НА ПОЛЯХ Херсонщини висівається 59 сортів озимої пшениці. Але такий широкий асортимент не потрібен, слід надати перевагу сортам Херсонської та Одеської селекції і взагалі відмовитися від нерайонованих сортів, які, може, й відзначаються високою врожайністю, але не забезпечують добру якість зерна. Перед областю поставлено завдання — виростити не менше двох мільйонів тонн зернових, і половину цього обсягу складатиме продовольча пшениця. Збільшення виробництва якісного зерна і реалізація його за вигідними цінами забезпечить економічне зростання Херсонської області. З цією метою в селі Козацьке споруджується потужне зерносховище, презентація якого відбулася зовсім недавно. Ще один такий об'єкт будуватиметься у Нововоронцовському районі.

Також одним із перспективних напрямків розвитку агропромислового виробництва є відродження тваринництва. Тому перед кожним сільгосппідприємством, котре має у своєму розпорядженні 3000 і більше гектарів землі, поставлено завдання — розвивати тваринницьку галузь. Бо це — обігові кошти цілий рік, так звана жива копійка для підприємства, додаткові робочі місця — для сільських жителів. А крім того ще й справжні, підживлені органікою, пари, відновлення родючості землі. Прикладом такого господарювання і є ДП ДГ «Асканійське», де на кожен гектар вносять десятки тонн перегною. Тут все робиться для того, щоб зростала віддача з кожного гектара оброблюваних угідь, і земля за турботу про неї дійсно віддячить сторицею: 48 копійок витрат на кожен квадратний метр ріллі дають понад 50 гривень економічного ефекту.

- Чи не відволікають численні наради і семінари від нагальних справ? — напівжартома і напівсерйозно запитали учасники конференції у директора Асканійської дослідної станції Віри НАЙДЬОНОВОЇ.

-Ми — наукова установа, і наше призначення — наукове забезпечення сільськогосподарського виробництва. Не було б ні дослідної станції, ні нашого високопродуктивного рільництва і тваринництва, якби не було потреби поширювати передовий досвід. Ми завжди раді приймати гостей і це не тільки не заважає, а, навпаки, тримає в тонусі, додає наснаги. От і вчора цілий день спілкувалася з трьома фермерами з Великої Олександрівки, — відповіла Віра Опанасівна. -Земля і хліб — це наша спільна турбота. Тому я радію нагороді, яку отримав від Президента України голова облдержадміністрації Микола Костяк, — бо це відзнака старань всіх херсонських аграріїв. Я вітаю і його заступника Михайла Мельника: мені імпонує спрямованість його помислів і дій, — і ми повинні підтримати його ідеї.

Каховський район унікальний: його особливістю є зрошуване землеробство і високий виробіток на кожен поливний гектар, і це завдяки наполегливості і стійкості голови райдержадміністрації Володимира Сторчака не вкрадено жодного метра зрошувальних мереж.

Сердечно вдячна всім, хто прислухався до порад і посіяв озимі, бо це гарантований врожай за будь-яких умов.Такий щедрий на весняний дощ рік — рідкісне явище. От і зараз: за два місяці — ні краплі дощу, земля суха... Але ви сьогодні можете бачити, як використовуємо ріллю після жнив, який результат дають поукісні посіви, в тому числі й гречки.

Ми живемо на землі, де здавна вирощували хліб, тож повинні бути патріотами і не забувати справу наших дідів-хліборобів. І ми пишаємося тим, що вирощуємо якісне й адаптоване до умов засухи насіння. От і зараз пропонуємо кращі сорти озимої пшениці «Куяльник», «Землячка одеська», «»Ніконія», «Одеська 267», «Смуглянка, «Херсонська 99», «Харус», озимого ячменю — Восход» і «Достойний». Усе насіння, лише елітне і першої репродукції, доопрацьоване, доведене до необхідних посівних кондицій на нашому насіннєвому заводі «Пет- кус».

Це результати роботи, в яку вкладено душу наших спеціалістів, всього трудового колективу. Для їх досягнення задіяно передові технології і сучасну техніку, зокрема зернозбиральні комбайни «Акрос», які випускає «Рост- сельмаш»: вони відзначаються не лише продуктивністю, а й комфортом, з яким працюють жниварі. А це теж багато значить, бо робота має бути в радість, чого бажаю вам усім.

Високу урожайність забезпечують, перш за все, сучасна техніка і передові технології. Це — основа ефективного господарювання, завдяки чому ми за місяць сплатили 870 тисяч гривень податку, 8, 5 мільйона гривень буде сплачено за весь рік, ще 2 мільйони спрямовано на благодійність. Якби всі так робили, то вже настала б ера процвітання. Податки платити треба, але за спрощеною системою — з гектара отриманої в користування землі. А земля — її не обдуриш. Ми її взяли у борг у нащадків і повинні передати не в гіршому, а навіть кращому стані.

У ВСЬОМУ почутому на початку наради її учасники пересвідчилися на власні очі під час поїздки сільгоспугіддями ДП ДГ «Асканійське».

Вони бачили поля, на які вноситься перегній (50-60 тонн на гектар), культурне пасовище з набором з восьми трав, на випасі -худобу м'ясної породи, яка і в найбільшу посуху щодня прибавляє по півтора кілограми ваги, посіви соняшника (материнська лінія) сорту «Ясон» урожайністю 24 центнери з гектара, і готової до збирання кукурудзи «Сиваш», поле, де сіється жито на зелений корм після скошеної на силос кукурудзи, пожнивні посіви сої сорту «Діона», котрий нічим не відрізняється від посіяного поруч, але раніше сорту «Фаетон», дощувальні машини «Зімматік», які відзначаються високою економічністю... І все це — під супровід детальних коментарів, які давали разом з фаховими відповідями на численні запитання заступник директора підприємства Віктор Найдьонов, головний агроном Віктор Нижеголенко. А головний інженер О.Князєв демонстрував прямо в полі техніку для обробітку грунту і подрібнення пожнивних решток, догляду за посівами і збирання зернових.

Окрема зупинка — на критому току, де вміщується 14 тисяч тонн зерна, і насіннєвому заводі, де вже перероблено більше тисячі тонн посівного матеріалу.

- Жодного гектара не засіяно насінням першої репродукції, лише насінням з розплідників, елітою і суперелітою. Сорти — одні з найкращих, і насіннєвого матеріалу достатньо, щоб забезпечити ним всю Херсонську область,- зазначила В.Найдьонова. — Прошу вас: сійте лише добрим насінням!

А далі — короткий відпочинок, своєрідна музична пауза, яку заповнили учасники художньої самодіяльності Тавричанського будинку культури, показавши нові художні номери, які готували до Дня Незалежності України. Це ще одне, але мистецькими засобами, підтвердження народної мудрості: «Буде хліб — буде пісня». Для тавричанців, котрі отримують від господарства добавку до пенсії та інші соціальні пільги, це більше, ніж гарні слова.

Відкриваючи пленарну частину наради А.НОСИК, оперуючи статистичними даними, детально проаналізував стан справ в агропромисловому комплексі області, вказавши на істотні недоліки, які стали причиною низьких врожаїв в деяких районах. Це — недотримання сівозміни, надмірне «захоплення» ярим ячменем, порушення агротехнології.

Тому проаналізовано структуру посівних площ, стан підготовки до збирання пізніх зернових та сівби озимих, далі на підставі цих даних будуть зроблені відповідні висновки і рекомендації. Але вже зараз поставлена вимога максимально збільшити площі під посівами озимої пшениці, та й узагалі зернові у структурі посівів повинні займати не менше 50% ріллі, і виконання цієї вимогливої рекомендації поставлено під особистий контроль керівників райдержад- міністрацій та їхніх підрозділів. Також у кожному районі визначено базові господарства для здійснення наукового супроводу та — персонально — науковців, які надаватимуть у виконанні намічених завдань фахову допомогу.

Голова Каховської райдер- жадміністрації В.СТОРЧАК, доповідаючи про перспективи зерновиробництва в районі, зазначив, що в «Асканійському» працюють професіонали, котрі шанують землю, і хотілося, аби таких підприємств було більше. А далі доповів про структуру посівних площ, де 50% відведено під озимі (36,2 тисячі гектарів, з них 32 тис, га — зернові, в тому числі 28,5 тис. га — озима пшениця). Насіння для сівби засипано навіть більше від потреби, зараз ведеться його перевірка. Техніка готова до посівної на 95%. Розширено також посіви сої: ця культура не лише прибуткова, а й корисна для грунту. Для здійснення поставленого перед агропромисловим комплексом району завдання створено оперативний штаб, принципом роботи якого буде «не заважати». А ті, хто лише створює видимість роботи, порушує сівозміну, сіючи соняшник по соняшнику, отримають по руках.

ПРО ДОГЛЯД за паровими площами та підготовку грунту під посіви озимої пшениці після непарових попередників повів мову у своєму виступі завідувач відділу землеробства інституту зрошуваного землеробства НААНУ доктор сільськогосподарських наук Микола МА- ЛЯРЧУК. Він зазначив, що виробництво продовольчого зерна сконцентровано на паровому полі в південному регіоні. На доглянутих площах в грунті міститься більше вологи, без чого неможливо отримати урожай озимих. І хто обробив поля після жнив, той і має вологу. Також, на його думку, слід відвести 20% зрошуваних площ під посіви саме озимої пшениці.

Його колега, завідувач лабораторії неполивного землеробства і землекористування кандидат сільгоспнаук Анатолій КОВАЛЕНКО зосередив увагу на дотриманні науково обгрунтованих сівозмін. Херсонщина завжди спеціалізувалася на виробництві зерна, бо має для цього оптимальні природні умови й удосконалені технології вирощування. Треба збільшувати посіви під кукурудзою і озимими, бо саме ці культури забезпечать найвищу урожайність, а перенасичення соєю призведе до того, що складно буде забезпечити оптимальний режим зрошення. Тому слід мати чітку науково обгрунтовану структуру посівів.

Співробітник цього ж інституту, завідувач відділу насінництва кандидат сільгоспнаук Анатолій ВЛАЩУК повів мову про сортовий склад та підготовку посівного матеріалу озимих зернових до сівби. Він також указав на необхідність звузити палітру сортів, радив зосередитися на найбільш якісному посівному матеріалі. Як позитив відзначив зростання площ від озимим ячменем і зменшення їх — під ріпаком, бо то, на його думку, «не наша культура». Ще одна позитивна тенденція: збільшення питомої ваги насіння першої репродукції, тоді як частка другої репродукції упала 3 43%. до 8,2%.

Не обійшлося і без наукової дискусії. Професор Херсонського державного аграрного університету Петро ЛАЗАР, навпаки, вказав на те, що ріпак входить до переліку кращих попередників озимих культур. На Херсонщині освоєно технології його вирощування і отримання високих (до 40 центнерів з гектара) врожаїв.

Про зміни у законодавстві України щодо збереження родючості грунтів доповів учасникам наради начальник управління Держкомзему в Херсонській області Валерій ЛАЗАРЄВ, про страхування посівів озимих культур — директор Херсонської філії страхової компанії «Брокбізнес» Тетяна САХНО. Пропозиції по наданню послуг по збиранню пізніх сільгоспкультур висловив обласний представник TOB «Державна продовольчо-зернова корпорація України — МТС» В'ячеслав БІЛОУСОВ.

З великим інтересом учасники наради слухали виступ заступника генерального директора TOB СП «Нібулон» Андрія ВАДАТУРСЬКОГО, в якому він детально розповів про тенденції на світовому ринку зерна і висловив зацікавленість у співпраці з Херсонщиною. Саме ця компанія (девіз и роботи: «Купити дорого, продати — ще дорожче») ініціювала спорудженню в Козацькому потужного зерносховища пропускною здатністю 15 автомашин на годину, оснащеного двома високопродуктивними сушарками. Він зізнався, що після приїзду на Каховщину у нього круто змінилося уявлення про наш район, де, як вважав, в умовах жорстокої засухи перспективною культурою є лише просо. І, все-таки, рекомендував вирощувати також і цю економічно вигідну культуру.

* * *

Підбиваючи підсумки наради, заступник голови облдержадміністрації М.МЕЛЬНИК зазначив, що вона покликана підтримати заданий головою облдержадміністрації М.Костяком темп економічного розвитку Херсонщини, основою якої є високі врожаї. Наступним кроком має стати сформування інтервенційного фонду зерна для забезпечення помірної ціни на соціальні сорти хліба: «Якщо ми в Україні першими зібрали перший мільйон хліба, то першими повинні й створити такий фонд».

Далі мають відбутися наради по створенню тваринницьких комплексів, презентація підприємств переробної промисловості для забезпечення експорту. Створено робочу групу по розвитку рибної галузі і по контролю за станом меліоративних мереж.

Михайло Андрійович зазначив, що Каховський район має невичерпні можливості для свого економічного піднесення, подякував представникам усіх районів за внесок у спільний результат і вручив Почесні грамоти за участь у обласному ярмарку сільгосппродукції.

- Ми — підвалини нашої держави, і повинні працювати, щоб вона була спільною. Тому завдання — не збавляти темпів! — цими напутніми словами він і завершив нараду.