Про проблеми професійно-технічної освіти в Україні говорять уже багато років, але ситуація якщо й змінюється, то, швидше, в гірший бік. До нерозв’язаних проблем професійно-технічної освіти, як і раніше, можна віднести мізерну зарплату педагогів, невистачання майстрів виробничого навчання, застарілу матеріально-технічну базу. Тим часом, дефіцит кваліфікованих робітничих кадрів на виробництві позначається усе відчутніше.

Нині вкрай бракує професійних слюсарів, електриків, мулярів, металургів, токарів, фрезерувальників.

З одного боку, економіка гостро потребує відтворення робітничих кадрів, а з другого боку – держава пустила усі процеси щодо їх підготовки на самоплив. Держбюджет фінансує лише незначну частину потреб професійно-технічних навчальних закладів. На придбання підручників, інструментів, устаткування, матеріалів, на розвиток навчально-матеріальної бази, ремонт приміщень протягом останніх дванадцяти років гроші взагалі не виділяються.

Число профтехучилищ стрімко скоротилося. Але ж відомо, що більшість дітей, які вступили до ПТУ, – це сироти та діти із неблагополучних або малозабезпечених сімей. Для порівняння: у 2003 році у професійно-технічних навчальних закладах навчалося 19456 юнаків та дівчат. За станом на 1 січня 2010 року їх вже лише 16883 особи.

Але, як з'ясувалося, на стан профтехосвіти негативно впливає не лише слабке державне фінансування, але й неефективне використання коштів деякими керівниками навчальних закладів.

Відповідно до планів ГоловКРУ України, ревізори контрольно-ревізійного управління в Одеській області у 2007-2009 роках, провівши перевірки фінансово-господарської діяльності сорока профтехучилищ, виявили порушення, які призвели до фінансових втрат на суму 4,9 млн гривень.

Крім того, за даними заступника начальника КРУ в Одеській області Тетяни Казимирської, ревізори виявили втрати фінансових та матеріальних ресурсів внаслідок неефективного керівництва в 11 ПТУ на загальну суму 382,61 тис. гривень.

Усього за результатами перевірок встановлено фінансових порушень на загальну суму понад 15,5 млн гривень, з яких у 2009 році відшкодовано 8,9 млн гривень.

Матеріали 18 ревізій були передані до органів прокуратури.

З'ясувалося, що працівники фінансових служб деяких ПТУ не здатні виправляти навіть ті помилки, на які їм вказують ревізори.

Аналіз же реального стану фінансування профтехучилищ показує, що за останні роки бюджетна підтримка надається всього лише за декількома видатковими статтями: оплата праці, виплата стипендій, оплата комунальних послуг (та й то лише частково). Крім того, держава виділяє гроші на харчування та обмундирування учнів. З іншою метою гроші майже не виділяються.

Наприклад, на реконструкцію та ремонт гуртожитків, що належать ПТУ, за період 2007 – 2009 рр. було виділено 109 тис. гривень. Якщо розділити цю цифру на 40 навчальних закладів, сім з яких експлуатуються понад 20 років, то вийде сума менша 2,5 тисячі гривень на кожен гуртожиток.

Немає коштів у ПТУ і на заміну застарілого технічного обладнання, зокрема і комп'ютерної техніки.

Профтехосвіта в нашій країні колись була добре налагодженою системою, якою можна було пишатися. Сьогодні ж вона вимагає негайної та значної підтримки, по суті, реанімації, з боку держави. У противному разі держава назавжди втратить кваліфіковані робочі руки, без яких неможливо уявити відродження економіки нашої країни, переконана Тетяна Казимирська.