Якщо не хочеш змін — змінюй Конституцію. Схоже, що внесення змін до основного закону стає улюбленим та універсальним засобом вирішення політичних проблем для лідерів східноєвропейських країн.

Конституційна «сверблячка» вразила і прем'єр-міністра Болгарії Бойко Борисова, який 10 днів тому виступив із ініціативою щодо скликання Великих національних зборів для внесення змін до основного закону.

Річ у тім, що в Болгарії право обговорення та ухвалення Конституції мають Великі національні збори, які складаються з 400 депутатів, половина з яких обирається за мажоритарною, а половина — за пропорційною системою. Тож не випадково, що всю історію незалежної Болгарії було проведено лише сім Великих національних зборів, на останніх з яких, у 1990 році, й було ухвалило чинну редакцію Конституції.

Але найголовніше — болгарський прем'єр виступив з конституційною ініціативою на тлі масових протестів, що відбуваються в країні під гаслами відставки уряду та генерального прокурора.

Взаємозв'язок цих двох подій очевидний. Не в змозі приборкати протест, болгарський прем'єр намагається маневрувати, аби не втратити владу.

Вдвічі менше депутатів

Антиурядові протести в Болгарії тривають вже півтора місяця.

Вони почалися 9 липня, через два дні після того, як лідера Демократичної партії Болгарії Христо Іванова представники Національної служби охорони не пустили на пляж біля будинку Ахмеда Догана, почесного голови партії турецької меншини «Рух за права і свободи».

Шанс для Москви: чому антикорупційні протести у Болгарії несуть загрозу для України

Основною причиною протестів є невдоволення високим рівнем корупції в країні. Втім, від самого початку вони набули політичного забарвлення через їх підтримку з боку президента Румена Радева, постійного опонента Бойко Борисова і водночас прихильника більш тісних взаємин з Росією.

За цей час ситуація зайшла в глухий кут. Уряд не бачить причин для власної відставки, а заміна чотирьох міністрів не задовольнила мітингарів.

Спроба парламентської опозиції — Болгарської соціалістичної партії — вкотре висловити недовіру Раді міністрів зазнала цілком прогнозованої невдачі.

Так само безрезультатно завершилася і спроба поліції силовим способом зачистити наметове містечко в центрі Софії. Знесені зранку 7 серпня намети через певний час були встановлені знову.

Більш того, силова акція лише посилила позиції протестувальників. Обурені діями поліції, більше 30 викладачів трьох болгарських вишів звернулися до учасників акції із закликом не зменшувати тиск на владу.

Після «батога» настала черга «пряника».

Прем'єр оголосив про виділення коштів на ремонт і модернізацію класів математики і природничих наук в 160 школах Болгарії.

Заплановано придбання 42 нових машин швидкої допомоги з рятувальним обладнанням для системи екстреної допомоги країни, а також виділення додаткових коштів на медицину.

Та вжиті заходи не допомогли. Акція протесту перетворилася на латентний процес, нагадуючи гаряче вугілля під попелом, яке може спалахнути за гарного вітру.

Час від часу мітингарі проводять автопробіги та блокування шляхів.

З одного боку, численність протестувальників не настільки критична, аби змусити уряд піти у відставку, з іншого — самі по собі протести є відверто дратівливим чинником, що негативно впливає на далеко не ідеальний імідж Болгарії та її керівництва.

Невипадково особистий рейтинг довіри самого Бойко Борисова (20%) є доволі низьким при дуже високому антирейтингу (68%). Тут він суттєво програє президенту Румену Радеву (рівень довіри якого складає 47% при 35% недовіри).

Така ситуація стимулює уряд до креативних кроків. зокрема — змін до Конституції. В чому їх суть?

Передбачається скорочення кількості депутатів парламенту удвічі, з 240 до 120. Тут Борисов не є оригінальним. В Україні Верховна рада в лютому попередньо схвалила скорочення кількості парламентарів до 300, в Молдові соціалісти також виступили за зменшення складу парламенту зі 101 до 61. Усе це, як правило, подається під соусом боротьби з «дармоїдами»

Так само пропонується скоротити і кількість депутатів у Великих національних зборах — з 400 до 280.

Замість Вищої судової ради пропонується створити раду суддів та раду прокурорів, ці два органи мають окремо розглядати кадрові питання, що стосуються суддів, з одного боку, та прокурорів і слідчих, з іншого.

Висунуті також пропозиції, що стосуються порядку обрання членів цих органів, створення інспекцій, порядок заслуховування головного прокурора у парламенті.

«Це брехня, що ми чіплялися за владу»

Бойко Борисов відкидає звинувачення у тому, що ГЄРБ та він особисто чіплялися за владу. Проте аналіз внесених конституційних пропозицій свідчить про протилежне.

Що отримає Борисов внаслідок конституційної реформи:

По-перше, розігнати протестувальників не вдалося, але призначати дострокові вибори під тиском натовпу — виявити слабкодухість. Інша справа — коли це зумовлено ухваленням нової Конституції. Невеличка тактична перемога.

По-друге, вибори до Великих національних зборів — чудова нагода каналізувати енергію протестних настроїв у «мирні цілі. Вибори відвернуть увагу від протестів, а можливо, і від проблем, які їх породили.

По-третє, одна з вимог мітингарів — судова реформа. Проєкт конституційних змін передбачає щось подібне до цього.

Проте, хоча термін перебування на посаді головного прокурора скорочується з 7 до 5 років, він отримує право на законодавчу ініціативу, тобто, по суті, збільшує його повноваження.

І нарешті, четверте, хоча й не останнє.

Конституційна реформа обмежує повноваження президента, зокрема, його вплив на формування судової гілки влади.

Така собі своєрідна відповідь чинному президенту Румену Радеву за підтримку антиурядового протесту.

Втім, швидше за все, проштовхнути ідею конституційної реформи буде справою нелегкою. Керівництво Болгарської соціалістичної партії заявило, що воно не підтримує ініціативу ГЄРБ, і закликало до «категоричної протидії парламентськими і масовими діями» спробі конституційних змін.

Для ухвалення рішення потрібна кваліфікована більшість в 160 голосів з 240.

Фракція соціалістів має 78 мандатів. Якщо всі депутати-соціалісти відмовляться підтримати скликання Великих національних зборів, то ГЄРБ будуть потрібні голоси всіх депутатів з інших фракцій. Поки що про готовність підтримати конституційну ініціативу заявили лише партнери по коаліції «Об'єднані патріоти».

Інші партії — в процесі роздумів.

Ситуацію ускладнює той факт, що задумане Борисовим є невигідним, в першу чергу, саме дрібним партіям, які внаслідок зменшення кількості мандатів мають шанс взагалі опинитися поза межами парламенту. Крім того, воно може закрити шлях до Національних зборів і новим партіям, які наразі дихають у потилицю політичним «ветеранам».

Втім, для уряду та його очільника важливішим є не сам факт проведення Національних зборів, а інформаційний шум навколо їх зібрання.

Вже за пару тижнів стане зрозуміло, чи допоможе цей шум подолати масові антиурядові протести. Чи навпаки, Борисову доведеться йти на діалог із протестувальниками.

Артем Филипенко, завідувач сектора досліджень Південного регіону Національного інституту стратегічних досліджень

Джерело