Екологічний стан Куяльницького лиману можна назвати катастрофічним. За останнє десятиліття він значно обмілів, у басейні набагато зменшився рівень води, і збільшилася її солоність. Такі висновки вчених Одеського державного екологічного університету зроблені на засіданні постійної комісії обласної ради з питань екології, природокористування, надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків.

Зауважимо, що ці дослідження проводилися вузом минулого року за рахунок коштів обласного бюджету. Доцент кафедри гідроекології ОДЕУ Олег Гриб виступив перед комісією із докладною доповіддю про результати проведеної роботи, суть якої можна звести до наступного.

За останні два десятиліття значно порушився гідрологічний режим Куяльницького лиману. Площа його водного дзеркала у порівнянні із 1975 роком зменшилася на 13 млн кубометрів. Причини такого стану справ екологи пов’язують не стільки зі змінами кліматичних умов, але й насамперед із неправильним, якщо не сказати варварським, водо- та природокористуванням у районі лиману. Так рівень річки Великий Куяльник та інших водотоків у басейні Куяльницького лиману регулюється значною кількістю ставків та водоймищ, використовуваних з господарською метою. Їхня кількість у різні роки варіювалася від 145-ти до 30-ти об’єктів. Сьогодні з усього стоку річок, які впадають у Великий Куяльник, до самої річки доходить не більше 15%. Решта забирається на господарське водокористування. Причому у багатьох випадках цей процес відбувається без будь-яких дозволів та погоджень. Ситуація погіршується і прикладами незаконного видобутку піску та інших корисних копалин на території лиману.

– Верхів’я Куяльнику вже нежиттєздатні. Якщо ситуація буде розвиватися такими ж темпами, то у найближчі 10 років Куяльник як бальнеологічний курорт просто зникне. Звичайно, зрозуміло, що потрібна вода для поливу, інших господарських потреб. Але точно так само ми повинні зберегти і саме унікальне явище – Куяльник. Тому наше завдання полягає у тому, щоб звернути увагу органів управління на цю проблему та розробити оптимальну систему водокористування, що дозволяє зберегти Куяльник, – відзначає голова постійної комісії Сергій Степаненко.

Для того, щоб упорядкувати це питання, потрібно, насамперед, з’ясувати, які зі ставків та водоймищ і у якому ступені впливають на екологічний стан лиману, чи є природокористування у районі Куяльнику законним. Звичайно, у цій справі свою роль повинні виконувати правоохоронні природоохоронні органи. Однак, як зауважив перший заступник голови обласної ради Микола Тіндюк, найчастіше ці органи та місцева влада виявляються зацікавленими у продовженні варварства, яке там відбувається. Тому на сесії обласної ради Микола Андрійович запропонував комісії ініціювати розгляд питання про тимчасовий (наприклад, на 5 років) мораторій на видобуток копалин у районі басейну Великого Куяльнику.

– Гадаю, навряд чи якийсь господарюючий суб’єкт, який провадить видобуток корисних копалин бандитським чином, спробує заперечити у суді рішення обласної ради. І звичайно ні природоохоронна прокуратура, ні органи МВС не будуть мати жодного права потурати таким діям. У них з’явиться право заарештовувати майно та устаткування незаконних господарників. Принаймні, у такий спосіб можна зупинити один із чинників негативного впливу на лиман. Паралельно із цим потрібно провадити дослідження інших чинників, які впливають на стан водного басейну та навколишнього середовища Куяльницького лиману. Гадаю, надалі наші колеги підтримають виділення коштів на такі дослідження, – припускає Микола Тіндюк.

Його пропозиції підтримали і депутати профільної комісії.

Під час засідання вони також розглянули багато інших «екологічних» питань. Зокрема, у центрі уваги постійної комісії було використання коштів обласного фонду навколишнього середовища. За оцінкою голови постійної комісії, показники їхнього освоєння за результатами минулого року незадовільні.

– Із 11 млн 396 тис. гривень, передбачених рішеннями обласної ради, використано лише 8 млн 130 тис. гривень, тобто усього 71%. «Відзначилися» у цьому плані Головне управління капітального будівництва (освоїло лише 37% виділених коштів), управління з питань надзвичайних ситуацій (теж 37%), Біляївська райдержадміністрація (29,4% коштів фонду), – відзначив Сергій Степаненко.

Проаналізувавши причини такої роботи, члени комісії також обговорили механізм можливого спільного фінансування деяких заходів із обласного та районних природоохоронних фондів.