Загальне твердження про те, що земля нас ростить і годує, потребує щоразу прискіпливішого аналізу, наскільки це твердження є реальним і які резерви поліпшення добробуту криються у використанні земельних ресурсів для кожної громади, району загалом, а по великому рахунку — і для кожної людини, яка живе на капан- чацькій землі.

Уже не вперше нинішнього року питання про реалізацію державної політики у сфері земельних відносин обговорюється на засіданні колегії рай- держадміністрації.

Безумовно, процеси у цьому плані відбуваються, видимі чи невидимі. А тільки те, чого інколи не бачать спеціалісти, помічає губернатор Микола Костяк, облітаючи час від часу область на гелікоптері і вказуючи потім керівникам району на недоліки. На території нашого району він теж помітив забур'янені ділянки землі, причому — карантинними бур'янами.

Як доповідала на колегії начальник Відділу Держкомзему Сальник Марина Василівна, наш район займає площу 91354,17 га, у тому числі сільськогосподарські угіддя — 72 020,94 га, з них рілля — 62 064, 73 га; зрошувані землі — 18080, 40 га; пасовища — 9007, 82 га; сіножаті — 639,70 га, відкриті заболочені землі — 541, 48 га; водойми — 5760, 63 гектари.

Зазначалося також, що 97 відсотків власників земельних паїв замінили сертифікати на державні акти, що сільським населенням району подано заяви на приватизацію 3351 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на загальній площі 2747,28 га, з яких приватизовано 3264 ділянки на площі 1968,37 га. Подають люди заяви і приватизовують також присадибні ділянки.

Те ж саме вчиняють і фермерські господарства. їх у районі 86, а в користуванні та власності — 10378,18 га земель, причому у приватній власності — 611 ,79 гектарів.

Звичайно, що за теперішніх $иов не всі власники земельних паїв можуть самотужки їх обробляти, тому понад 4,5 тисячі земельних ділянок і часток передано в оренду на загальну суму понад 7,8 мільйона гривень. Фактично сплачено на 1 серпня ц.р. 97,5% цієї суми.

Органами місцевого самоврядування та виконавчої влади передані в оренду землі несільсько- господарського призначення площею 532, 3173 га на суму понад 1,3 мільйона гривень, фактично сплачено 37 відсотків. Отже, це один з грошових резервів, інший криється у сплаті за оренду земель запасу, резерву та тимчасового запасу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та фермерського господарства. Укладено 105 договорів оренди, а показник сплати складає 42%.

Ще дехто, фізичні та юридичні особи, яким надано дозвіл на розробку проектів землеустрою, роками не поспішають це робити (таких на даний час 5). Тож райдержадміністрація ініціювала щодо них процедуру скасування вищевказаних розпоряджень.

Та найбільша проблема — в іншому, у методах господарювання на землі TOB «Вішва Ананда», яке орендує 8955 га ріллі, з яких 4597 гектарів на даний час не обробляє. Тому на розмову було викликано представника цього товариства, аби він розповів членам колегії про перспективу. А перспектива для «Вішви» бачиться у тому, що невдовзі замість заокеанського знайдеться свій вітчизняний «покровитель», який, віриться, більш результативно використовуватиме землю, висіваючи на ній ті культури, які характерні і урожайні для нашого степового краю, а не деякі «екзотичні», бо це практично означає «закопування» у землю грошей. Причому, голова райдер- жадміністрації Малишен- ко Г.В. рекомендувала, аби спеціалісти цього господарства розпоряджалися землею у співдружності з наукою.

На часі проведення й інших робіт, зокрема, розмежування земель державної та комунальної власності, проведення інвентаризації, грошової оцінки. Зрештою — належного утримання і ріллі, і парів. Над усім цим повинні працювати спеціалісти Відділу Держкомзему, сільські й селищні ради, адже від цієї роботи залежить насамперед наповнення бюджетів усіх рівнів. А по великому рахунку — життєдіяльність.