Рис — один з найдавніших злаків планети, який вирощується людиною. За десятки тисячоліть розвитку культури виникло надзвичайне різноманіття форм рису і технологій його вирощування. На сучасному етапі розвитку світового сільськогосподарського виробництва рис залишається найбільш продуктивним злаком планети. Саме цим пояснюється зростання інтересу до науки про рис і рисівництво.

Активне вирощування рису в Україні розпочалося з 1961 року у зв'язку з введенням в експлуатацію Червонознам'ян- ської, Північно-Кримської та Інгулецької зрошувальних систем. Використання рисових систем дозволило не тільки різко підвищити урожайність рису, а й поліпшити меліоративний стан земель, зайнятих під вирощуванням рису в Херсонській, Одеській областях та АР Крим. У даний час загальна щорічна посівна площа під рисом становить у середньому 27—30 тис. га з рівнем врожайності 5,2—5,7 т/га, що дозволяє забезпечити потреби України в рисовій крупі на 50—60%.

Незважаючи на те, що культура рису в нашій країні налічує лише кілька десятиліть, вітчизняний рис може з успіхом конкурувати з кращими світовими зразками. За якісними показниками він не поступається зарубіжним сортам, а за смаковими і поживними властивостями перевищує їх, що підтверджується постійним стіиким попитом у населення країни. В цьому значна заслу- 4 га колективу Інституту рису НААН, який налічує 12 кандидатів сільськогосподарських наук та 9 аспірантів. Інститут рису Національної академії аграрних наук України (НААН) — єдина в Україні науково-дослідна установа, що спеціалізується на культурі рису.

В даний час Інститут рису НААН є науково-консультаційним координуючим центром з вирощування рису в Україні, щодо забезпечення рисосію- чих господарств високоякісним насінням та надання методичної допомоги при впровадженні нових технологій вирощування рису для отримання високих врожаїв.

Інститутом рису розроблена «Технологія вирощування рису з урахуванням вимог охорони навколишнього середовища для господарств України», яка дозволяє отримувати високі врожаї рису поряд зі збереженням екологічної безпеки навколишнього середовища. При цьому розроблено технологічні регламенти застосування нових пестицидів на посівах рису — гербіцидів — Цитадель 25 00 та Номіні 400 КС, фунгіцидів — Тілт 250 ЕС к.е. та Імпакт К, протруйника — Вінцит, за результатами досліджень їх внесено в «Перелік пестицидів та агрохімікатів...». Розроблено систему захисту сорго та сої в рисових чеках з урахуванням комплексу шкідливих організмів та їх біологічних особливостей. А також розроблена галузева комплексна програма «Рис України 2010-2015 року».

Вчені Інституту створили і передали на державне сортовипробування 36 нових сортів рису, 1 сорт гречки та 1 сорт пшениці озимої, з яких 14 сортів рису, 1 сорт гречки та 1 сорт пшениці озимої вже внесені до Державного реєстру сортів рослин України; отримали понад 20 патентів та авторських свідоцтв на винаходи; опублікували понад 800 наукових робіт. Найбільш продуктивні сорти — це Віконт, Онтаріо, Серпневе, Преміум, Україна-96, Престиж, Агат, Дебют, Адмірал. Перелічені сорти можуть забезпечити отримання врожаю зерна від 7 до 10 тонн з 1 га.

В Інституті розроблена і відзначена премією НААН закрита рисова зрошувальна система В. Й. Маковського з замкненим циклом водообігу і повторним використанням дренажно-скидних вод, введено в дію її дослідний зразок на площі 450 га.

Реорганізована і вдосконалена система насінництва рису, яка дозволяє повністю задовольнити потреби рисосіючих господарств України високоякісним насінням.

В Інституті рису розроблена і знаходиться на стадії впровадження програма переходу від використання традиційних джерел енергії (природний газ) до нетрадиційних, з використанням побічної продукції рисівництва.

Інститут рису НААН та ДПДГ «Інституту рису НААН» займається виробництвом і реалізацією насіння рису різних репродукцій, а також рису-сирцю, рисової крупи, січки і мучки, рисової соломи і лушпиння. Крім того, на основі новітніх наукових розробок здійснює супровід вирощування зернових, зернобобових, олійних і технічних культур з урахуванням матеріально- технічних і грунтово-кліматич- них особливостей господарства, а саме розробляє науково обгрунтовані сівозміни з урахуванням грунтово-кліматичних умов; розраховує дози внесення добрив на заплановану врожайність; надає рекомендації щодо сортового складу посівів; складає технологічні карти вирощування сільсько- господарських культур; здійснює моніторинг посівів в період вегетації культур з безпосереднім виїздом у господарство фахівців Інституту рису для проведення аналізів і спостережень за посівами.

Результати тісної співпраці Інституту рису НААН та ДПДГ «Інституту рису НААН» є те, що за урожайністю практично всіх сільськогосподарських культур господарство щорічно посідає найвище місце серед господарств області та Національної академії аграрних наук.