Міські очисні споруди (МОС) потребують капітального ремонту та реконструкції, що розпочалися цього року. Про це журналістам, під час виїзду на місце, розповів директор комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Херсона» Ігор Козаков

МОС потужністю 100 тисяч кубічних метрів стоків на добу було споруджено у 1974 р., перша реконструкція відбулась у 1982 р, тоді їхню потужність було доведено до 250 тисяч кубометрів, але роботи з реконструкції хлораторної, добудови блоку доочищення стоків та мулових майданчиків не вдалось завершити через припинення фінансування проекту.

Сьогодні МОС очищає близько 60 тисяч кубічних метрів стоків щодоби, за рік на ці цілі використовують 9,5 мільйонів кВт-годин електроенергії, що фактично складає понад 25% від усього енергоспоживання водоканалу, Контроль процесу очищення стоків на міських очисних спорудах постійно здійснює акредитована аналітична лабораторія контролю стічних вод.

Але... обладнання споруд застаріле, низькоефективне і потребує заміни. У зв'язку зі зміною складу та об'єму стічних вод за останні 20 років, технічні можливості МОС не дозволяють забезпечити нормативну якість очищення стоків по фосфатах та азотній групі.

- Проби беруться з моменту входу стоків в очисні споруди, — розповідає головний інженер КП ВУВКГ Михайло Чемерис. — І на кожному етапі очистки роблять аналізи. Технологи дають свої рекомендації, і процес очищення постійно коригується, щоб на виході вода відповідала тим вимогам, які нам пред'являє екологічна інспекція. Є чітко встановлені норми для скидання, які ми не маємо права перевищувати. У водойму скидається вода, яка повністю відповідає всім екологічним і санітарним нормам.

Головною проблемою не тільки нашого міста, а й всієї України, є очищення від фосфатів. Коли проектувались МОС, вихідна вода для них бралась з урахуванням застосування у побуті певних видів миючих засобів. У 70-ті роки застосування синтетичних засобів було в сто разів менше, їх майже не використовували. Доступним було лише господарське мило, порошки були чимось екзотичним.

Зараз же засоби, в яких основним компонентом є саме фосфати, стали дуже популярними. І обладнання МОС сьогодні перенавантажене очищенням саме від цієї складової. Тому просто необхідно споруди перепроектувати і замінити.

Але, зазначив Михайло Васильович, це проблема скоріш екологів, тому що вони дозволяють ввозити в Україну ці шкідливі засоби: «Якщо раніше, у так званій, вхідній воді було 6-Ю мг фосфатів, то зараз — 35-40 мг, деколи навіть до 70 мг. Технологія МОС, звичайно, передбачає очищення від них, але не секрет, що обладнання, та й сама технологія, є застарілими. Наприклад, застосування біоочищення дозволяє знизити рівень фосфатів у 20 разів, а у нас-в 35 разів. Але навіть так ми не можемо довести воду до вказаних норм».

Модернізація — не єдина проблема МОС. На 2011 рік заплановано реалізувати частину проекту «Реконструкції системи аерації МОС із застосуванням енергозберігаючих технологій», що передбачає не лише заміну системи аерації та повітродувних машин, а й зниження енергоспоживання повітродувною станцією мінімум на 25%.

У найближчих планах — зменшен- ня затратної частини споживання електроенергії до 7 млн на рік.

Територія, на якій розташовуються очисні споруди, дуже велика, і саме тут є доцільним створення альтернативних джерел енергопостачання — і вітрових, і сонячних. Адже, як промислове підприємство «водоканал» сплачує 1,02 грн за кВт.

Загальна площа території МОС — 75 га, з них 50 га КП може віддати на встановлення вітроенергетичних чи геліоустановок. Керівництво вже давно веде переговори з потенційними інвесторами.

Ігор Козаков стверджує, що якщо інвестор поставить свої установки, то КП ВУВКГ готовий навіть купувати у нього електроенергію — за умови, що вона буде дешевшою, аніж та, яка пропонується зараз.

ІДе однією проблемою підприємства є відсутність коштів на реконструкцію насосної станції на івул. Червонофлотській (станція введена у експлуатацію ще в 70-х роках минулого століття і вже давне потребує модернізації, адже саме вона перекачує біля 50% каналізаційних стоків усього міста).

У червні, поточного року, Херсонська міська рада надала дозвіл на відкриття кредитної лінії у розмірі 2 млн грн на ремонт цієї станції. Кошти планували залучити з державних банків України, але на пропозицію з торгів, що були оголошені у липні, жоден банк не відгукнувся, тому 23 серпня торги скасували, а їх повторне проведення планують розпочати у жовтні.

А тим часом міськводоканал працює над забезпеченням цілодобового водопостачання для херсонців.

«До Дня міста ми переведемо на цілодобове водопостачання частину Таврійського мікрорайону, — ділиться планами Ігор Козаков. — До кінця року таки виконаємо ті завдання, які поставили перед собою. Ще ЗО тисяч осіб будуть отримувати воду цілодобово. Це частина ХБК, частина IV Таврійського, частина II Таврійського.

Уже, звичайно, намічаємо плани на наступний рік, хочемо також перевести весь Таврійський і Північний мікрорайони на цілодобове постачання водою. Тут необхідна комплексна програма, частину затрат на себе повинна взяти держава, частину — облрада, міськрада і, відповідно, обігові кошти нашого підприємства. Це цілком реальні плани, я думаю, що нам все вдасться».

Влада міста запевняє, що зацікавлена у повноцінному функціонуванні підприємства, а отже, сприятиме і переведенню на цілодобове водопостачання, і модернізації водоканалу, і реконструкції очисних споруд (лише 2010 року тут виконано робіт на суму 182 тис грн, а у поточному році освоєно вже 93,5 тис грн.).

Минулого року, одним із рішень Херсонської міськради було затверджено комплексну Програму реформування та розвитку житлово-кому- нального господарства на 2010-2014 роки, що передбачає виконання робіт з модернізації та реконструкції очисних споруд міста на загальну суму понад 25 млн грн. Саме за ці кошти повинні виконати реконструкцію та капітальний ремонт трубопроводів, системи аерації та модернізацію насосно-силового обладнання.

Відповідно до проекту загальна вартість робіт становить 10 мільйонів 129 тисяч гривень, що будуть виділені з міського бюджету та обласного екологічного фонду, частину роботи КП виконуватиме власним коштом.

Навіть незважаючи на недостатнє фінансування реконструкція споруд (запевняє ігор Козаков) все ж буде виконана, адже це не просто ремонт, це гарантія здоров'я населення, а отже — вклад у майбутнє життя міста та його мешканців.