БАНДЕРІВКОЮ № 1 ВІДТЕПЕР СЛІД ВВАЖАТИ ЮЛІЮ ТИМОШЕНКО?

Позавчора в центрі Києва близько 5 тисяч українських громадян на власні очі спостерігали за перевтіленням лідера демократичної опозиції у лідера націонал-демократичної опозиції. Головною діючою особою поки що був не народ (хоча його до столиці звезли у достатній кількості із декількох областей), а невгамовна Юлія Володимирівна Тимошенко. Вона зараз перебуває чи то у законній «профспілковій» відпустці, чи то у добровільній відставці. Точний статус політика, судячи із висловлюваних версій – загадка і для її прес-секретаря, і для найближчих соратників.

9 березня – день народження Тараса Григоровича Шевченка – Тимошенко для «хрестових походів проти можновладців» обирає не вперше. Рівно 9 років тому, на цьому ж місці поблизу Червоного будинку (так кияни здавна називають головний корпус національного університету ім. Шевченка) стартувала потужна антипрезидентська демонстрація, що не має прецедентів у новітній історії України, яка ледве не увінчалася захопленням усього комплексу колишнього ЦК Компартії України. Депутат Верховної Ради Юрій Кармазін у березні 2001-го у розмові із кореспондентом «ОВ» стверджував: ще трохи, і повстала маса рушила б до приміщення київського аналогу Зимового палацу...

У той нещасливий день тодішній Глава держави Леонід Кучма прибув до пам'ятника Шевченка раніше запланованого, о 8.00. Не тільки щоб заплутати розлютованих демонстрантів, ведених лідерами Фронту національного порятунку на чолі із Юлією Володимирівною. Президентові було необхідно вилетіти до Закарпаття, яке постраждало від весняної повені.

Вже о 8.55 дві студентки Львівського університету ім. Івана Франка скинули з підніжжя пам'ятника Великому Кобзареві кошик із «президентськими» квітами, після чого були перепроваджені до Шевченківського райуправління ГУ МВС України у Києві та оштрафовані «за адміністративне правопорушення». Потім колона чисельністю не більше 1000 чоловік виходила протягом дня ледве чи не увесь центр Києва, побувавши, зокрема, біля будинку МВС України, «дбайливо» закиданого сирими яйцями, уламками 60-метрового дерев'яного паркану та інших предметів. Спрямовував дії юрби... майбутній міністр внутрішніх справ Юрій Луценко. Апофеозом же «масових народних хвилювань» стала знаменита бійка біля Адміністрації Президента, яку кілька днів поспіль крутили по іноземних телеканалах. Близько 200 спеціально натренованих опозиціонерів за допомогою 60-кілограмових металевих турнікетів спробували протаранити щільно зімкнуті лави бійців спецпідрозділу «Беркут». Десяткам працівників елітного міліцейського підрозділу довелося на собі випробувати усі «принади» контакту із легкозаймистим «коктейлем Молотова», металевими прутами, 4-кілограмовим камінням із бруківки, димовими шашками та скляними пляшками. Понад 40 міліціонерів після закінчення «заходу» були поміщені на стаціонарне лікування до шпиталю МВС. Того дня було затримано і 217 громадян України; деяких хапали перед самим відправленням поїздів у напрямку Львова.

…Позавчорашнє вшановування Великого Кобзаря не передбачало подібних бешкетувань. Притому, що на трибуну, окрім самої Тимошенко, ставали і Юрій Луценко, і Левко Лук'яненко, і Андрій Шкіль, і Юрій Кармазін, які безпосередньо брали участь у подіях 9-річної давності. «Віче» було використано для об'єднання «патріотичних, демократичних сил для захисту України, свободи та демократії від антидержавної влади». Під «антидержавною», швидше за все, малася на увазі лише невелика за чисельністю команда новообраного Президента Віктора Януковича, яка влаштувалася у вищезгаданому комплексі Адміністрації Президента два тижні тому, бо урядом «керують», як і раніше, ставленики Юлії Тимошенко, а губернатори та голови районних держадміністрацій призначалися ще колишнім Главою держави Віктором Ющенком.

Під час дебюту у новій для себе ролі «головної української націоналістки» Юлія Тимошенко називала Януковича «начебто обраним Президентом». А нещодавніх союзників по демкоаліції із «Нашої України» – «Народної самооборони» безжалісно таврувала як «продажних патріотів», які не соромляться вести переговори із Партією регіонів про утворення нової парламентської коаліції.

– Янукович усе більше й більше став нагадувати Ющенка, – зривистим голосом промовляла Тимошенко. – Завтра він поїде вкладати гроші у пам'ятники. Хоча насправді ця людина – проти України. Кожною своєю дією, кожною своєю думкою.

Соратники «р-революціонерки» посоромилися підказати Юлії Володимирівні, що її «антипод»-Янукович насправді поїхав на Шевченківський меморіал до Канева на день раніше, тобто, у вівторок...

Як альтернативу «усьому антиукраїнському» лідер опозиціонерів запропонувала проголосувати за резолюцію про утворення «об'єднаної демократичної опозиції». Тому що «не усі в парламенті продажні і не усі готові прожогом бігти за посадами та грішми. Щоб ми проголосили резолюцію про об'єднання таких чесних політичних сил та громадських організацій і сказали: досить зрадництва, досить прислужувати тому, хто не служить Україні!»

…Приблизно в ті ж самі хвилини у Верховній Раді 235 голосами народні обранці підтримали зміни до 6-ї статті Закону «Про регламент Верховної Ради України». Тепер, щоб утворити коаліцію, Партії регіонів вже не треба вмовляти увесь склад або половину фракції «НУ» – «НС». Оскільки до коаліції, окрім «цільних» фракцій, можуть входити і окремі депутати, які виявили бажання «сприяти розбудові незалежної Української держави» усупереч волі своїх партійних вождів. Таким чином, максимум протягом 15 днів Україна нарешті зможе довідатися про склад наступного уряду, оголошувати який без рішення коаліції більшості поки що не велено. Якщо ж Віктор Янукович підпише новий закон раніше, – Прем'єр-міністр обійме посаду вже на поточному тижні.

БЮТ, як стверджують його високопоставлені представники, не має наміру судорожно триматися за міністерські пости.

– Відстрілюватися не будемо! – сказав «ОВ» народний депутат України Володимир Філенко, відповідаючи на запитання, як поведуть себе урядові чиновники у разі «швидкого заселення» до будинку по вул. Грушевського значного загону їхніх спадкоємців із Партії регіонів.