Стара приповідка про весняний день, що годує рік, як ніколи актуальна у цей час. Як стверджують спеціалісти-аграрники, за погодними умовами у 2010-му Одещина цілком може розраховувати на пристойний урожай. Якщо тільки... в аграрників будуть необхідні кошти на проведення весняно-польових робіт. Саме ця тема стала основною на засіданні обласної Координаційної ради з питань місцевого самоврядування.

Трохи цифр. Запланована площа посівних культур становить майже 1,8 млн гектарів. 1,3 млн гектарів з них були засіяні у минулому році озимими, сьогодні у доброму стані перебуває 88% цих посівів. На частку ярих культур (включаючи технічні і овочеві) припадає 728 тисяч гектарів. За словами начальника Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Анатолія Новаковського, повноцінна весняна польова кампанія коштуватиме аграріям області 1,9 млрд гривень. Це пальне, насіння, мінеральні добрива, гербіциди, засоби захисту від гризунів тощо. Проте власні фінансові можливості господарств становлять усього лише 19%, тобто менше 1/5 від потреби. Ще півтора мільярда необхідно залучити з різних джерел, при цьому банківські кредити повинні скласти майже 250-300 мільйонів. Поки що 26 господарствам області вдалося одержати подібні кредити на загальну суму тільки 62,9 млн гривень. Ще 36 мільйонів – на стадії переговорів. Нескладні арифметичні розрахунки показують, що сьогодні навіть за найбільш оптимістичного розкладу аграрники мають лише третину від необхідного кредитування. Активізувати цей процес і було покликане засідання Координаційної ради. На нього були запрошені як керівники районів області, так і представники банківських структур.

Звичайно, певний конфлікт інтересів під час обговорення простежувався. Звучали докори у завищених кредитних ставках (на рівні 20 – 28%), та й у цілому неможливості одержати кредит «простому смертному». Банкіри у відповідь посилалися на кризу, відтік депозитів і неповернення платежів.

Втім, на думку голови обласної ради (і у недалекому минулому банківського працівника) Миколи Скорика, нинішня ситуація у банківській сфері не така критична, як торішня. Торік і банки, і сільгосппідприємства були зайняті просто виживанням. Через це навіть до традиційної програми «Зерно Одещини» довелося внести зміни. Раніше коштами з облбюджету гасили частину кредитних ставок при купуванні сільгосппідприємствами відповідної техніки. Але у 2009-му банки, обпікшись на споживчих кредитах, були дуже обережними, а самі аграрники не могли собі дозволити купування нової техніки через відсутність оборотних коштів. У підсумку облрада просто закупила комбайни, які почала здавати аграрникам в оренду. Проте нині, за словами Миколи Леонідовича, ситуація так гостро вже не стоїть.

– Намічаются певні паростки стабільності, – відзначає він. – Ситуація у банківській сфері потихеньку заспокоюється. Тепер банки повинні будуть переходити до кредитування реального сектора економіки, зокрема аграрного сектора – одного із стовпів розвитку нашого регіону. У 2001-2004 роках я працював керівником банківської структури. Ми активно кредитували сільське господарство. Проте тоді було дуже чітке розуміння відповідальності керівників районів за ті суб'єкти господарської діяльності, які одержували у банку кредит. А районні бюджети з подачі губернатора Сергія Рафаїловича Гриневецького виступали гарантами повернення. З позицій Бюджетного кодексу це було не зовсім правильно, однак це змусило банкірів працювати, а владу зробило більш відповідальною.

У цьому році ми маємо добрі шанси наростити кредитний портфель наших банків в АПК, однак цей портфель повинен бути робочим і поворотним. Обласний бюджет готовий підставити своє плече і компенсувати господарствам частину вартості техніки, яка купується. Проте без підтримки банківських установ, без чітких гарантій платоспроможності і повернень кредитів ми не зрушимо це питання з мертвої точки. Нам необхідно повернути взаємну довіру влади і бізнесу.

Точку зору банківських службовців на ситуацію, що склалася, досить дохідливо змалював начальник обласного управління НБУ в Одеській області Михайло Азаров.

– У регіоні працюють 9 банків, 59 філій і 1152 безбалансові відділення. За минулий рік спостерігався певний «рух назад». Проте він був меншим, ніж у середньому по Україні. Так, ресурсна база депозитів на Одещині скоротилася на 5% (по Україні на 9%). У той же час є і позитивні моменти – 750 млн кредитних коштів, «запозичених» з інших регіонів. Тобто, гроші в нас працюють. Звичайно, є проблема неплатежів. Прострочених проблемних кредитів 8%, але от у сільському господарстві цей показник досягає 16% (практично кожен шостий). А деякі короткотермінові сільськогосподарські кредити «висять» по 2-3 роки. Щодо кредитної ставки у 28%, то це верхня планка. Середня ставка у минулому році становила майже 22,3%. Гадаю, у цьому році вона буде приблизно на тому ж рівні.

Як підкреслив Михайло Володимирович, основна частина сільгоспкредитів видається банками тим підприємствам, з якими налагоджено багаторічні партнерські відносини. Щодо розширення кредитування, то тут представники банківської сфери хором говорили про відсутність надійних застав та інших ризиків. Два тижні тому НБУ ухвалив постанову про стимулювання кредитування народного господарства. Як стверджує голова обласної ради Микола Скорик, він готовий стати «третьою стороною» у переговорах аграрників і банківських співробітників, оскільки цілком уявляє специфіку діяльності тих і других. Крім того, у майбутньому він вважає за необхідне впровадження урядових програм, які надали б нашому агропромисловому комплексу низку пільг. Проте поки що – гроші потрібно позичати. Адже забезпечення сільгосппідприємств дизельним пальним для посівної поки що становить 44% від потреби, а бензином – 38%. З добривами середньостатистична ситуація виглядає непогано – 85 – 95%. Проте у деяких районах (Ширяївському, Іванівському, Роздільнянському) цей показник не перевищує 20 – 25%. Засобами захисту рослин наші аграрники забезпечені на 45%. Загалом, зараз банкам тактовно нагадують, що обслуговувати бюджетні кошти мають право лише ті з них, хто кредитує сільське господарство. А підприємцям від АПК знову утлумачують про те, що «долг платежом красен» і позичені кошти потрібно повертати вчасно.

– Так уже вклалося, що словосполучення «адміністративний ресурс» ми сприймаємо винятково у негативному контексті, – говорить Микола Скорик. – Проте ту ж атомну енергію можна використовувати не тільки для ядерних вибухів, але й на благо людям. Тому мені здається, що у межах своїх повноважень керівники районів повинні працювати з представниками і банківських структур, і виробниками. Вони на місцях краще знають, хто потребує, а хто ні, хто поверне, а хто ні. Класичними ринковими методами цю проблему сьогодні, на жаль, не розв’язати.