9-11 червня 2023 року під егідою Міністерства культури та інформаційної політики України, за підтримки Одеської обласної державної адміністрації, Одеської обласної та Одеської міської рад, у співпраці з Всеукраїнською громадською організацією «Українська бібліотечна асоціація», Всеукраїнською громадською організацією «Бібліополіс» та офісом представництва Мережі креативних міст ЮНЕСКО «Одеса – місто літератури ЮНЕСКО», Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів, Державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова» та Одеська національна наукова бібліотека провели Інтелект-форум-2023. Яскрава і насичена програма заходу поєднала XХІІІ Всеукраїнську виставку-форум «Українська книга на Одещині» та «ІV ОдесаБібліоСаміт» – Всеукраїнську науково-практичну конференцію з міжнародною участю для фахівців бібліотек України та зарубіжжя.

Проведення цього загальнонаціонального заходу є свідченням того, що повномасштабна ворожа російська агресія не здатна зупинити культурно-мистецький рух в Україні. І Одеська національна наукова бібліотека вже вкотре стала місцем зустрічі книголюбів, письменників, фахівців видавничої справи, науковців і літературознавців, мистецтвознавців, ілюстраторів книги, бібліотечних фахівців та широкої громадськості.

На урочистому відкритті заходу виступили: Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко (online), перший заступник голови Одеської обласної ради Олег Радковський, заступник начальника Одеської обласної військової адміністрації Дмитро Радулов, директор Департаменту культури, міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Одеської міської ради Іван Ліптуга, президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, заслужений працівник культури України Олександр Афонін, політик, громадський діяч, меценат, член наглядової ради Одеської національної наукової бібліотеки Сергій Гриневецький.

Генеральний директор Одеської національної наукової бібліотеки, заслужений працівник культури України Ірина Бірюкова щиро привітала всіх присутніх зі Святом української книги та подякувала органам місцевої влади, меценатам, благодійникам за постійну підтримку виставки-форуму впродовж понад двох десятиліть.

Цьогоріч у рамках XХІІІ Всеукраїнської виставки-форуму «Українська книга на Одещині» свій творчий доробок у головному читальному залі Одеської національної наукової бібліотеки презентували близько 40 учасників – представників вітчизняних видавництв з різних куточків України, зокрема і недавно створені та ті, що взяли участь у форумі вперше. Серед постійних учасників – видавництва: «Мистецтво», «Кондор», «Картографія», «Ліра-К» (Київ); «Лілея-НВ» (Івано-Франківськ), «Університетська книга» (Суми), «Навчальна книга-Богдан» (Тернопіль), «Віват» (Харків), «Апріорі», «Видавництво Старого Лева» (Львів), «Яслав» (Миколаїв), Видавничий дім «Гельветика», «Друк Південь», «Олді+», «Прес-кур’єр», (Одеса), «Книги-ХХІ» (Чернівці) та ін. Вперше у виставці-форумі брали участь видавництва: «Білка», «СІТОН», Видавничий дім «Постскриптум Україна» (Київ), «Азіатика», «Юридика» (Одеса) та Творче Об’єднання «ЛІТавиця» (Київ).

Видавці представили близько 6 тис. нових наукових і науково-популярних видань з історії, образотворчого мистецтва, військово-морського етикету, зі сходознавства, археології, бібліографії, криміналістики та ін., а також художні твори різних жанрів для дітей і дорослих, сучасні іноземні твори в перекладі українською.

Про важливість форуму для Одеського регіону та Півдня України свідчить його активна відвідуваність мешканцями міста й області. Загалом виставку-форум цього року відвідало понад 4 тис. осіб. Серед відвідувачів – фахівці, студенти і школярі, які не лише знайомилися з новими виданнями, але й були активними учасниками різноманітних заходів.

До промоції виставки-форуму активно залучалися ЗМІ: анонси запланованих заходів були на шпальтах центральної та місцевої преси, в ефірах телеканалів.

Програма виставки-форуму передбачала широкий спектр заходів з популяризації книги і читання: презентації нових вітчизняних видань та видавничих проєктів; автограф-сесії; майстер-класи від майстрів декоративно-прикладного мистецтва Одещини; творчі майданчики та інші інтерактиви за участі представників провідних видавництв України, письменників, літературознавців, ілюстраторів книги та широкої громадськості.

Під час роботи цьогорічної виставки-форуму проведено понад 30 заходів.

Найвагоміші з них:

- фахова дискусія «Українська книга в час війни і після неї» за участі президента Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, заслуженого працівника культури України Олександра Афоніна, директора Книжкової палати України ім. І. Федорова, д-ра техн. наук, проф., заслуженого діяча науки і техніки України Миколи Сенченка, голови Благодійного фонду «Бібліотечна країна», засновника видавництва «Саміт-Книга» Ігоря Степуріна, виконавчого директора Видавничого дому «Гельветика» та директора Центру українсько-європейського наукового співробітництва, д-ра юрид. наук, проф. Михайла Віхляєва, директора видавництва «Ліра-К» Віталія Зарицького, президента ВГО «Українська бібліотечна асоціація», директора науково-технічної бібліотеки ім. Г.І. Денисенка Національного технічного університету України «КПІ імені Ігоря Сікорського», канд. наук із соціальних комунікацій Оксани Бруй, генерального директора Національної бібліотеки України для дітей, заслуженого працівника культури України, президента Національної секції Міжнародної ради з дитячої та юнацької книги (UA_IBBY), президента ГО «Українська асоціація працівників бібліотек для дітей», канд. культурології Алли Гордієнко та генерального директора Одеської національної наукової бібліотеки, заслуженого працівника культури України Ірини Бірюкової;

- презентація нового наукового видання «Бібліографія країн світу» (Київ : Ліра-К, 2023) директора Книжкової палати України імені Івана Федорова, д-ра техн. наук, проф., заслуженого діяча науки і техніки України Миколи Сенченка;

- презентація альбому Державного спеціалізованого видавництва «Мистецтво» «Україна XVIII століття в малюнках Йогана Генріха Мюнца» (Київ : Мистецтво, 2022).

Яскравими подіями виставки-форуму стали творчі зустрічі з письменником-белетристом, лауреатом відзнаки «Золотий письменник України» Андрієм Кокотюхою та презентація його творчого доробку.

Видавництво «Ліра-К» презентувало видання «Шевченківська енциклопедія: образотворча спадщина» (Київ : Ліра-К, 2023).

Видавничий дім «Гельветика» представив видання «Одеський державний університет внутрішніх справ. Закон. Честь. Знання. Сто років надбання» (Одеса : Видавничий Дім «Гельветика», 2022) за участі голови редколегії видання, ректора Одеського державного університету внутрішніх справ, полковника поліції Дмитра Швеця та директора з розвитку Видавничого дому «Гельветика», д-ра юрид. наук Катерини Головко.

Видавництво «Медіасон» (Івано-Франківськ) презентувало в Одеській обласній бібліотеці для юнацтва перше українське видання книги «Хребет дракона» (Івано-Франківськ : Медіасон, 2023) з трилогії відомого американського письменника Кевіна Дж. Андерсона «Розбудити дракона» за участі директора і головного редактора видавництва «Медіасон» Владислава Сукенника та ілюстратора книги художника Олега Кіналя.

В Одеській обласній бібліотеці для дітей ім. В. Катаєва з успіхом пройшла презентація науково-популярного видання для дітей та юнацтва «Зелений вінок планети. Рослини й людство» (Львів : Література та мистецтво, 2021) за участі автора – Кирила Булаховського. Книгу наприкінці лютого 2023 року було відзначено Всеукраїнським рейтингом «Книжка року-2022» в номінації «Література для школярів середніх класів».

На підтримку Одеси як міста літератури ЮНЕСКО відбулася низка заходів з популяризації творчого доробку представників одеської літературної школи:

- творча зустріч з письменником, мовознавцем, лауреатом літературних премій ім. П. Тичини, ім. Т. Мельничука, ім. С. Олійника, ім. Б. Грінченка Олексою Різниківим та презентація його творчого доробку;

- поетично-мистецький вернісаж «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі» за участі керівника офісу представництва Мережі креативних міст ЮНЕСКО «Одеса – місто літератури ЮНЕСКО» Майї Дімерлі.

Привернула увагу краєзнавців-дослідників презентація кількох видань із серії «Миколаївські археологи»: «В. П. Люблін – патріарх археології», «Д.М. Славін – дослідник Ольвії» (Миколаїв : Яслав, 2021) та «С. Б. Буйських – археолог і поет» (Миколаїв : Яслав, 2022) видавництва «Яслав» (Миколаїв) за участі директора видавництва «Яслав» краєзнавця Юрія Ковальського.

Відбулася презентація монографії «Правова аргументація та юридичне письмо» (Одеса : Юридика, 2023) за участі автора – д-ра юрид. наук, проф. кафедри конституційного права Національного університету «Одеська юридична академія», заслуженого юриста України Мар’яни Афанасьєвої та директора видавництва «Юридика», д-ра юрид. наук Катерини Головко.

10 червня в смт Авангард з успіхом пройшло традиційне виїзне Свято української книги, на гостей та відвідувачів якого чекали презентації нових видань, творчі зустрічі та автограф-сесії з письменниками, видавцями, виставка книжкових новинок видавництв України, благодійний ярмарок на підтримку Збройних Сил України, благодійна акція дарування книжок, чудова культурно-мистецька програма.

Цей захід спрямований на підтримку регіональної культурної політики, виховання культури читання та любові до друкованого слова, створення сприятливих умов для популяризації вітчизняної книги, розвитку професійного партнерства, привернення уваги до діяльності бібліотечних установ.

До публічної бібліотеки смт Авангард передано близько 150 видань з обмінно-резервного фонду ОННБ.

Стало доброю традицією під час Інтелект-форуму дарувати книжки вітчизняних видавництв нашим військовим. Бібліотека висловила щиру вдячність захисникам та в рамках Всеукраїнської акції «Бібліотека українського воїна» подарувала представникам ЗСУ понад 500 вітчизняних видань.

Завдяки дарункам учасників виставки-форуму збагатилися документні фонди і нашої книгозбірні.

Цьогоріч на традиційний конкурс «Краща книга виставки-форуму» видавці та автори представили понад 60 видань: від наукових і науково-популярних праць та енциклопедичних проєктів – до художніх творів, які щойно вийшли з-під пера в окопах, літератури для дітей та розкішно ілюстрованих мистецьких альбомів. Дипломами переможців конкурсу відзначено 40 книжок 2021-2023 років видання у двадцяти номінаціях: «Енциклопедичне видання» , «Науково-документальне видання», «Інформаційно-довідкове видання», «Історична спадщина», «Духовна спадщина», «Художня спадщина», «Літературна спадщина», «Документально-художнє видання», «Наукове видання», «Науково-популярне видання», «Літературно-художнє видання», «Сучасне літературно-художнє видання», «Сучасна українська поезія», «Сучасна українська проза», «Сучасна зарубіжна проза», «Навчальна книга», «Краєзнавче видання», «Краща книга з питань мистецтва», «Дитячий світ», «Книжкова дипломатія».

Також у рамках загальнонаціонального комплексного заходу соціокультурного та науково-комунікативного спрямування Інтелект-форум під егідою Міністерства культури та інформаційної політики України відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «IV ОдесаБібліоСаміт».

ОдесаБібліоСаміт слугує платформою для спілкування, формує простір для діалогу та обговорення актуальних проблем професійної діяльності, для обміну досвідом роботи, створення, розвитку і впровадження в роботу інноваційних практик інформаційної, бібліотечної, просвітницької, соціокультурної діяльності.

Мета конференції – консолідація зусиль науковців, практиків, експертів у розв’язанні актуальних питань щодо ролі та місця інформаційних, культурних, наукових, освітніх закладів у розвитку книжкової екосистеми України; сприяння розвитку кроссекторальної співпраці, спрямованої на посилення та зміцнення ролі культурних інституцій, креативних індустрій та інституцій пам’яті у процесах збереження, захисту та популяризації української культури; визначення стратегічних цілей та планів подальшої діяльності на культурному фронті.

До участі у конференції долучилися понад 200 науковців та провідних фахівців бібліотек, архівів, музеїв України та зарубіжжя, а також освітяни, культурологи, представники громадських організацій, органів державної влади та місцевого самоврядування, представники креативних індустрій. Широкою виявилася географія заходу, до конференції приєдналися фахівці з Одеси, Києва, Херсона, Чернігова, Хмельницького, Житомира, Львова, Тростянця, Молдови, Латвії. До програми конференції було включено 22 доповіді, з яких 21 оприлюднено.

Ключовою подією Інтелект-форуму стала панельна дискусія «Українська культура в часи війни як сила, відповідь і можливість для світу, що виборює майбутнє людства» за участі експертів у галузі культури та бібліотечної справи, які поділитися власними думками, досвідом, позиціями щодо сучасних процесів у сфері культури та видавничої галузі. Участь у дискусії взяли: Сергій Орлов, представник Міністерства закордонних справ України в Одесі; Іван Ліптуга, директор Департаменту культури, міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Одеської міської ради; Олена Охрімчук, начальник Управління забезпечення реалізації політики національної пам’яті в регіонах Українського інституту національної памʼяті; Олександр Афонін, президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, заслужений працівник культури України; Оксана Бруй, президент ВГО «Українська бібліотечна асоціація», директор науково-технічної бібліотеки ім. Г.І. Денисенка Національного технічного університету України «КПІ імені Ігоря Сікорського», кандидат наук із соціальних комунікацій; Алла Гордієнко, генеральний директор Національної бібліотеки України для дітей, заслужений працівник культури України, президент Національної секції Міжнародної ради з дитячої та юнацької книги (UA_IBBY), президент Громадської організації «Українська асоціація працівників бібліотек для дітей» , кандидат культурології; Ірина Бірюкова, генеральний директор Одеської національної наукової бібліотеки, заслужений працівник культури України. Модератором дискусії виступила Олена Кваша, журналіст, продюсер «Суспільне. Одеса».

Плідною та продуктивною стала зустріч, присвячена міжнародній співпраці культурних інституцій під час війни. Трохи передісторії: 10-12 травня 2023 року делегація бібліотечних фахівців Одеської національної наукової бібліотеки, очолювана генеральним директором ОННБ Іриною Бірюковою, взяли участь у відкритті тематичної програми заходів Року української культури в Молдові, підготовленої колективом Національної бібліотеки Республіки Молдова за сприяння Міністерства культури Молдови та Посольства України в Молдові.

Продовжуючи реалізацію програми Року української культури, під час проведення ОдесаБібліоСаміту відбувся візит у відповідь делегації наших молдовських колег за участі генерального директора Національної бібліотеки Республіки Молдова, президента Асоціації бібліотекарів Республіки Молдова Єлєни Пінтілей та керівника проєвропейського центру послуг та комунікації НБРМ Наталії Гулько. Також в онлайн-форматі до конференції долучилася магістр з публічних комунікацій, головний спеціаліст Національної бібліотеки Республіки Молдова Наталія Гімпу (м. Кишинів, Молдова) та перекладач Teтяна Вержековська (Миколаївська обласна бiблiотека для юнацтва).

Під час виступу на конференції Єлєна Пінтілей презентувала низку проєктів, реалізованих Асоціацією бібліотекарів Молдови, більшість з яких були спрямовані на просування медійно-інформаційної освіти в публічних бібліотеках Молдови.

Також пані Єлєна розповіла про публічні дебати, які відбулися в Молдові на національному рівні за надзвичайно актуальною і важливою темою: «Бібліотеки допомогають біженцям та особам, які потребують прихистку». Далі вона розповіла про відзначення Днів української культури в Республіці Молдова в публічній бібліотеці села Паланка, район Штефан-Воде. Приємним подарунком для бібліотеки стала передача книжок українською мовою для дітей у рамках проєкту «Українська книжкова полиця», який здійснюється під патронатом першої леді України – Олени Зеленської в багатьох країнах світу. У Молдові цю акцію підтримує дружина посла України – Олесея Шевченко.

Пані Єлєна також повідомила, що бібліотекарі, які активно допомагали переселенцям та біженцям з України, були відзначені почесними грамотами Міністерства культури Республіки Молдова.

Під час спільного виступу Наталія Гімпу та Teтяна Вержековська презентували проєкт Спілкування – Читацька ініціатива «Читання об’єднує нас», який реалізується в рамках національної програми Lectura Central, та поділились досвідом роботи з популяризації книги та читання в пенітенціарних установах Республіки Молдова.

Наталія Гулько та її співдоповідач Наталія Дубовик, бібліотекар з України, яка через війну тимчасово перебувала та працювала в Молдові, продемонстрували учасникам конференції надзвичайно змістовну та цікаву презентацію «Солідарні з Україною: організація заходів у Національній бібліотеці Республіки Молдова». Спікери розповіли про серію різноманітних заходів, спрямованих на демонстрацію солідарності з Україною, яка стала жертвою несправедливої, невиправданої агресії з боку росії, та на підтримку громадян України, які вимушені з цієї причини опинилися в Молдові.

У рамках Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «IV ОдесаБібліоСаміт» відбулася також ділова зустріч «Культурна дипломатія – політика “м’якої сили”».

Серед учасників зустрічі: Ірина Бірюкова, генеральний директор Одеської національної наукової бібліотеки; Ярослава Різникова, заступник директора Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини – начальник управління культури, національностей та релігій Одеської обласної державної адміністрації; Алла Гордієнко, генеральний директор Національної бібліотеки України для дітей, президент Національної секції Міжнародної ради з дитячої та юнацької книги UA IBBY, президент ГО «Українська асоціація працівників бібліотек для дітей», кандидат культурології (м. Київ); Наталія Петрова, кандидат історичних наук, заступник декана з наукової роботи, доцент кафедри археології та етнології України Одеського національного університету імені І.І. Мечникова; Оксана Бруй, президент ВГО «Українська бібліотечна асоціація», директор науково-технічної бібліотеки ім. Г.І. Денисенка Національного технічного університету України «КПІ імені Ігоря Сікорського», кандидат наук із соціальних комунікацій (м. Київ); Наталія Гулько, керівник Проєвропейського центру послуг та комунікації Національної бібліотеки Республіки Молдова (м. Кишинів); Валентина Вітос, директор Одеського обласного центру української культури, національний експерт з питань науково-культурної спадщини України; Олена Чоловська, директор Одеської обласної бібліотеки для юнацтва; Ліна Арюпіна, заступник генерального директора ОННБ з наукової роботи та інформатизації; Наталія Диба, завідувач відділу міжнародних проєктів ОННБ.

У вітальному слові Ірина Бірюкова генеральний директор ОННБ наголосила на значимості діяльності та ініціатив Національної бібліотеки Республіки Молдова, спрямованих на збереження історичної пам’яті України та виховання почуття любові та поваги до української культури. Це є вагомим внеском у розбудову єдиного культурно-ціннісного простору обох наших країн. Особливо цінуємо щиру допомогу колективу Національної бібліотеки Республіки Молдова українцям, які були вимушені виїхати до Молдови через повномасштабну російську агресію проти України, за активну підтримку України на шляху до європейської інтеграції, зусилля задля у поглиблення партнерства в гуманітарній сфері, привернення уваги до бібліотеки як місця культурного діалогу.

Єлєна Пінтілей відзначила, що від початку війни багато українців знайшли свій тимчасовий дім на теренах Молдови, і бібліотеки відіграли в цьому неабияку роль. Процес адаптації біженців з України був відмінним від того досвіду, який мали країни Європи, оскільки українці не мали часу на підготовку до евакуації. Тому важливим було для біженців найперше налагодити побут біженців, які не мали достатньої кількості речей, грошей, їжі. Були організовані, зокрема, тимчасові табори. Була спроба створити в цих тимчасових таборах бібліотеки, але вона виявилася невдалою. Натомість ми маємо інший цікавий досвід роботи з українськими біженцями. Сучасне законодавство Молдови передбачає, що бібліотека є частиною громади – community – і має виконувати різноманітні функції. Національна бібліотека Молдови має 30 філій, координація роботи яких здійснюється бібліотечною асоціацією. Що було зроблено: отримано гранти на закупівлю книг, проведено різноманітні соціокультурні заходи, в тому числі інтеграційного та психотерапевтичного характеру. Було реалізовано локальний проєкт з організації курсів для українських жінок та дівчат з вишивки, що є нематеріальною культурною спадщиною. Учасникам проєкту пропонувалося вишивати традиційні українські орнаменти, а потім ці вироби використовувались як подарунки для посадових осіб та дипломатів. Цей проєкт мав дуже потужний вплив на покращення стану біженців та наближення їх до витоків рідної української культури в період тимчасового перебування на чужині.

Ярослава Різникова запропонувала розглянути можливість втілення наукового проєкту з бібліотечними асоціаціями, в рамках якого необхідно здійснювати вивчення, промоцію та ознайомлення з української ідентичністю не тільки засобами літератури, але й через повсякденні та обрядові практики: традиційну їжу, фольклор, традиції. У цьому проєкті можна поєднати не тільки Україну та Молдову, адже є багато спільних елементів в культурі українців та молдован, а й інші країни – Польщу, Румунію. Ми вже маємо такий досвід, методичні матеріали та дослідження.

Алла Гордієнко розповіла про проєкти для дітей у бібліотеці, які об’єднують громаду. Навела приклад: «Вишиванка для Залужного» – символічний проєкт створення вишиванки для Головнокомандувача ЗСУ генерала Валерія Залужного. З 16 лютого 2023 р. розпочалася копітка праця, кожен охочий міг долучитися до вишивання рукотворної сорочки. Ця ініціатива виходила саме від дітей. Генерал Валерій Залужний – герой для усіх українців і приклад для наслідування молоді. Тому свою роботу діти хочуть передати Валерію Федоровичу особисто та з нетерпінням чекають його у стінах закладу.

Сама лляна сорочка – зеленого кольору, вишита чорними та сірими нитками, кожен орнамент на ній не випадковий. Маленькі українці під час опитування висловили усі свої побажання щодо візерунків на вишиванці Головнокомандувача ЗСУ. Відповідно на цьому і ґрунтувався майбутній макет сорочки. За результатами дитячого анкетування, сорочку прикрасили 9 видів орнаментів, зокрема: гілки калини, колоски пшениці, восьмикутна зірка, дитина, військовий, тризуб, книга, лист дуба та хрест. Враховуючи те, в яких реаліях ми живемо, Національна бібліотека для дітей докладає чимало зусиль, щоб в українських хлопчиків і дівчаток було більше приємних згадок про їхнє і так швидкоминуче дитинство. Звичайно, у цих спогадах будуть звуки сирен, війна, але нехай у них залишаються і такі світлі моменти, як віра, надія, сміх та позитивні емоції.

Наталія Диба поділилася практикою роботи з дорослими користувачами, які вимушено переїхали за кордон. Якщо діти там змогли швидше асимілюватися, то дорослі почуваються психологічно складніше, вони відірвані від звичного спілкування, від рідного дому, роботи… У відділі міжнародних проєктів є такі програми, як розмовний клуб, клуб кіно, літературний дискусійний клуб за допомогою яких нам хотілося створити для цих дорослих атмосферу присутності в їхньому звичному середовищі, що вони тут, що нікуди не виїжджали й не змінювали свій спосіб життя. Усі заняття у клубах відбуваються щотижня і люди чекають цих зустрічей. Ми змогли не лише зберегти, а й розширити аудиторію. До цієї роботи долучилися спікери з Канади, Америки. Для дорослих біженців ці клуби дуже важливі, це частина їхнього життя. Після війни люди повернуться у свої міста і села, але вже з новими поглядами на культуру, політику, з новим багажем знань.

Оксана Бруй додала, що це «бібліотерапія», і її також необхідно використовувати в роботі.

Валентина Вітос долучилися до розмови і підкреслила важливу роль у житті нематеріальної культурної спадщини, яка об’єднує людей, надихає їх.

Єлєна Пінтілей зазаначила, що з часом Молдова буде залучена до проєкту «Чорноморська та середземноморська кухня».

Наталія Петрова запропонувала проведення спільних досліджень українців Молдови з науковцями України та Молдови, зокрема в місцях компактного проживання. Вже був такий досвід, результатом якого стало видання «Українці Придністров’я». В сучасних реаліях важливо також досліджувати практики та досвіди адаптації біженців в іншокультурному та іншомовному оточенні, і робота бібліотек Молдови дає багато матеріалу для наукового узагальнення в цьому питанні. Особливо цікавим є досвід роботи з дитячою аудиторією. Також запропоновано проведення презентацій видань про молдован України та українців Молдови на базі Національної бібліотеки Молдови.

Підсумовуючи зустріч, Ірина Бірюкова зазначила, що Рік української культури в Республіці Молдова триває, тому є можливість і надалі реалізовувати та започатковувати нові партнерські проєкти між бібліотеками наших країн.

Під час конференції працювали такі секції: «Бібліотечно-інформаційна діяльність та сучасні освітньо-інформаційні технології: теорія і практика», «Міжнародна співпраця культурних інституцій під час війни: досвід, потенціал, кейси» та «Культурні інституції пам’яті в умовах воєнного стану».

Також у рамках конференції відбулася науково-методична студія «Культура інтелектуальної власності в Україні», яка була присвячена питанням захисту інтелектуальної власності в сучасному світі та охорону інтелектуальної власності українських авторів в Україні. Спікером заходу виступила провідний професіонал з інтелектуальної власності Департаменту «Академія інтелектуальної власності» IP офісу (Київ) Любов Майданик. Для бібліотечної аудиторії висвітлювалися питання щодо застосування у бібліотеках положень Закону України «Про авторське право та суміжні права», зокрема як законно оцифровувати документи, надавати доступ до них, робити посилання тощо, не порушуючи норми закону та ін.

У рамках конференції пройшов семінар «Поліфонія біографічного простору: сучасні моделі реконструкції життєпису» за участі старшого наукового співробітника Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, кандидата історичних наук Наталії Марченко (м. Київ). Пані Наталія у своєму виступі акцентувала увагу на ролі біографіки в інтелектуальному й духовному житті в умовах епохальних зрушень в українському суспільстві, у свідомості наших співвітчизників. Під час семінару обговорювалися класичні та новітні моделі реконструкції життєпису, способи відбору і класифікації документів, методики викладання біографій для різної цільової аудиторії. Учасники семінару мали можливість спробувати створити біографію за запропонованою методикою. У заході взяли участь бібліотечні фахівці Одеської національної наукової бібліотеки, Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М. Грушевського, бібліотеки № 1 ім. Е. Багрицького ЦБС для дорослих м. Одеси, науково-технічної бібліотеки НУ «Одеська політехніка» та інших бібліотек міста.

Нині українцям доводиться постійно адаптуватися до нових реалій, і в цих умовах важливо знаходити сили працювати, концентруватися, бути продуктивним та ефективним на роботі. Під час конференції було організовано семінар від бізнес-тренера Олександра Варламова «Як подолати стрес на роботі». Тренер поділився практиками, які спрямовані на підтримку психічного та емоційного здоров'я в умовах стресу: як залишатися зосередженим і виконувати завдання впродовж звичайного робочого дня; як підвищити ефективність на роботі та якісно керувати своїм часом; як побороти стрес, розставити пріоритети та бути більш продуктивним і цілеспрямованим. Учасники заходу були вдячні пану Олександру за слушні поради.

Варто зазначити, що у складних умовах війни вкрай важливо для наукової та культурної спільноти підтримувати професійні та творчі зв'язки, мати нагоду для зустрічі, обміну ідеями, думками та досвідом. У рамках конференції відбулася виїзна тематична сесія в смт Авангард «Публічні бібліотеки Одещини в умовах воєнного стану: регіональний аспект», організована Одеською обласною універсальною науковою бібліотекою ім. М. Грушевського.

Під час заходу фахівці публічних бібліотек територіальних громад області мали можливість поділитися досвідом своєї роботи під час війни. Особлива увага приділялася питанням волонтерського руху, збереження та актуалізації бібліотечних фондів, надання допомоги біженцям, мігрантам, внутрішньо переміщеним особам, популяризації книги, читання та української мови тощо.

Підсумовуючи роль культурних інституцій та інституцій пам’яті (архівів, бібліотек, музеїв) під час війни необхідно зазначити, що їх роль зростає, і це засвідчує їх практична діяльність. Культурні інституції та окремі культурні ініціативи у такий складний для нашої держави час продовжують розвивати традиційні та впроваджувати інноваційні напрями роботи. Долаючи серйозні виклики і загрози, вони залишаються осередками інтелектуальної свободи та громадянської активності, провідниками національних ідей та європейських цінностей, просторами просвітництва, культури, науки і освіти.

ФОТОРЕПОРТАЖ

Джерело