На початку лютого на декількох нижніх вулицях Сарати після звичайних перебоїв з водою із кранів раптом потік мутний вміст із неприємним запахом.

Налякані люди почали бити в усі дзвони. Миттєво на ситуацію відреагувала районна СЕС. Санітарні лікарі зробили забір води для аналізів з гігієнічних, санітарно-мікробіологічних, санітарно-хімічних показників. Відреагували і місцеві газети. У середовищі обивателів виникло кілька версій. По селищу поповзли чутки: у питній воді, мовляв, є збудники кишкових захворювань. У епіцентрі колективного невдоволення опинилося водопостачальне селищне комунальне підприємство «Сарата». Користуватися водою із кранів почали з побоюванням. Об’єднавшись у гніві проти згаданого КП, саратці дружно розкупили очищену та мінеральну воду із торговельної мережі.

Тим часом до інфекційного відділення Саратської райлікарні почали надходити «потерпілі від брудної води», серед них виявилися зовсім маленькі діти.

Думки та гіпотези виникали усілякі. Зруйнувати їх виявилося непросто навіть тоді, коли офіційні результати аналізів, проведені у сертифікованих лабораторіях Арциза та Одеси, розсіяли побоювання, а з водопровідних кранів пішла вода нормального кольору і без запаху.

– Безумовно, у селищному комунальному підприємстві безліч проблем. Вони неодноразово ставали предметом обговорення на засіданнях депутатських комісій та сесіях райради, – розповідає завідувач інфекційного відділення ЦРЛ, депутат райради Євген Васильович Нагнойний. – Про незадовільний стан водопровідних труб та якість подаваної води у Сараті відомо. Після повідомлень про погану якість води до нас у інфекційне відділення протягом тривалого періоду почали надходити хворі із кишковою етиологією. Ми працюємо у щоденній тісній співпраці з СЕС. Однак після проведення лабораторних аналізів та бактеріологічних посівів з’ясувалося, що у воді та у хворих висіваються різні культури. Трохи пізніше були проведені більш серйозні дослідження у сертифікованих лабораторіях обласної СЕС на наявність вірусів. І ці результати також не співпали. Не виявилося хоча б двох хворих, проблеми яких можна було б пов’язати із неякісною водою. Дивовижно, якою у цьому випадку виявилася сила вселяння!

Інші люди, щоправда, без кишкових проблем, але які постраждали, – це працівники КП «Сарата». Економіка цього, нещодавно реанімованого підприємства, в умовах кризи почала задихатися. Тарифи на водоподачу, каналізування та вивезення сміття, ухвалені у 2008 році, не відповідають собівартості надаваних у селищі комунальних послуг. Дотаційну різницю, зрозуміло, в умовах кризи виплачувати комунальникам не поспішають. Надходження оплати за комунальні послуги на рівні близько 90% становища не рятує. Однак неприємна подія досить серйозно підірвала реноме підприємства. Буквально кожен другий відвідувач при нагоді нагадує працівникам про інцидент та не поспішає платити за отримані комунальні послуги.

– Дозвільні розмови, що вміст самопливного колектора може потрапити до водопровідної системи з тиском, що досягає 5 атмосфер, цілковита дурниця! – заявляє начальник КП «Сарата» Іван Попазов. – Свердловини, з яких надходить вода до цього району, перебувають на великій висоті у південній частині селища. Висловити таке припущення можуть лише ті, хто не має ні найменшої уяви про елементарну фізику.

Нарешті, секрети про те, що сталося, повідав кореспондентові «ОВ» Саратський селищний голова Сергій Мойсейович Русляченко. Селище Сарату, як, втім, і увесь район, підживлюють артезіанські свердловини. При цьому 140-метровий рівень сарматського обрію давно вичерпаний. Те, що добувають із глибини 220 – 240 метрів – «крутять із піском». Ось чому вода іноді набуває характерного рудуватого відтінку.

– Нещодавно для очищення двох водоносних свердловин з допомогою голови РДА Сергія Павловича Музики ми одержали 80 тисяч гривень, – говорить Саратський селищний голова. – Роботи за новою сучасною методикою здійснювалися запрошеним підприємством «Гідросервіс». Свердловини, зокрема, і «ту, що мовчала» протягом трьох років, чистили під високим тиском на рівні 120 метрів, пройшовши триметровий шар вапняку. У підсумку свердловина запрацювала, але частина замутненої вапнякової води потрапила до мережі. Сьогодні при збільшенні дебету очищених свердловин ми наближаємося до цілодобової подачі води у селище. Ці роботи будуть тривати приблизно півмісяця. Сподіваємося, що цього разу усе обійдеться без технічних збоїв та емоційного сприйняття.