Станіслав Асєєв 27 червня в укритті Одеської національної бібліотеки розповів про те, як писав книгу у російському таємному концтаборі «Ізоляція» та про мету — зібрати дані про нинішніх катів. Ледь освітлене приміщення імітувало відповідну атмосферу, що пасувала розповіді письменника про перебування в російській «Ізоляції» у Донецьку.
На зустріч із Станіславом Асєєвим, що виклав свій досвід ув'язнення у концтаборі «Ізоляція» ще до повномасштабного вторгнення РФ в Україну у книзі, яка має 12 перекладів іноземними мовами, прийшла, здебільшого, одеська молодь. Серед присутніх було й чимало переселенців-земляків письменника з Донеччини. Це доводить, що болючі теми, пов'язані з нинішньою війною, потребують осмислення кожним з нас та на рівні колективної свідомості. «Оскільки книжку почав писати ще в полоні, я мав її дописати. Я просто не міг покинути ці рукописи, бо на них було витрачено багато енергії і часу», — наголосив автор.
На початку виступу письменник попередив, що в діалозі з ним немає табу: про перебування у «Ізоляції» у 2017-2019 роках він щоразу розповідає вже кілька років світові, презентуючи свою книгу «Світлий шлях: історія одного концтабору» у країнах, де її друкують. І питання від аудиторії посипалися ...
На запитання, чи є травматичними зустрічі з читацькою аудиторією із розповідями про тортури у полоні та інше, Станіслав Асєєв відповів заперечно. Хоча зауважив, що у перші роки після звільнення у нього викликала стрес навіть прогулянка на свіжому повітрі та похід у магазин, мучило безсоння через табірну звичку засинати при електричному світлі протягом 28 місяців. А ось терапією, за словами письменника, було власне написання текстів майбутньої книги на знайдених у камері шматках картону огризком кимось загубленого олівця, згодом – на аркушах паперу, які в'язню надали, щоб потім відібрати та з'ясувати, про що він пише. Третину рукопису майбутньої книжки, яку відібрали ФСБ-шники, Станіслав вивчив напам'ять, як віршики у дитинстві, і після обміну бранцями, коли його було звільнено, швидко занотував... У книзі окремий розділ присвячено тому, як спілкуватися з людьми, які пережили полон та катування, головна порада – не брати на себе роль психолога та не вимагати откровень. Книга Асєєва не лише про війну, а й про вибір сенсів і прагнення не втратити людяність, про острах звикнути до тваринного способу життя. Вибір у випадку Асєєва, це як допомагає вижити любов до рідних та «ненависть, конвертована у стратегію».
Як засновник фонду «Ініціатива справедливості» (JIF), український письменник і журналіст Станіслав Асєєв вважає своїм обов'язком розповідати світові про те, що саме та за чиїми наказами відбувалося і відбувається зараз у подібних катівнях, влаштованих росіянами на окупованих територіях. Для цього створено спеціальний сайт для ймовірних інформаторів, які отримують гроші за надані дані. За спостереженнями Асєєва, цивільних піддають більш жорстоким тортурам, ніж українських військових. Найбільшим здобутком своєї теперішньої діяльності він вважає оприлюднення на сайті JIF списку нелюдів, які досі катують наших співгромадян на території України. Приміром, гарною новиною стало затримання у Києві ката «Ізоляції» Дениса («Палича») Куликовського, у справі проти котрого Станіслав Асєєв є свідком... Найгірше, що більшість катів не знайдуть, вважає колишній полонений. На чотирьох найвідоміших трибуналах світу було засуджено лише 128 осіб... За даними Офісу генпрокурора України, у так званій «ЛДНР» через 160 в'язниць за 2014-2019 рр. пройшло понад 3,5 тис. незаконно утримуваних осіб.
Як розповів нам Станіслав Асєєв, незабаром другим виданням вийде його попередня книга, що залишилася непоміченою – «Мельхіоровий слон, або Людина, що думала». Він вважає її не автобіографічною, а скоріше, метафізичною, «про сенс життя у цілому та, зокрема, людей на Донбасі».
Завдяки організатору зустрічі зі Станіславом Асєєвим — благодійному фонду «Хвиля'91», зібрані на заході кошти передано на дрони військовим на донецькому напрямку.
© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
© 2005—2024 S&A design team / 0.007Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я» |