Старе прислів'я про весняний день, що рік годує, як ніколи актуальне цієї пори. Як стверджують спеціалісти-аграрії, за погодними умовами у 2010-му Одещина може розраховувати на пристойний урожай. Звісно, якщо в аграріїв будуть необхідні кошти на проведення весняно-польових робіт. Саме ця тема стала основною на засіданні обласної координаційної ради з питань місцевого самоврядування.

Трохи цифр. Площа посівних культур складає приблизно 1,8 мільйона гектарів, 1,3 мільйона з них були засіяні озиминою, сьогодні в гарному стані 88% цього клину. На ярові культури (включаючи технічні й овочеві) припадає 728 тисяч гектарів. За словами начальника головного управління агропромислового розвитку ОДА Анатолія Новаковського, повноцінна весняна польова кампанія обійдеться аграріям області в 1,9 мільярда гривень. Проте власні фінансові можливості господарств складають лише 19%, тобто менше 1/5 від потреби. Ще 1,5 мільярда необхідно залучити з різноманітних джерел, при цьому банківські кредити повинні скласти десь 250 — 300 мільйонів. Поки що 26 господарствам області вдалося отримати подібні кредити на загальну суму лише 62,9 мільйона гривень. Про ще 36 мільйонів ведуться переговори. Виходить, навіть за найоптимістичнішими підрахунками аграрії мають лише третину від необхідного кредитування. Активізувати цей процес і було покликане засідання координаційної ради. На нього запросили як керівників районів, так і представників банківських структур.

Звичайно, певний конфлікт інтересів під час обговорення простежувався. Звучали закиди в завищених кредитних ставках (на рівні 20 — 28%), та й про неможливість взагалі одержати кредит «простому смертному». Банкіри, у свою чергу, посилалися на кризу, відтік депозитів і неповернення платежів.

Втім, на думку голови обласної ради (а в недалекому минулому банківського працівника) Миколи Скорика, теперішня ситуація в банківській сфері не така критична, як торік. Тоді і банки, і сільгосппідприємства були зайняті просто виживанням. Через це навіть у традиційну програму «Зерно Одещини» довелося вносити зміни. Раніше коштами з облбюджету погашали частину кредитних ставок при покупці сільгосппідприємствами відповідної техніки. Але в 2009-му банки, які опеклися на споживчих кредитах, були обережними, а самі аграрії не могли собі дозволити придбання нової техніки через відсутність оборотних коштів. У результаті облрада просто закупила комбайни, які почала здавати аграріям в оренду. Проте тепер, за словами Миколи Леонідовича, ситуація вже не така гостра.

— Намічаються певні паростки стабільності, — відзначив він. — Ситуація в банківській сфері потихеньку заспокоюється. Тепер банки повинні будуть переходити до кредитування реального сектору економіки, у тому числі аграрного—однієї з підвалин розвитку нашого регіону... Цього року ми маємо гарні шанси наростити кредитний портфель наших банків в АПК, проте цей портфель повинен бути робочим і поворотним. Обласний бюджет готовий підставити своє плече і компенсувати господарствам частину вартості закупленої техніки. Проте без підтримки банківських асигнувань, без чітких гарантій платоспроможності і повернення кредитів ми не зрушимо це питання з мертвої точки. Нам необхідно повернути взаємну довіру влади і бізнесу.

Точку зору банкірів на ситуацію, що склалася, сформулював начальник управління НБУ в Одеській області Михайло Азаров.

— У регіоні працюють 9 банків, 59 філій і 1152 безбалансові відділення. Торік спостерігався певний рух «назад». Однак він був меншим, ніж у середньому по Україні. Так, ресурсна база депозитів на Одещині скоротилася на 5% (по Україні — на 9). У той же час є й позитивні моменти — 750 мільйонів кредитних коштів, «запозичених» з інших регіонів. Тобто гроші у нас працюють. Звичайно, є проблема неплатежів. Прострочених проблемних кредитів 8%, але от у сільському господарстві цей показник сягає 16%. Деякі короткострокові сільськогосподарські кредити «висять» по 2 — 3 роки. Щодо кредитної ставки в 28%, то це верхня планка. Середня ставка торік складала десь 22,3%. Думаю, цього року вона буде приблизно на тому ж рівні.

Як запевнив голова облради Микола Скорик, він готовий cтати «третьою стороною» у переговорах аграріїв і банкірів, оскільки добре знає специфіку діяльності тих і інших. У майбутньому, вважає він, необхідно впроваджувати урядові програми, що надали б нашому агропромисловому комплексу ряд пільг. Але наразі — гроші треба позичати. Адже забезпечення сільгосппідприємств дизельним паливом для посівної поки що складає 44% від потреби, а бензином — 38. З добривами середньостатистична ситуація виглядає непогано — 85 — 95%. Проте в деяких районах (Ширяївскому, Івановскому, Роздільнянському) цей показник не перевищує 20 — 25%. Засобами захисту рослин наші аграрії забезпечені на 45%. Загалом, зараз банкам тактовно нагадують, що обслуговувати бюджетні кошти мають право тільки ті з них, хто кредитує сільське господарство. А підприємцям від АПК знову пояснюють те, що позичене треба повертати вчасно.