Ми часто говоримо сьогодні, що аграрна реформа в країні замість користі багато у чому завдала селянам шкоди, а то й внесла плутанину, сприяла не зміцненню, а нерідко розвалу сільського господарства. Але справа, мабуть, ще й у тому, що сама реформа не завжди провадилася грамотно, вивірено. І сьогодні, через добрий десяток років, із цілою низкою проблем зіштовхуються власники майнових паїв. Проблеми в урегулюванні майнових відносин донині існують і в більшості пайовиків колишнього КСП «Україна», розташованого у с. Багатому Ізмаїльського району.

Для довідки – колгосп «Знамя комунизма», переформатований у роки незалежності в КСП «Україна», вважався свого часу одним з найпотужніших в районі. Але сьогодні господарство переживає аж ніяк не кращі часи, що, судячи з наявної інформації, пов'язано і з незавершеністю розпаювания.

– На кількаразових виїзних зустрічах із керівництвом, правлінням кооперативу члени районної комісії з розпаювання майна давали консультації, пропозиції, рекомендації, що стосуються захисту прав пайовиків, – коментує перший заступник голови Ізмаїльської райдержадміністрації Григорій Чепой, він же – голова постійної районної робочої групи з реформування. – Але чи то через те, що нас не чули, чи то з інших причин у Багатому дотепер так і не завершено документування цих процесів.

Як я гадаю, не поставивши усіх крапок над «і», пайовики не мали достатніх можливостей для контролю над використанням майна. Чи не звідси знищення величезного виробничого та кадрового потенціалу господарства, розбазарювання як пайового фонду колишніх працівників КСП, так і майна, яке повинно було бути переданим у комунальну власність сільської ради?

Зрозумілі обурення людей, і запитання, на які тепер не так легко дати відповіді. Але люди повинні знати правду.

На усіх етапах реформування у процесі розпаювання були допущені істотні порушення законодавства. Це призвело до того, що усе майно колишнього КСП автоматично залишилося на балансі підприємства-правонаступника і при реєстрації за сільгоспкооперативом «Україна» транспортних засобів у «особливих відмітках» свідоцтва про реєстрації був відсутній (!!!) запис: «зняття з обліку без рішення співвласників заборонене». А тому що рік за роком підприємство далі залишалося збитковим, накопичуючи борги, воно потрапляло під арешт. І замість того, щоб розрахуватися своїм статутним фондом і власним майном, розраховувалося за ці борги майном, яке перебувало на балансі. Для того, щоб усе виглядало законно, у серпні 2005 року були проведені загальні збори пайовиків щодо узаконювання рішення реалізації окремих будинків і споруд. Але це проблеми у цілому не вирішило.

Що стосується відповідальності. Протягом усього періоду реформування ці роботи мали провадити обидві зацікавлені сторони: як власники майнових паїв, так і орендар (на різних етапах – керівники СК «Україна»). Але найбільше про своє майно, його збереження, ефективне використання мали піклуватися прості трудівники – власники, тобто колишні члени КСП. Ось цього саме повною мірою і не спостерігалося. До сьогоднішнього дня з майна пайового фонду залишилися зовсім крихти.

Для того, щоб прискорити процес врегулювання майнових відносин у СК «Україна» цими днями на засіданні нашої постійної робочої групи було ухвалено рішення, яке зобов'язало комісії з реформування КСП «Україна» не затягуючи, остаточно розібратися із визначенням та виділенням майна у натурі пайовикам. Поставлено завдання впоратися із даною роботою протягом місяця, за цей час і вирішити усі супутні організаційні питання.

На противагу Григорій Григорович навів як показове АСГП «Прогрес». У господарствах асоціації, розташованої на території с. Кам’янки, процеси розпаювання землі та майна завершили одними з перших, виграли від цього і пайовики, і орендарі, і громада. Тому що немає напруженості у вирішенні майнових питань, люди одержують належне, відповідно надходять і відрахування до сільського бюджету. Таких господарств в Ізмаїльському районі, як сказав Г.Г. Чепой, більшість.

– Але доки існують проблеми, ми будемо продовжувати роботу: і роз'яснювати, і рекомендувати, і за необхідності у межах своїх повноважень вимагати, – підбив підсумок голова робочої групи. – У аграрного комплексу Ізмаїльського району чималий потенціал. Сьогодні, після завершень пори переділу, практично триває відродження великих господарств, але на зовсім іншій, ніж раніше, основі. І, цілком визначившись зі своїми правами, пайовики мають можливість обирати орендаря або поєднуватися у агроформування і з більшою ефективністю використовувати землю. І прикладів таких у нашому районі усе більше. А це, напевно, найголовніше.