«Мова – це наша національна ознака, в мові – наша культура, ступень нашої свідомості»

Іван Огієнко

21 лютого в усьому світі відзначається Міжнародний день рідної мови, чому сприяла XXX сесія Генеральної конференції ЮНЕСКО у 1999 році в Парижі, де було оголошено про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності».

В Україні це свято започатковане з 2002 року, відтоді, як для зміцнення державотворчої функції української мови та сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України було видане Розпорядження Президента України № 34 від 2022 р. «Про відзначення Міжнародного дня рідної мови».

Упродовж багатьох століть висувалися різні гіпотези щодо того, де й коли з’явилася мова, виникали запитання, яка саме мова лунала на світанку людської історії? Але відповідь на це – проста. Мова поступово розвинулася з культури, формуючись людьми, які комунікували одне з одним.

Мова не є статичним явищем. Вона розвивається та постійно змінюється. Найбільш динамічною категорією мови є її словниковий склад, адже одні поняття, як і лексичні одиниці, що їх називають, застарівають та виходять з ужитку, а інші з’являються, щоб описати нову реальність у світі.

Фахівці ОННБ підготували добірку видань, які дозволять побачити історичні та культурні аспекти розвитку мов світу.

Еверетт Д. Походження мови. Як ми навчалися говорити (Київ, 2019)

Деніел Еверетт – американський лінгвіст, викладач, антрополог та мистецтвознавець, автор науково-дослідницьких творів з лінгвістики, етнології, культурології та невербального мовлення, який здійснив серію дослідницьких подорожей в Амазонії. У своїх дослідженнях Деніел Еверетт стверджує, що мова починалася не із жестів, не із співу й не з наслідування звуків тварин. Мови зросли з культурно зумовлених символів. Люди впорядковували ці символи та будували з них символи вищого порядку.

У книжці постають дещо «провокативні» питання: що таке мова? чи є мова справді винаходом людини? коли людина навчилася говорити?..

Автор книжки пропонує унікальну захопливу історію еволюції мови як людського винаходу – від появи людини до більш ніж 7000 окремих мов, якими людство спілкується нині.

Мова та мовлення: фундаментальні парадигми розвитку (Кам'янець-Подільський, 2021)

Мова, мислення, ціннісні установки, інтелектуальні особливості та менталітет тісно пов’язані між собою, утворюючи так звану «мовну картину світу». Взаємозалежність мови, мислення і менталітету не є виключно лінгвістичною проблемою, вона є предметом наукового інтересу психології, соціології, етнографії, політології, історії психолінгвістики, теорії комунікації.

Наукові розвідки вітчизняних мовознавців, що представлені у колективній монографії, у дослідницькій площині зв’язків мови, мислення і менталітету розкривають новітні тенденції у сучасній лінгвістичній парадигмі, актуальні аспекти теорії і практики перекладу, лексичні інновації в сучасному масмедійному дискурсі України та Європи.

Тенденції розвитку терміносистем сучасних європейських мов (кінець ХХ-початок ХХІ століття) (Київ, 2021)

У монографії висвітлюються актуальні проблеми термінології та термінознавства у частині їх детермінації, класифікації, типології, функціонування, тенденції їх розвитку, різноманітних підходів до вивчення пов’язаних з ними мовних явищ.

Наукові розвідки авторів спрямовані на виявлення новітніх тенденцій мовного розвитку на прикладі такого важливого сегмента як термінологія, уточненні ролі позамовних факторів, стихійного і свідомого у розвитку мови, розуміння мови як діяльності тощо.

Актуальні тенденції розвитку сучасних мов (Сєвєродонецьк. 2020)

В центр наукових інтересів українських мовознавців – авторів зазначеної монографії, потрапляють лексико-стилістичні аспекти сучасних текстів різних дискурсів: наукового, публіцистичного, художнього.

Цікавою, зокрема, вбачається стаття філолога Олени Кравченко. Авторка досліджує прийоми «мовної гри» у назвах блогових дописів широко знаного українського письменника, поета перекладача, громадського активіста Сергія Жадана. Дослідниця зауважує, що «публіцистичні тексти Сергія Жадана, блоги письменника на різних сайтах зацікавлюють насамперед авторською оцінкою суспільно важливих явищ; мовна гра, винесена в назву, посилює експресивність, прагматизує інформативну, оцінну, спонукальну й інтригуючу функції заголовків, виявляє лінгвокреативність автора».

Колективна монографія стане корисною для широкого кола мовознавців, котрі вивчають мовні явища в руслі функціональної парадигми та цікавляться питаннями функціонування мови.

Піхтовнікова Л.С. Лінгвосинергетика (Харків, 2018); Українська мова і європейський лінгвокультурний контекст: зб. наук. праць (Київ, 2019); Личук М., Навальна М., Молоткіна Ю. Динаміка запозичень в українській мові початку ХХІ століття (Київ, 2021)

Дослідження рідної мови є важливим аспектом сучасних лінґвістичних напрацювань, оскільки у світі відбувається активний процес застосування різних мовних кодів та їх взаємодія, про що свідчать наукові розвідки вчених пропонованих видань.

Нові слова органічно входять до лексичної системи української мови, часом повністю адаптуючись у ній і навіть втрачаючи первісний статус одиниць іншомовного походження. Варто зазначити, що Іван Огієнко та Іван Франко позитивно оцінювали проникнення до української мови нових лексем та спостерігали в цьому відображення історії зв’язків народу з іншими культурами.

Сьогодні тривають пошуки нових теорій, здатних повніше і точніше описати мову. У представлених виданнях вітчизняні науковці крізь призму наукових досліджень вбачають, що такою теорією стане синергетична парадигма мови, в основі якої лежить філософська концепція синергетики.

Автори також роблять спроби створити цілісну інтеґральну концепцію мови, адже давно стало зрозуміло, що мовна система, літературні твори, мовленнєва діяльність містять у собі потенціал самоорганізації і саморегулювання.

Кикоть В. Образна матриця та переклад поезії (Черкаси, 2020)

Відомий філолог, український поет, публіцист, перекладознавець, Валерій Кикоть у своїй науковій роботі розробив універсальну матрицю, використання якої допоможе перекладачеві досягти адекватного перекладу, а дослідникові чи критикові здійснити повноцінний аналіз першотвору й перекладу твору, адже сьогодення та стрімкі суспільні зміни вимагають нагального перекладу величного масиву як нової, так і вже засвоєної світовою спільнотою наукової, спеціальної та художньої літератури, адже переклад є не лише головним чинником духовного зближення народів світу, а й джерелом поповнення світової культурної скарбниці та засобом збагачення мов і літератур.

Єщенко Т. Феномен художнього тексту: комунікативний, семантичний і прагматичний аспекти (Львів, 2021)

Художній текст як соціокультурний феномен є втіленням ціннісних констант певної культурної системи конкретного історичного періоду й дає змогу проникати в глибини індивідуальної та колективної свідомості.

У монографії автор комплексно дослідив з позицій комунікативності, семантики, прагматики текстові категорії українськомовного художнього тексту з послідовною характеристикою їхньої ієрархічної структури, конститутивних властивостей, мовних та позамовних засобів вираження.

Потреба в такій праці увиразнює наявність різноманітних, нерідко протилежних, концепцій та підходів до природи тексту, типів текстів, їхніх основних категорій, семантичних, прагматичних, комунікативних типологій.

Коваленко Н. Фразеологія в українському діалектному мовленні (Кам’янець-Подільський, 2021)

Фразеологія діалектів в останні роки викликає все більший інтерес учених в українському мовознавстві, адже фразеологія української мови зберігає багатоаспектну інформацію про народ, його звичаї, ідеали, розуміння законів буття та місця людини у світі.

Монографічна праця Наталії Коваленко привертає увагу несподіваним підходом до вивчення фразеології діалектного мовлення, адже авторка пропонує дослідникам звертати увагу на специфіку функціонування фразеологічних одиниць в живому говірковому мовленні, зокрема, застосовує оригінальну методику автокоментування для записів та аналізу фразеологізмів говірок, що «уможливить швидше та повніше наповнення емпіричної бази української мови».

Масенко Л. Суржик: між мовою і язиком (Київ, 2019)

Відома українська мовознавиця, доктор філологічних наук Лариса Масенко пропонує комплексний погляд на актуальну проблематику так званого суржику.

Свою розвідку авторка починає з термінологічного визначення проблематики. На її думку, у щоденній комунікації та в публіцистиці терміном «суржик» інколи позначається будь-яка суміш двох або кількох мов чи будь-яка суміш узагалі. Проте, як вважає науковець, цей термін слід закріпити за позначенням саме суміші української та російської мов.

Книжка «Суржик: між мовою і язиком» постає як бажана «перша ластівка», що відкриває низку досі не порушуваних тем і окреслює ряд завдань для майбутніх праць у різних галузях гуманітарних досліджень для сприяння розвитку та престижності української мови.

Берегова. Г., Предместніков О. Культура мовлення у системі професійної підготовки (Херсон, 2021)

Формування культури мовлення – одне з нагальних питань сьогодення. Потреба формувати мовну особистість, здатну висловлюватися грамотно, продукувати певні ідеї адекватними мовним засобами, розвивати на мовній основі мислення підштовхнула авторів пропонованого видання звернутися до проблем системного формування культури мовлення молоді. Адже мова – не лише інструмент, за допомогою якого ми можемо взаємодіяти зі світом. Мова є універсальним горизонтом, де ми й перебуваємо у «світі» через буття «мовою».

Монографія «Культура мовлення у системі професійної підготовки», висвітлює багаторічний педагогічний досвід мовознавців, яким вони діляться та презентують власний системний підхід до формування культури мовлення у професійній підготовці майбутніх фахівців із застосуванням інтерактивних імітаційних методів, який забезпечить комунікативно-діяльнісне ставлення до навчання та сприятиме формуванню української грамотності у сучасному соціумі.

Усі книги доступні для замовлення за персональним абонементом, що діє при читальному залі Одеської національної наукової бібліотеки (вул. Акад. Філатова, 1).

Провідний бібліотекар відділу соціокультурної діяльності ОННБ

Вікторія Нестерчук