Якщо про Голопристанщину знають в Україні як про край баштанних культур, то село Добропілля можна з упевненістю назвати «кавуновою столицею» району. Бо так склалося, що вже не один рік представники місцевої територіальної громади віддають перевагу вирощуванню соковитих ягід. Тому за ініціативи Інституту Південного овочівництва і баштанництва (ІПОБ) УААН було вирішено провести 26 серпня засідання «круглого столу» з проблеми наукового забезпечення виробництва і реалізації продукції баштанних культур у сільськогосподарських виробничих формуваннях саме у Добропіллі.

На жаль, не всі запрошені прибули на цей захід. Про це заявив, відкриваючи «круглий стіл», директор ІПОБ Володимир Лимар. Шкода, що сьогодні дуже складно зібрати сільгосптоварови- робників для обговорення нагальних питань, зазначив він, адже розвиток аграрного бізнесу не стоїть на місці і мати успіх у ньому зможуть тільки ті, хто володіє певними знаннями і вміє правильно реагувати на умови ринкових відносин.

Добропільський сільський голова Сергій Зуденков, вітаючи гостей своєї громади, наголосив на тому, що земля, на якій працюють добропіпьчани, дарує їм багато радості, тобто є головним джерелом прибутку для селян. Він висловив упевненість, що «круглий стіл» принесе багато користі для виробників баштанних: не тільки місцевих, а й з інших сільських громад.

Володимир Лимар представив гостей Голопристанщини, прибулих до Добропілля — депутата обласної ради Олександра Сотнікова та його колегу по депутатському корпусу В'ячеслава Петренка — і запропонував оглянути демонстраційне поле перспективних сортів селекції ІПОБ, закладене спільно з добропільським фермерським господарством «Алмаз-Р». Там вже чекали науковці Інституту: ОлегХо- лодняк, завідуючий відділом селекції овочевих і баштанних культур, Володимир Книш, завідуючий лабораторією технології вирощування і переробки баштанних культур та Олександр Шабля, завідуючий лабораторією маркетингових досліджень. ОлегХолодняк розповів про досягнення селекціонерів ІПОБ (колишня станція баштанництва) ще за часів Радянського Союзу і за роки існування України як незалежної держави.

Науковці запропонували продегустувати, оцінити смакові якості баштанних різноманітних сортів.

Усі залюбки поласували кавунами сортів «Княжич», «Альянс», «Чарівник», «Спаський», «Порційний»; динь — «Фортуна» і «Дідона». Депутат обласної ради Олександр Сотніков поцікавився: чи має Інститут зв'язки з іншими областями України щодо впровадження своїх сортів? Відповідаючи на це запитання, Володимир Лимар пояснив, що демонстаційні поля, подібні до тих, котрі існують на базі ФГ «Алмаз-Р», розташовані у чотирьох областях України: у Сакському районі АР Крим, у Білгород- Дністровському районі Одещини, на базі дослідного господарства Миколаївського аграрного університету та у Донецькій області. Що стосується, скажімо, Дніпропетровщини, то там існує дослідна станція, яка має свої сорти.

Багато цікавої інформації одержали учасники «круглого столу» від голови ФГ «Алмаз-Р» Шевкета Ре- їзова. Він розповів, що господарство займається реалізацією баштанної продукції як на експорт, так і по Україні. Коли кавуновий сезон у розпалі, щодня з Добропілля вирушають 5-6 машин на Ніа меччину і 2-3 машини на Польщу. Торік було експортовано за кордон 3 тис. тонн баштанних, у цьому році питання щодо продажу їх до Європи та Росії ускладнилося через ціноутворення. Проте у німецькому Штуттарті все ж віддали перевагу добропільським кавунам, які за смаковими якостями є кращими за, скажімо, смугасті ягоди з Македонії та Греції. За кордон дари баштанів відправляються у паперових ящиках. Вони розташовуються в машині на європід- донах у два яруси, у кожен завантажується 380-400 кг продукції, яка надходить до споживача за тиждень. Європейці висувають вимоги: кавуни повинні бути від 5 до 18 кг, дині — від 3 кг.

До вітчизняної мережі продуктових супермаркетів «Сільпо» ФГ «Алмаз-Р» постачає кавуни і дині у спеціальній тарі, яка дає змогу охолоджувати продукцію.

Шевкет Реїзов зазначив, що торік через вагову його фермерського господарства (також воно займається вирощуванням соняшника, заробляє на реалізації тюкованої соломи) пройшло 45 тис. тонн баштанних. Коли ж зайшла мова про контейнерне відвантаження, то директор ІПОБ Володимир Лимар підкреслив: воно дає можливість раціоналізувати ручну працю і реалізувати на практиці гасло «Від поля — до споживача».

Після огляду демонстраційного поля та ознайомлення з елементами логістики у ФГ «Алмаз-Р», учасники зібрання у Добропіллі усвідомили, наскільки актуальним на сьогодні є питання консолідації зусиль аграріїв, науковців ІПОБ, усіх зацікавлених осіб не тільки щодо реалізації продукції, а також і її виробництва. Умови ринку щороку змінюються, і вистояти в них самотужки стає все складніше. Сьогодні потрібна структура, здатна об'єднати сільгоспто- варовиробників, аби вони змогли працювати з користю і для себе, і для споживачів. І досвід роботи ФГ «Алмаз-Р», яке поступово «стає на ноги», про яке вже знають в Україні і за кордоном, доводить це.