У херсонському крупному банку мені знадобилося обновити пенсійну картку, її термін закінчився. Працівниця установи перед тим, як видати нову, зажадала від мене купу даних. Серед них були питання про номер мобільного телефона, чи маю я автомобіль і комп'ютер, чи працюю зараз? Та собливо вразила вимога надати інформацію про нерухомість. Коли намагався заперечити, мені пригрозили не видати нову картку. Зрозуміло, якби я брав кредит: там такі дані просто необхідні. А тут звичайнісінька пенсія, яку платить держава, а банк виступає лиш посередником.

Такі випадки характерні не лише для Херсона. Аби переконатися, варто поблукати по Інтернету. Підприємець Віктор Євтухов з Вінниці не зміг забрати відсотки по депозиту у місцевому відділенні одного з банків. За його словами, у фінустанові йому дали анкету, в якій треба було зазначити доходи, перелічити майно, яким він володіє, вказати, коли був придбаний автомобіль і його марку. Після відмови заповнити анкету чоловікові на домашню адресу прислали листа, в якому банк попереджав, що через незаповнену анкету обмежить право доступу до депозиту та виключать з числа клієнтів.

«В листі посилаються на постанову Нацбанку №22 від 31 січня 2011 року. Згідно з нею, я обов'язково маю заповнити ту злощасну анкету, інакше банк обмежить доступ до моїх грошей. Я знайшов і перечитав ту постанову, там нічого не йдеться про обмеження доступу до рахунків. Звернувся до юриста, мені пояснили, що насправді банк має право обмежити доступ до грошей лише за постановою суду», – зауважив чоловік. Євтухов запевнив, що наступного дня написав заяву, щоб забрати депозит, але грошей своїх не отримав. У фінустанові заявили, що кошти будуть під кінець тижня.

В банку підтвердили, що розіслали клієнтам листи з проханням заповнити анкети. «Банки працюють на основі закону України, вказівок Нацбанку та Кабміну. Від нас вимагають, ми так само запитуємо. Жодному клієнту в обслуговуванні не відмовлять і кошти не блокують. Може йтися лише про виключення з числа клієнта. Є люди, які відмовилися від заповнення анкет, але стосовно них і їхнього обслуговування немає ніяких змін. Для них Нацбанк подовжив термін розгляду ідентифікації клієнтів», – розповіла начальник відділу з банку .

Юристи зі свого боку запевняють, що заповнювати анкету не обов'язково. «Банк не може обмежити доступ до грошей через незаповнену анкету. При обслуговуванні банк керується договором, де вказані умови для банку і клієнта. Я бачив ті анкети, вони незаконні. Більшість інформації, яку витягують з клієнтів, не має ніякого відношення до Нацбанку. Найбільше мені «подобається» пункт про майно і про попередження банку в десятиденний термін щодо зміни свого майнового стану. Своїм клієнтам я раджу не заповнювати ті анкети», – пояснив адвокат юридичної компанії Костянтин Оверковський.

12 народних депутатів України – членів фракції «БЮТ-Батьківщина» – звернулися в Генеральну прокуратуру з вимогою розслідувати ситуацію зі збором комерційними банками конфіденційної інформації про громадян. Про це повідомив народний депутат Сергій Підгірний. Зокрема, він відзначив, що депутатам за останні дні надійшли численні звернення громадян, у тому числі студентів, працівників бюджетної сфери, які отримують заробітну плату за платіжними картками комерційних банків.

«У своїх зверненнях громадяни виражають обурення тим, що банки надіслали їм листи, до яких додаються анкети, з вимогою їх заповнити. Ці анкети містять питання суто конфіденційного змісту: про депозити в інших банках, про нерухомість, про ставлення до публічних людей. Тобто, дуже широке коло питань, які частенько не мають ніякого відношення до матеріального стану власників банківських карток», – підкреслив Сергій Підгірний.

«Виникає питання: для чого збирається така глибоко конфіденційна інформація? Тим паче, що у своїх листах усі банки категорично повідомляють, що у разі незаповнення таких анкет, банки залишають за собою право зупинити з клієнтом будь-які дії, а фактично припинити виплату зароблених грошей», – сказав Сергій Підгірний.

Депутат відзначив, що було б зрозуміло, коли збирається подібна інформація у разі, якщо банк надає кредит фізичній особі.

Народний обранець також повідомив, що таку інформацію комерційні банки збирають за вказівкою Національного банку. Саме тому, за його словами, депутати фракції направили запит Генеральній прокуратурі з вимогою негайно розібратися, з якою метою, за чиєю ініціативою Національний банк намагається акумулювати інформацію про громадян навіть у більшому обсязі, ніж цього вимагає податкова адміністрація від фізичних осіб.

P.S.

Ваше ім'я, номер телефону, паспортні дані, сімейний стан, історія хвороби чи успішність у ВУЗі – всю цю інформацію охороняє закон. 1 червня 2010 року Верховна Рада прийняла Закон «Про захист персональних даних» № 2273. Згідно з ним, підприємства можуть накопичувати, зберігати, обробляти та поширювати інформацію про особу тільки за її письмовою згодою. Утім, в Україні дотримування цього закону контролювати нікому. Наприклад, базу даних юридичних осіб столиці можна придбати за 400 гривень, фізичних – за 450. А всеукраїнська упорядкована інформація про юросіб коштує 700 гривень, фізосіб – 550. Така інформація часто цікавить кримінальні угрупування і служить для них своєрідним дороговказом до заможних людей.

У Європі більшість відомостей про людину конфіденційні. Оприлюднювати їх можна лише з дозволу власника. Виняток – хіба що публічні особи. Але в українському законодавстві це поняття ще не визначене.