

У той же час, обмеженість площ, які займає підприємство в межах м. Херсона, не дозволяє виконати модернізацію виробництва та розмістити нові сучасні термінали з переробки вантажів. Як наслідок, протягом 2010 року обсяг вантажопереробки знизився на 26,6%*.

З метою розширення виробничих потужностей підприємством розроблено проект Генеральної схеми розвитку Херсонського морського торговельного порту до 2015 року (далі — Генеральна схема). Генеральна схема включає ряд інвестиційних проектів розвитку підприємства, що увійшли до переліку інвестиційних проектів у морських торговельних портах України, погодженого розпорядженням Кабінету міністрів України від 6 січня 2010 року № 166-р «Про підготовку інвестиційних проектів у морських торговельних портах України».

Оскільки обмеженість території підприємства утруднює розвиток його виробничих потужностей на правому березі р. Дніпро, пріоритет розвитку інфраструктури порту віддано затонам № 1, 2 на лівобережжі Дніпра.

У зв'язку з цим Генеральною схемою передбачено будівництво на лівобережжі р.Дніпро виробничих структур підприємства, утому числі:

терміналу для лісових вантажів; контейнерного терміналу.

Упровадження вищезазначених проектів дозволить збільшити обсяг вантажопереробки підприємства до 8,0 млн. тонн на рік та вдвічі збільшити платежі до бюджетів усіх рівнів, а також створити 347 нових робочих місць.

Для забезпечення функціонування терміналів у затонах №1,2 необхідне підведення залізничної колії від станції Цюрупинськ. Траса залізничної колії передбачена в обхід м.Цюрупинська, з мінімальним проходженням по водно-болотних угіддях із застосуванням мостової конструкції естакадного типу.

На даний час отримано позитивний висновок Міністерства екології та природних ресурсів України щодо матеріалів проекту «Генеральна схема розвитку Херсонського морського порту на період до 2015 року».

Однак виникають перешкоди в узгодженні проекту та його подальшій реалізації з боку галузевих управлінь, відомств та органів місцевого самоврядування.

Розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 28 січня 2011 року № 46 створено міжвідомчу робочу групу з вивчення питань подальшого розвитку ДП «Херсонський морський торговельний порт».

Інф. прес-служби ОДА.

*Цифру, треба розуміти, на колегію ОДА подало керівництво ХМТП. Але ж його пояснення, по якій причині знизився процент обробки вантажів, ні в які ворота не лізе. Процент міг знизитись по будь-якій іншій причині (наприклад, через халатність, безгосподарність, невміння організувати процес тощо), але не через затримку із розширенням виробничих площ портового господарства. Якщо, наприклад, у 2010 році в порту працював один кран і повинен був обробити (умовно) 10.000 тонн вантажів і виконував завдання на 100 процентів, і у 2011 -у теж один, і теж виконував завдання на 100 процентів, то зниження переробки вантажів на 26,6% — це мало місце, очевидно, в іншому порту. Якщо ж продуктивність праці в ХМТП (умовно: одного крана) дійсно знизилась на понад чверть, то причини слід шукати — повторимось — не у зволіканні із розширенням виробничих площ, а в невмінні організувати процес.

Взагалі, вирішення подібної задачі представниками ХМТП — це із практики ледачого школяра, який, взявши в кінці підручника готовий розв'язок, виписує під нього рівняння. Громада ж хотіла б бачити і чути кваліфіковане пояснення причинам того, що відбувається, і наслідкам, які вона одержить «на виході».