![]() |
|
Центральна та Східна Європа (ЦСЄ) має сильні сторони, які роблять з неї серйозного конкурента на світовому ІТ-ринку. Загальний обсяг стартап-екосистеми з 2014 року виріс у 15,5 рази в порівнянні з країнами Західної Європи. Але через брак відданих менторів і релокацію засновників стартапів регіон все ще залишається обмеженим. ІТ-бізнесмен та інвестор Сергій Токарєв розповів, як ЦСЄ мусить діяти, аби стати потужним стартап-хабом.
Країни ЦСЄ відрізняються багатьма спільними сильними сторонами, які роблять їх конкурентоспроможними:
Кваліфіковані працівники. Центральна та Східна Європа має величезний ресурс професійних працівників, які за свій досвід і майстерність високо ціняться багатьма міжнародними компаніями.
Рентабельність. Розмір заробітної плати в країнах ЦСЄ зазвичай нижче за США та Західну Європу. Через це стартапи здатні формувати сильні команди розробників і витрачати менше ресурсів.
Глобальне мислення. Завдяки тому, що більшість засновників інноваційних компаній орієнтовані на міжнародні регіони, вони вже мають remote-first моделі й одразу ж планують виходити на ринки США та Західної Європи.
Прагматизм. Стартап-екосистема ЦСЄ орієнтована на швидке створення готового продукту, що добре сприймається багатьма інвесторами та фондами.
Навіть за умови швидкого розвитку ринок ЦСЄ все ще неправильно сприймається на міжнародному ринку. Сергій Токарєв акцентує увагу на наступних хибних уявленнях:
Для ринку ЦСЄ притаманні певні ризики, які можуть суттєво різнитись між собою. Наприклад, стартап-екосистема України навіть за умов війни продовжує зростати та привертати увагу інвесторів. У свою чергу Польща та Чехія мають сталу нормативно-правову базу, є членами ЄС і входять до списку політично стабільних країн.
На ринку ЦСЄ з’явилося кілька венчурних фондів, а у період з 2017 по 2023 роки їхня кількість збільшилась вдвічі. Це призвело до того, що приватні інвестори та фонди побачили перевагу капіталу над кількістю та масштабністю стартапів, які могли б його поглинути.
Ще одна хибна думка стосується аутсорсингу. Наприклад, експорт ІТ-послуг в Україні за 2024 рік коливався в межах $6,4 млрд. І це дійсно важлива технологічна галузь, але це ще не все. З 2014 року загальна вартість стартапів ЦСЄ випередила країни Західної Європи у 6 разів. Гарний приклад успішних компаній – Grammarly та ElevenLabs.
Сергій Токарєв впевнений, що головна перешкода для зростання конкурентоспроможності ринку Центральної та Східної Європи – мала кількість засновників стартапів, які залишаються в регіоні.
«Через війну в Україні понад 90% штаб-квартир різних компаній було перенесено в інші країни. Крім того, відтік засновників стартапів спостерігається навіть у стабільних державах ЦСЄ. За даними Dealroom за 2025 рік 54% компаній покинули Естонію заради інших ринків», – додає ІТ-бізнесмен.
Аби змінити ситуацію, необхідно створити спеціальну екосистему для стартапів. Також не можна забувати про перспективу повернення засновників. Вони могли б принести капітал, мережі та досвід із Західної Європи та США.
«Ми маємо кілька шляхів, які можуть вплинути на ситуацію. Наприклад, засновники стартапів можуть керувати командами віддалено, зберігати операційну базу або якось інакше підтримувати свою присутність на ринку ЦСЄ. Вони навіть здатні створювати венчурні фонди або розглянути можливість повернутись, аби стати наставниками», – зазначає Сергій Токарєв.
Маючи лише капітал, стартап-екосистема ЦСЄ не може бути повноцінним конкурентом. Ще потрібно подбати про наявність авторитетних засновників.
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
© 2005—2025 S&A design team / 0.256Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я» |