Розпорядженням голови райдержадміністрації В.Сторчака створена робоча комісія по контролю за використанням сільгоспугідь в Каховському районі. Минулого тижня рейдова бригада у складі начальника відділу земельних ресурсів Андрія Мартинюка, провідного спеціаліста районного управління агропромислового розвитку Олександра Зубача, головного агронома ДП ДГ «Каховське» Віктора Гонтарука і редактора агропромислового відділу міськрайонної газети «Каховська зоря» В'ячеслава Жиленка здійснила перший виїзд на поля на території Червоноперекопської та Заозерненської сільських рад.

Дорога до Червоного Перекопа пролягла вздовж масиву земель, які передані в постійне користування Новокаховському державному аграрному коледжу. Видовище безрадісне: на взагалі необро&пених полях завмерли «Фрегати», які навіть не бачили води, не те, щоб подавати її спраглій землі.

Зате слід віддати належне директору Каховського аграрного ліцею С.Ходосу: незважаючи на слабке фінансування, він намагається дискувати свої поля, тримати їх під паром.

Перша зупинка — біля 18-гектарного соняшникового поля, яке взяв в обробіток підприємець Микола Сторчак (фото вгорі). Фахівці навіть губилися в здогадах: чи він сіяв соняшник по соняшнику, чи дало добрі сходи минулорічне насіння, а потім поле піддали міжрядному обробітку у сподіванні, що щось таки виросте. Хоча який урожай буде з немічних стебел з крихітними розміром в дитячу долоню кошиками дрібного насіння?

Наступна зупинка — 318-гектарний масив соняшника, що в обробітку у ПП «Октавія-А». На лице повне ігнорування технологій вирощування сільгоспкультурі, зокрема, сівозміни: цю олійну культуру тут сіяли повторно. Як результат: поле забур'янене, коріння змогло пробитися в необроблений грунт на глибину не більше 15 сантиметрів (на фото цнизу), тому кволі рослини з дрібними кошиками з пересохлим насінням дадуть врожайність не більше 4-5 центнерів з гектара. Правда, на іншій частині поля, якій дісталося, мабуть, більше дощової вологи, урожайність І може сягти й 10 центнерів на круг.

Шлях до Заозерного проходить поруч з 430-гектарним полем, що знаходиться в користуванні в управлінні Головного Каховського магістрального каналу (310 гектарів — рілля, 120 — пасовища). Ця ділянка землі роками не оброблялася належним чином, і «поселилися» на ній соняшник з опапого минулого року насіння, який навіть немає сенсу косити, та бур'яни. Засмічену частину поля намагаються передискувати, але тільки прикочують грунт. Цю операцію треба виконувати в оптимальні строки, у два сліди й більш досконалою технікою. Але втрачено час і можливості, бур'яни висушили грунт, а подальший обробіток вимагає тепер більших витрат.

Неоднозначне враження справило й колись зрошуване «Волжанками» поле, де господарюють 23 одноосібники, яким у спадок дісталися гідранти: воно схоже на ковдру з різноколірних клаптиків. Забур'янені до краю земельні наділи, обперезані амброзією в людський зріст (на фото зліва), — наочний посібник на користь великотоварного сільгоспвиробництва, де має бути один господар, відповідальний за стан використання взятої в обробіток землі. Минаєш бур'яни — і очам відкривається доглянута плантація цибулі на крапельному зрошенні, де повним ходом іде збирання доброго врожаю. А поряд — вкрите стернею, незадисковане, як мало б бути для збереження вологи в грунті, поле, яке теж належить одноосібнику.

Зараз його марно обробляти, бо це будуть зайві, невиправдані витрати. Залишається лише дочекатися дощів...

Землі обох сільських рад особливі, це зона солончакових грунтів, які мало хто хоче брати в обробіток, бо наперед знає, що не отримає сподіваної віддачі. Єдина радість — є простір для пайовищ, бо добре на них почуваються бобові культури — дика конюшина і буркун, злакові — мітлиця, пирій, тимофіївка, а також гірчак і подорожник, ромашка й осот.

Але й за пасовищами потрібен догляд. Приклад дбайливогсл«осподарювання показала Ольгівська спілка власників худоби: селяни вручну, граблями, прибрали сухий бур'ян на своєму 60-гектарному пасовищі.

Інакше підійшла до справи компанія «Прод- ексім», орендувавши кілька років тому на території Заозерненської сільради солончакове поле. Внесли в грунт необхідну кількість гіпсу і почали вирощувати соріс. Потім поставили «Фрегати» і тепер вирощують сою. Отже, було б бажання, і подові землі можна перетворити в щедру на врожай ріллю.

Саме так вчинила і приватний підприємець Ірина Руснак, взявши в обробіток солончаки в Червоноперекопській сільраді, вздовж Каховського магістрального каналу. Щороку вона змушена вносити гіпс, зате на крапельному зрошенні вирощує картоплю і цибулю, отримує хай і менший, але прибуток.

-Для дбайливого господаря тут є резерв. Землі можна повернути родючість, просто треба вкладати кошти. Але робити це слід розумно, щоб знову не занапастити землю, не викликати її повторного засолювання. І на пасовищах можна виконати роботи зі щілювання грунту для накопичення вологи, — коментує результати рейду В.Гонтарук. — Та найголовніше — зберегти ріллю, не допускати, щоб вона заростала бур'янами. Подібне недбале, неграмотне ставлення до землі — це пережиток 90-их, коли на першому плані була лише миттєва вигода. Сьогодні навіть одноосібники переходять до сівозмін, застосовують підживлення, інші агротехно- логії. Але й тут потрібен грамотний підхід: скажімо, та ж сама нульова технологія годиться лише для злакових культур. А сіяти соняшник по соняшнику, не дотримуватися сівозмін — це злочин: бо замість того, щоб отримати урожай, такий «господар» лише розповсюджує шкідників, хвороби і бур'ян. На жаль, таке явище має місце в нашому районі. Але землю не обдуриш: урожаю «на халяву» не буває. Практичний досвід у цьому переконує.