Незадовго до опівночі Бойко Борисов – прем'єр-міністр, який з невеликими перервами править у Болгарії з 2009 року, – виступив зі зверненням на своїй сторінці у мережі Facebook.
Засунувши руки в кишені і не звертаючи уваги на падаючий сніг, прем'єр та лідер партії ГЄРБ («Громадяни за європейський розвиток Болгарії) запропонував опонентам мир і створення експертного уряду, який візьме на себе відповідальність і до грудня зробить усе, аби вийти з пандемії та піти далі.
Миролюбний тон та пропозиція Борисова щодо «експертного уряду» навряд чи когось ввели в оману. Його наміри очевидні – залишитися при владі і за можливості уникнути дострокових виборів.
Формально коаліція ГЄРБ та Союзу демократичних сил (СДС) вп'яте виграє вибори, отримавши більше 26% голосів (за даними обробки майже 99% протоколів). Але може статися так, що жодна з можливих партійних коаліцій в стінах парламенту не набере достатньо голосів для формування уряду.
І тоді неминучі дострокові вибори, де ГЄРБ має всі шанси отримати гірший результат – і піти в опозицію.
Ключова проблема ГЄРБ полягає не в тому, що партія набрала менше голосів, а в тому, що вона залишилася майже без союзників.
Після виборів 2017 року при владі була коаліція ГЄРБ та Об'єднаних патріотів (альянс партій націоналістичної спрямованості, основу яких складали ВМРО – Болгарський народний рух та «Атака»). У 2019 році після виключення «Атаки» з коаліції вона фактично втратила більшість. Втім, ГЄРБ залишився при владі, спираючись на неформальні домовленості та ситуативне голосування.
Цю систему охрестили як «ГЄРБ плюс милиці.
Під «милицями» розуміли як офіційних союзників по коаліції, так і неофіційних, партію «Воля» і головне – Рух за права та свободи (РПС).
РПС, що представляє турецьку меншину, завдяки стабільному електорату та гарантованому потраплянню до парламенту для болгарської політики – більше, ніж просто партія. Вона була і залишається основою формальних та неформальних урядових коаліцій. І неважливо, хто перебуває при владі, соціалісти (БСП) чи ГЄРБ, – РПС завжди поруч.
Водночас лідери РПС, почесний – Ахмед Доган та нинішній – Делян Пеєвський, вважаються лідерами болгарських залаштунків та символом корупції. Пеєвський до того ж ще й медіамагнат і активно використовує медіа як політичне знаряддя.
Саме із невдалої спроби одного з лідерів «Демократичної Болгарії Христо Іванова потрапити на пляж, розташований поруч із резиденцією Догана, розпочалися масові акції протесту влітку минулого року.
Демонстранти, серед яких було чимало молоді, вимагали відставки уряду Борисова та головного прокурора країни Івана Гешева. Борисов відправив у відставку трьох міністрів і запропонував популістський проєкт конституційної реформи (який, зокрема, пропонував скорочення кількості депутатів парламенту).
Протести тривали аж до пізньої осені, доки втома, погана погода та погіршення ситуації із захворюванням на коронавірус не призвели до їх згасання. Але свій слід вони залишили, бо саме на цьому піднялися деякі з переможців нинішніх перегонів.
Додатковим чинником, який сприяв падінню популярності ГЄРБ, стала невдала боротьба із пандемією COVID-19. Розмови про «болгарську модель» боротьби з коронавірусом дисонували із реальним станом справ.
Невдоволення болгарською владою лунало і з боку Брюсселя та Вашингтона.
Усе це не могло не відбитися на підсумковому результаті як правлячої партії, так і його основних союзників та опонентів.
На виборах, що пройшли 4 квітня, блок ГЄРБ-СДС здобув більшість голосів, але, схоже, втратив «милиці. Націоналістичні партії, зокрема ВМРО-Болгарський національний рух та «Атака» не потрапляють до парламенту.
Та й самому ГЄРБ не допомогли ані розгорнута політична кампанія проти Північної Македонії, ані вчасно виявлені російські шпигуни.
Порівняно з 2017 роком Борисов і компанія втратили близько 800 тисяч голосів.
На другому місці партія шоумена Славі Трифонова «Има такъв народ» (Є такий народ») – 17,7%, до якої відійшли втрачені голоси ГЄРБ та соціалістів. Блок «БСП для Болгарії також втратив чимало голосів і посів третє місце з 15%. Також чотиривідсотковий бар'єр здолали блок «Демократична Болгарія» (9,5%), Рух за права і свободи (10,3%) та блок «Вставай! Мафію геть!» (4,7%).
Найбільш болючою стала втрата столиці.
Після 12 років панування в Софії ГЄРБ програв. Протести не минули дарма. Більшість жителів столиці підтримали правий блок «Демократична Болгарія», в той час як правляча партія посіла лише друге місце, але на третьому – партія Є такий народ».
Своє вагоме слово сказала й діаспора, чинник, який яскраво проявив себе і у Румунії, і в Молдові.
Більшість закордонних болгар, а їх близько 180 тисяч, підтримали партію Славі Трифонова та «Демократичну Болгарію». ГЄРБ-СДС посів лише четверте місце.
Тепер на Болгарію чекає найскладніше.
Самотужки сформувати уряд ГЄРБ не в змозі. Голосів РПС також може не вистачити, а до того ж такий мезальянс може призвести до певних внутрішніх та зовнішніх ускладнень.
Трійка новачків, що пройшли до парламенту: Є такий народ», «Демократична Болгарія» та «Вставай! Геть мафію!» – поки не налаштовані створювати коаліцію ані з ГЄРБ, ані з БСП, але й їхніх голосів у сукупності також може не вистачити для формування уряду.
Можливе зволікання з формуванням уряду може ускладнити отримання чергового траншу з фондів ЄС та шлях до єврозони.
Тож ідея Борисова про створення «експертного» уряду як компромісне рішення може знайти певну підтримку. А це дає чинному прем'єру як досвідченому політичному гравцеві шанс на збереження влади.
Втім, частина болгарських експертів пророкує дострокові вибори,
Для України результати парламентських виборів у Болгарії мають певний позитив.
Болгарська соціалістична партія, яка неодноразово виступала за зняття з Росії санкцій, втратила частину своїх позицій та статус головної опозиційної партії. Поза парламентом – і ультраправа «Атака», яка відверто захищала інтереси РФ.
Натомість партії-новачки дотримуються антикорупційної, але переважно проєвропейської риторики.
Втім, попри фактичну поразку БСП, повністю ігнорувати російський чинник не вдасться. Основою зовнішньої політики Бойко Борисова був «геополітичний шпагат» між Заходом та РФ.
Демонстративно переслідуючи російських шпигунів, Болгарія поступово та послідовно добудовувала «Балканський потік» – відгалуження «Турецького потоку», яким російський газ йде в обхід України.
Тож якою буде нова зовнішня політика Болгарії і чи взагалі вона буде новою, наразі невідомо.
Артем Филипенко, завідувач сектора досліджень Південного регіону Національного інституту стратегічних досліджень
© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
© 2005—2024 S&A design team / 0.035Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я» |