29-30 липня в м. Одеса стартувала масштабна платформа для ефективного діалогу в пошуку рішень — дводенний VII Всеукраїнський ЕКОБІЗНЕС-ФОРУМ «Зелена економіка: як досягти балансу», який курсуватиме по п’яти містах України.
Під час ЕКОБІЗНЕС-ФОРУМУ в м. Одеса учасники отримали:
● «живе» інтенсивне навчання в чудовому сонячному місті
● експертну допомогу – ми підняли найгостріші теми: як дотримуватися закону, коли порушень уникати важко, як оптимізувати свою роботу, як не наробити помилок
● обмін кращим досвідом
● нетворінг під час кава-брейків
● екскурсія на виробництво (завжди краще раз побачити, ніж сто раз чути)
Форум зібрав 122 учасники і став потужною платформою нетворкінгу з дотриманням всіх карантинних обмежень та новим форматом – з відвідуванням 2-х об’єктів, що продемонстрували учасникам результати екотрансформаційних процесів.
На захід були запрошені представники державних органів, що регулюють сферу: Держекоінспекції, Держенергоефективності, Міндовкілля тощо; провідні фахівці в галузі охорони навколишнього середовища та практикуючі екологи.
Перший день заходу був присвячений об'єктивній оцінці реформ сфери охорони довкілля, розгляду джерел фінансування екологічних проектів та обміну кращими практиками і кейсами.
А також учасники заходу долучилися до екскурсії партнерів ЕКОБІЗНЕС-ФОРУМУ і відвідали Risoil Terminal
Людмила Циганок, CEO ECOBUSINESS GROUP, президент ПАЕУ, у вступному слові зазначила:
«Ми створили ЕКОБІЗНЕС-ФОРУМ як платформу задля діалогу, знаходження рішень та балансу у новостворених реформах сфери охорони довкілля. В час непростої економічної ситуації саме інституційна спроможність реалізації всіх ініціатив і буде визначати, чи виконає Україна всі зобов’язання!
Зусилля спрямовуються на поглиблення розуміння учасниками процесів, пов’язаних із захистом довкілля, вирішення екологічних проблем у правовому полі, діяльності підприємства з урахуванням ризиків у сфері охорони довкілля, запровадження принципів збалансованого використання природних ресурсів та найкращих технологій і систем екологічного менеджменту»
Людмила Хоміч, адвокат, віце-президент, голова комітету ПАЕУ з екологічного права та законотворчості підняла питання щодо позачергового засідання Верховної Ради, на якому з 15 запропонованих до голосування проектів, 9 стосувалися природоохоронної сфери. Найбільше уваги приділялося законопроекту «Про державний екологічний контроль» №3091, що визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного екологічного контролю, повноваження органів державного екологічного контролю, а також встановлює відповідальність суб’єктів господарювання за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.
«ПАЕУ підтримує необхідність реформування системи державного екологічного контролю, але вважає проект 3091 неспроможним забезпечити реформування.
Одним із основних питань дискусії є відсутність механізмів та запобіжників для подолання корупційних ризиків здійснення державного екологічного контролю при розширенні повноважень контролюючого органу»..
Костянтин Гура, т. в.о. Голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, наголосив:
«Серед численних запланованих ЄС інструментів — введення податку на імпорт тих товарів, які матимуть значний вуглецевий слід (СВАМ). Тому вже сьогодні українським підприємцям треба аналізувати можливості впровадження заходів з енергефективності.
Один із шляхів фінансування проєктів для екомодернізації підприємств – це випуск зелених облігацій. Відповідний закон, до розробки якого долучилося Агентство, набрав чинності 1 липня цього року. Тому сьогодні підприємства, корпорації, банки, інші фінансові установи вже мають право емітувати зелені облігації.
Крім цього:
● працює фонд гарантування кредитів для впровадження енергоменеджменту в промисловості (UNIDO разом із Укргазбанком);
● розроблено програму, в якій передбачено «зелені» кредити» для підприємців;
● розроблено механізм Net Metering як стимул для використання енергії з відновлюваних джерел для власних потреб;
● готуємо систему видачі гарантій походження енергії – сертифікатів для підтвердження використання «чистої» енергії. Це стане в нагоді усім, хто експортує продукції за кордон»
Андрій Фролов, начальник Управління інструментів стимулювання Держенергоефективності розповів учасникам:
«Зелені облігації — це інструмент фінансування проєктів відновлюваної енергетики, енергоефективності, інших проєктів екологічного спрямування. З 1 липня 2021 року вже на законодавчому рівні прийнято визнячення зелених облігацій, що допоможе нам рухатися в обраному напрямку.
Вся сутність зелених облігацій — борговий фінансовий інструмент, кошти від продажу якого спрямовуються виключно на фінансування або рефінансування «зелених» проектів.
Напрями “зелених” проектів спрямовані на розвиток відновлюваних джерел енергії використання альтернативних видів палива ефективність використання енергії підвищення теплоізоляції житлових будинків утилізація та переробка відходів екологічно чистий транспорт ефективне використання земельних ресурсів збереження флори і фауни, водних ресурсів адаптація до змін клімату
Рішенням «Про схвалення Рекомендацій щодо реалізації або фінансування проєктів екологічного спрямування шляхом емісії зелених облігацій» від 07 липня 2021 року №493 було визначено:
● відповідність проекту екологічного спрямування міжнародній таксономії
● цільове використання надходжень від розміщення зелених облігацій
● звітність емітента про вплив цих проектів на довкілля
● залучення емітентом зовнішнього незалежного верифікатора
● наявність у емітента власної політики щодо зелених облігацій
Етапи запровадження та розвитку ринку зелених облігацій:
● 1 етап (2021-2022 рр.) створення правових передумов для розвитку ринку зелених облігацій, запуск ринку
● 2 етап (2022-2023 рр.) сприяння розвитку ринку зелених облігацій та залученню «зеленого» фінансування
Переваги випуску зелених облігацій:
● умови кредитного фінансування стабільні та залежать не від фінансової політики банку, а від умов, визначених емітентом зелених облігацій
● випуск зелених облігацій, як правило, дешевше отримання банківських кредитів (надається зелена премія)
● диверсифікація можливостей залучення фінансування на реалізацію дороговартісних «зелених» проєктів
● позитивні історії випуску зелених облігацій покращують інвестиційну привабливість та конкурентоспроможність підприємства
● емітенту зелених облігацій не обов’язково потрібна застава під залучення позикових коштів
● залучені від розміщення зелених облігацій першим власникам позикові кошти не відносяться на валовий дохід емітента (не оподатковуються податком на прибуток)»
Кирило Косоуров, голова комітету ПАЕУ управління відходами, голова Асоціації підприємств у сфері поводження з небезпечними відходами, акцентував:
«Повторне використання, переробка відходів здатні суттєво знизити використання природних ресурсів України та імпорту сировини ззовні. Причому це стосується не лише ТПВ, а й величезного (на порядок більший) обсягу промислових відходів, особливо це стосується відходів видобувної галузі. Левова частина таких відходів може стати у пригоді у «Великому будівництві», замінивши той же пісок та щебінь. Переробка шин може замінити до 15% бітуму, який Україна імпортує з Білорусі та РФ. Прикро, що питання врегулювання таких масштабних та значущих об’ємів ресурсів досі лишилося поза увагою держави.
При цьому підприємства не просять спеціальних норм чи нормативних актів для раціонального поводження з природними ресурсами, а просто ПРОЯВЛЯЮТЬ ВОЛЮ І РЕАЛІЗУЮТЬ ЇЇ. Звісно, обсяги відходів, які утворюються, не можуть бути використані в межах одного родовища, але можуть бути використані в межах держави для будівництва транспортних шляхів, виготовлення будматеріалів тощо.
Для цього необхідно: державні механізми для повторного використання відходів (наприклад, заборона використання природних ресурсів за можливості їх заміни вторинною сировиною, високий екологічний податок за використання природних ресурсів (пісок); розвиток технологій утилізації відходів та їх ринок; державне сприяння вивченню і належному фінансуванню досліджень і робіт щодо вироблення методів і способів використання відходів в інших галузях виробництва; надання економічних преференцій інвесторам, які готові інвестувати у сферу переробки відходів та підприємствам, що використовують відходи як вторинну сировину»
Ваагн Мнацаканян, начальник управління з питань екології, енергоменеджменту та охорони праці Маріупольської міської ради, поділився досвідом:
«Для успішної реалізації інвестиційного проекту необхідно проходження підготовчих етапів, це може розтягнутись на декілька років.
Сучасні процеси інтеграції України в світовий економічний простір та імплементації екологічних міжнародно-правових норм створюють складні для реалізації інвестиційних проектів, але кращі для довкілля умови. В чому це відображається? Наприклад, для залучення інвестицій поза межами країни для реалізації проекту, з якісного водопостачання, необхідно залучати міжнародних експертів для аналізу, проводити оцінку впливу на довкілля, враховувати громадську думку і тощо. У зв’язку з цим для успішної реалізації інвестпроекту необхідно проходження підготовчих етапів, це може розтягнутись на декілька років, і це важливий момент при плануванні графіку роботи над ним»
Дмитро Малушенко, керівник відділу збуту продуктів постачання електроенергії групи компаній KNESS, представив кейс зі зменшення витрат на закупівлю електроенергії за рахунок улаштування власного об‘єкта генерації.
Рішення під ключ FOG (Free Own Generation) by KNESS — комплексна послуга з ефективного управління електроенергією підприємств із застосуванням відновлюваних джерел енергії. Це рішення дозволяє вивести бізнес на новий рівень, бо FOG дає йому можливість скоротити свій вуглецевий слід, зменшити собівартість продукції за рахунок зниження витрат на закупівлю електроенергії. Йдеться про заміщення електроспоживання із зовнішніх мереж власною генерацію з сонячної станції. При цьому залишається можливість докупити потрібну енергію з ринку.
Як це працює?
KNESS пропонує комплексну послугу, а саме: будівництво сонячної станції, яка інтегрується у внутрішню мережу, сервісне обслуговування СЕС і управління енергобалансом підприємства та допомогу в залученні фінансування. Такий комплексний підхід дозволяє сонячній станції максимально забезпечувати електроенергією графік споживання підприємства. Це дозволяє зменшити витрати на закупівлю електроенергії з зовнішніх мереж. Наскільки? Все залежить від обсягу генерації сонячної станції та графіку споживання підприємства. Щоб забезпечити 100%-ву віддачу від ФЕС, після реалізації проєкту за «серцебиттям» станції стежить сервісна компанія. Роль організатора енергобалансу виконує KNESS Energy, яка постачає необхідний обсяг електроенергії з ринку для формування оптимального міксу. Це забезпечує мінімум витрат підприємства на закупівлю.
Усе влаштовано так, щоб у будь-якої компанії була можливість споживати чисту електроенергію за ціною, нижчою за ринкову. Що стосується фінансового питання, то з FOG підприємство інвестує в будівництво СЕС не більше 20% від повної вартості проєкту. Решту рефінансує партнерський банк.
KNESS — міжнародна група компаній, що народжена в Україні. Є національним лідером з впровадження проєктів сонячної енергетики, в портфелі якої понад 200 реалізованих проєктів з відновлюваної і традиційної енергетики в різних регіонах України. Зокрема, компанія побудувала і обслуговує понад сотню ФЕС загальною піковою потужністю 1,2 ГВт.
Євген Василенко, фахівець з аналізу даних про стан довкілля (Environmental Data Science), відмітив:
«Одним із найактуальніших заходів, який можна застосувати для покращення екологічного стану ключових водних об’єктів наших міст, є встановлення локальних очисних споруд у місцях водовипуску каналізаційних мереж.
Сучасні методи обробки даних та сучасне програмне забезпечення дозволяють власними силами виконувати роботу, для якої раніше потрібно було залучати величезні науково-дослідні установи. Використання геоінформаційних систем та сучасних систем аналітичної обробки інформації — безумовна умова сучасної ефективної природоохоронної служби»
Сергій Юрасов, кандидат технічних наук, доцент кафедри екології та охорони довкілля Одеського державного екологічного університету, інформував:
«Основними джерелами впливу порту на водне середовище є поверхневий стік з території порту, днопоглиблювальні роботи і пов’язаний з ними (частіше за все) дампінг ґрунтів, а також аварії судів.
Змив забруднювальних речовин (ЗР) з поверхні території порту відбувається при випаданні зливових опадів, які створюють поверхневий стік. Такі стічні води містять як правило завислі речовини, нафтопродукти, СПАР та інші ЗР. Зниження цього впливу можливо шляхом будівництва зливостоків з відстійниками і уловлювачами нафтопродуктів.
Днопоглиблювальні роботи виконуються епізодично. Вони необхідні для піддержання навігаційних глибин (ремонтне днопоглиблення), або при реконструкції деяких перевантажувальних комплексів порту з метою прийому суден з більшою осадкою (капітальне днопоглиблення). При днопоглибленні і при дампінгу ґрунтів відбувається вторинне забруднення водного середовища. Виїмка ґрунту або його скид на підводний відвал супроводжується утворенням області з підвищеним вмістом завислих речовин та інших ЗР, яки знову потрапили в водне середовище з ґрунту, де вони накопичилися за деякий період часу. За даними Чорноморндіпроекту у водне середовище потрапляє приблизно від 4 до 8% ґрунту від його загальної кількості, що вилучається. Під цим впливом гине велика кількість організмів зоопланктону (до 50%) і бентосу (до 100% за рахунок осідання частинок зависі на дно і утворення шару донних відкладень), які є кормовою базою риб. Крім того в нерестовий період є ймовірність загибелі відкладеної ікри. Зниження впливу днопоглиблювальних робіт виконують шляхом їх проведення за межами нерестових періодів часу і вибору менш продуктивних ділянок дна для організації підводних відвалів ґрунтів.
Вплив аварій суден на водне середовище може бути як малим, та і великим. Деякі з них можуть мати характер екологічних катастроф (наприклад великі аварійні розливи нафти). Зниження ймовірності виникнення аварійних ситуацій і впливу аварійних скидів ЗР в водне середовище може бути виконаний вже на стадії проектування і будівництва портових перевантажувальних комплексів, а також в період їх експлуатації за рахунок використання сучасного навігаційного обладнання та портофлоту (буксири, нафтосміттязбірники, плавучі бонові загородження та інше).
Загальним питанням при оцінки наслідків впливу розглянутих джерел потрапляння ЗР в водне середовище є розрахунки максимальних значень концентрації речовин на контрольної відстані від місця скиду ЗР, визначення розмірів зон забруднення і впливу та компенсаційних платежів за заподіяну шкоду. Усі ці розрахунки можливо виконувати сучасними методами математичного моделювання».
Вікторія Коваленко, голова комітету ПАЕУ з питань ОВД, сертифікований виконавець ОВД під час виступу наголосила, що до повноважень Інспекції належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням суб’єктами господарювання вимог законодавства про оцінку впливу на довкілля в частині наявності висновку з оцінки впливу на довкілля та виконання умов висновків з оцінки впливу на довкілля. Встановлення правомірності видачі висновків з оцінки впливу на довкілля знаходиться за межами компетенції Інспекції.
Також розглянула питання в розрізі:
● Практика порушення процедури з ОВД;
● Опрацювання Причин відмов у видачі Висновків з ОВД;
● Висновок з ОВД з умовою додаткової оцінки (розгляд кейсів, практика оскарження);
● Практична робота: застосування критеріїв та Закону при запропонованих видах діяльності;
● Практична робота: Наповнення Звіту з ОВД з урахуванням методів рекомендацій.
Максим Сорока, науково-технічний радник проєкту «Чисте повітря для України», ARNIKA, голова комітету ПАЕУ з охорони атмосферного повітря в онлайн-зверненні продовжив:
«Проблема «чистого повітря» здобула широкого соціального контексту та політичного резонансу – аж до кризи природоохоронної діяльності.
Охорона атмосферного повітря вже не є виключно фаховим та правничим питанням. За останні три роки в Україні відбулися не тільки значні зміни екологічного законодавства. Проблема «чистого повітря» здобула широкого соціального контексту та політичного резонансу – аж до кризи природоохоронної діяльності.
На практиці вкрай мало екологів підприємств свідомо та умисно порушують норми екологічного законодавства. Здебільшого ці правопорушення – вимушений крок зі сторони менеджерів природокористування. Саме тому я пропоную чесно поглянути в обличчя проблеми та відверто обговорити недосконалості системи, що спонукають підприємців порушувати норми законодавства про охорону атмосферного повітря.
Серед нашої спільноти і досі поширена хибна думка: «Впровадження природоохоронних заходів та екомодернізації – економічно недоцільно…». Ми маємо визнати, що природоохоронні заходи (наряду з пожежною безпекою, охороною праці, соціальним страхуванням тощо) є економічно збитковими у короткостроковій перспективі. Охорона атмосферного повітря від забруднення напряму пов’язана з економічною недоцільністю, а подекуди і неможливістю виконання тих, або інших вимог екологічного законодавства. Типовий випадок — законослухняні підприємці «платять двічі». І це є наслідком застарілого підходу до інвентаризації джерел викидів та отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин.
Пропоную під час нашого інтенсиву обговорити шляхи, що допоможуть розірвати це збиткове коло – а саме докорінна реформація підходів до регулювання, нагляду та контролю у сфері охорони атмосферного повітря від забруднення:
● зміна підходів до інвентаризації та регулювання малопотужних джерел викидів;
● трансформація «інвентаризації джерел викидів» у постійний операційний процес виробничого контролю, що не має жорсткого зв’язку з процедурою отримання дозволу на викиди;
● цифровізація процесу інвентаризації та підготовки «обгрунтовуючих матеріалів», яка дозволить мінімізувати корупційні ризики та пом’якшити регуляторний тиск на підприємство»
Володимир Багацький, керівник програм з охорони атмосферного повітря в EMEA регіоні, Cargill під час виступу здійснив огляд вимог щодо нормування викидів в атмосферне повітря від середніх спалювальних установок в ЄС, Директива 2015/2193. А також порівняв з існуючими вимогами нормування в Україні
МСPD Directive (EU) 2015/2193 або Директива 2015/2193 щодо обмеження викидів у повітря певних забрудників від середніх спалювальних установок (Medium Combustion Plants (MCPs) встановлює вимоги щодо регулювання викидів від спалювання різних типів палива в середніх спалювальних установках з номінальним теплоспоживанням, що дорівнює чи перевищує 1 МВт, але не є більшим 50 МВт. Прийнята 25 листопада 2015 року
Дана Директива заповнила законодавчу прогалину в ЄС між великими спалювальними установками (> 50 МВт), які врегульовані Директивою 2010/75/EU Про промислові викиди та меншими установками (обігрівачі та бойлери <1 MВт), які регулюються Директивою 2009/125/EC щодо Екодизайну.
Застосовується до середніх спалювальних установок, газових турбін та двигунів
Зазначена Директива встановлює нормативи викидів для NOx, SO2 та суспендованих частинок для нових та існуючих MCPs в залежності від технології, потужності та типу палива.
Основні виключення щодо застосування Директиви 2015/2193:
○ великі спалювальні установки, які регулюються главою III Директиви 2010/75 та установки для спалювання відходів, що підпадають під дію глави IV зазначеної директиви;
○ спалювальні установки, в яких газоподібні продукти згоряння використовуються для безпосереднього нагрівання, сушіння або будь-якої іншої обробки предметів або матеріалів;
○ транспортні засоби, дослідницька діяльність, випробування нових продуктів і процесів та інші;
Нова середня спалювальна установка може бути більшою за 50 MВт або меншою 1 MВт за рахунок застосування правила Агрегації статті 4.
Комплекси, утворені з двох чи більше середніх спалювальних установок, необхідно вважати однією середньою спалювальною установкою в цілях цієї Директиви, а їхні значення номінального теплоспоживання необхідно додавати для розрахунку сукупного номінального теплоспоживання, коли відхідні гази таких середніх спалювальних установок виходять через спільну димову трубу, або враховуючи технічні та економічні фактори, відхідні гази таких середніх спалювальних установок могли б, на думку компетентного органу, виходити через спільну димову трубу.
Системи постійного моніторінгу можуть вимагатися регулюючим органом. Первинний моніторінг вимагається на протязі чотирьх місяців з моменту отримання дозволу або з початку експлуатації. Результати періодичного моніторінгу повинні не перевищувати значень ГДВ з метою підтвердження відповідності. В разі виявлення превищень значень ГДВ, оператор повинен забезпечити поновлення відповідності вимогам в найкоротший можливий термін. Якщо недотримання вимог призводить до суттєвого погіршення якості місцевого повітря, експлуатацію установки необхідно призупинити.
Під час екскурсії до партнерів ЕКОБІЗНЕС-ФОРУМУ на Risoil Terminal учасники познайомилися із масштабним підприємством, яке надає широкі можливості при перевалці харчових рослинних масел, що важливо для ефективної торгівлі.
Risoil Terminal в Чорноморську — це:
● одноразове зберігання в резервуарах — 105 тис. тонн вантажу;
● розвантаження — 80 ж / д цистерн, 150 автомобілів на добу;
● можливість одночасного прийому різних видів харчових наливних вантажів або роздільного прийому вантажів шести постачальників;
● погрузка — до 30 тис. тонн вантажу на добу на трьох причалах;
● одночасна роздільна навантаження на суду до 6 видів наливних вантажів або вантажу 6 вантажовласників;
● погрузка флексі-танків за різними варіантами (ж / д авто цистерна — флексі-танк, резервуар — флексі-танк);
● обсяг перевалки наливних вантажів — понад 1,5 млн. тонн на рік.
Другий день вмістив в себе практичний блок – Інтенсиви підвищення рівня знань з дотримання вимог природоохоронного законодавства та екологічної безпеки підприємства та екскурсію на «Чорноморськводоканал».
Під час інтенсиву експерти надали практичний досвід у різних сферах господарювання та надали практичні поради у вирішенні колізійних робочих питань.
Ганна Натоптана, заступник директора з питань екології компанії «ИРБИС-ЮГ» надала приклади розв’язання реальних виробничих ситуацій з питань поводження із відходами із власного досвіду та практики колег.
Ганна зазначила: «Управління відходами і поводження із відходами на підприємстві – це не є виключна відповідальність лише еколога. Це консолідована співпраця топ-менеджменту підприємства, еколога та всіх працівників. Але задача саме еколога, щоб переваги від подібної синергії були зрозумілі всім учасникам процесу.
Правильне поводження із небезпечними відходами, у т.ч. контроль за їх зберіганням та документальним оформленням їх передачі ліцензованим організаціям, без штрафних санкцій під час перевірок з боку екологічної інспекції – маркер професійності та ефективності еколога на підприємстві.
Відмінність ситуації з відходами в Україні порівняно з розвинутими країнами полягає як у більш значних обсягах утворення відходів, так і у відсутності інфраструктури поводження з ними, що є складовою частиною економіки зазначених країн.
Основні проблеми, що стосуються управління небезпечними відходами, є:
● відсутність реальних стимулів і низький рівень витрат, передбачених на утилізацію відходів, перешкоджають впровадженню систем для роздільного збирання та перероблення небезпечних відходів;
● відсутність технічних можливостей для перероблення деяких категорій небезпечних відходів, що є передумовою для їх неконтрольованого видалення;
● невідповідність значної частини існуючих виробничих потужностей і об’єктів видалення небезпечних відходів екологічним вимогам та сучасним технічним стандартам. Продовження роботи деяких об’єктів пов’язане з безпосередньою небезпекою для навколишнього природного середовища;
● недостатній рівень витрат на екологічно безпечне поводження з небезпечними відходами на всіх рівнях для захисту навколишнього природного середовища і здоров’я людини»
А також експерт розглянула практичні проблеми із учасниками заходу та надала покроковий алгоритм щодо питань:
● Транспорт підприємства обслуговується на СТО. Чи потрібно включати відходи від транспорту в Інвентаризацію та в 1-ВТ? Як оформити передачу таких відходів?
● На підприємстві вирішили сортувати побутові відходи. Чи потрібно перероблювати Звіт з інвентаризації відходів? Чи є якісь вимоги до розмірів та форми ємностей для відсортованої сировини?
● Де знайти ліцензіата? Операції по поводженню з відходами. Як не заплутатися? Що повинно бути вказано в ліцензії у ліцензіата? Які документи необхідно запросити у ліцензіата крім ліцензії? Хто відповідає за відходи після передачі їх ліцензіату? Чи можна укладати договір на небезпечні відходи з «неліцензіатом»? Кому можна продавати свої небезпечні відходи? Правильний документообіг з передачі відходів на утилізацію / видалення.
Іван Паламарчук, голова комітету ПАЕУ з охорони надр, заслужений природоохоронець України, юрист розглянув типові помилки яких допускаються землекористувачі:
● забруднення та засмічення земельних ділянок відходами та хімічними речовинами;
● зняття та перенесення ґрунтового покриву без робочого проекту;
● не повернення раніше відпрацьованих земельних ділянок згідно умов визначених договором оренди;
● самовільне захоплення земельних ділянок;
● використання не за цільовим призначенням;
● не сплата втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва;
● не використовується механізм мінімізації розміру орендної плати.
Також І.Паламарчук розповів щодо методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.
Методика використовується розрахунку розмірів відшкодування шкоди через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, допущеного внаслідок дії чи бездіяльності і поширюється на всі землі України незалежно від їх категорії та форм власності.
Наступною частиною довіді, став розбір типових помилок яких допускаються надрокористувачі
● невиконання особливих вимог спеціального дозволу:
○ Неподання звітності 5-гр
○ Невчасна сплата рентної плати за користування надрами
● Невиконання Програми робіт
● Невиконання Угоди про умови користування надрами
Мар'яна Гінзула, член комітету ПАЕУ з охорони водних ресурсів та водного врядування в надихаючому виступі зазначила:
«Підприємства різних галузей промисловості та видів господарської діяльності скидають у каналізацію цілий перелік речовин: від жиру та відпрацьованих нафтопродуктів до сміття та речовин з небезпечними бактеріальними, вірусними, токсичними забрудненнями. Іноді це навіть призводить до зупинки роботи каналізаційних насосних станцій. Ще більшою загрозою є залпові скиди, які відбуваються в основному вночі, оскільки їх важко відстежити, найбільшою мірою руйнують екосистеми.
Постійні засмічення та пошкодження колекторів спричиняють вилив на поверхню стоків, у складі яких — шкідливі та небезпечні для життя та довкілля речовини, що різко погіршують стан водних об’єктів будь якого міста. Актуальне екологічне законодавство України передбачає створення локальних очисних споруд в межах окремих промислових підприємств з урахуванням роду господарської діяльності. Проте для птахофабрик, фармацевтичних підприємств та підприємств харчової промисловості технології встановлення та функціонування локальних очисних споруд мають свої особливості. Одним із найактуальніших заходів, який можна застосувати для покращення екологічного стану ключових водних об’єктів наших міст є встановлення локальних очисних споруд у місцях водовипуску каналізаційних мереж.
Запровадження замкнутих систем технічного водопостачання підприємств — ефективний захід ревіталізації поверхневих вод».
Коцар Олена, директор Юнілос-Україна
«Будівництво нових замкнутих систем технічного водопостачання, їх реконструкція та технічне переоснащення на діючих підприємствах базується на принципах ревіталізації. Будівництво замкнутих систем технічного водопостачання підприємств входить до переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів.
В діяльності Юнілос-Україна покладені принципи ревіталізації навколишнього природного середовища. Технологія «РЕВІТАЛ», яка запроваджується в замкнутих системах, отримала позитивний гігієнічний висновок Міністерства охорони здоров’я України, є ресурсозберігаючою, мало витратною та дозволяє повторно використовувати ревіталізовану воду у на технічні потреби, в тому числі на цілорічне внутрішньогрунтове зрошення багаторічних декоративних та технічних культур – без їх скиду в поверхневі водойми.
Технологія «РЕВІТАЛ» передбачає використання :
● фізичних процесі відстоювання та фільтрування для видалення грубодисперсних забруднень;
● біохімічних процесів біодеструкції, біотрансформації та біоокислення забруднюючих речовин мікроорганізмами в синергетичних очисних комплексах БІОПЛАТО з використанням вітчизніного біопрепарату БіоСан,
● фізичних процесів при знезараження зворотних вод;
Створення замкнутих систем технічного водопостачання підприємств на основі технології РЕВІТАЛ з комплексом агротехнічних, лісомеліоративних, гідротехнічних, санітарних та інших заходів, спрямованих на попередження забруднення поверхневих вод зворотними водами, запобігає виснаженню водних ресурсів».
Олексій Мясоєдов, керівник відділу досліджень і технологічних рішень EKOTON Group, поділився практичном кейсом зведення та модернізації сучасних високоефективних промислових ЛОС.
По завершенню інтенсивного другого дня ЕКОБІЗНЕС-ФОРУМУ учасники відвідали підприємство, яке уособлює новітні технології задля гармонійного використання ресурсів — КП «Чорноморськводоканал». Це підприємство, яке несе відповідальність перед споживачами за надані послуги.
● Впроваджує сучасні інноваційні технології в галузі водопостачання та водовідведення з метою забезпечення мешканців міста якісною питною водою.
● Відповідальне й економне використанні природних ресурсів.
● Водоканал є учасником “Програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки на території м.Чорноморська”. Займає активну позицію щодо зменшення негативного впливу стічних вод на екологічний стан прибережної зони Чорного моря.
● Іноваційний підхід. Застосування в управлінні підприємством кращих світових практик, використання найдосконаліших технологій водоочищення та водовідведення, оновлення технологічного обладнання.
Прес-служба ПАЕУ
© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
© 2005—2024 S&A design team / 0.021Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я» |