В Ізмаїльському районі перевіряється готовність техніки до весняних польових робіт. Перше господарство, у якому побували перевіряльники – агрокомпанія «Свобода» (с. Стара Некрасівка), залишило у гостей найкращі враження. На території елеватора агрокомпанії в одну лінійку було виставлено 18 тракторів з причепами і шлейфом сільськогосподарських знарядь.

А потім директор агрокомпанії Володимир Денисович Видобора висловив свою думку про те, що саме проведення техогляду за ухваленою торік Кабміном Постановою № 403 передбачає залучення до перевірок приватних структур, які вимагають за своїми тарифами чималі суми за огляд.

– Ми вже оглянули багато господарств у Ренійському та інших районах, – поінформував головний державний інспектор Держтехнагляду міжрайонної інспекції ДТН облдержадміністрації Степан Черкес після огляду техніки в агрокомпанії. – Розпочали з приватного сектору, тепер перевіряємо великі сільгоспформування. У порівнянні з іншими господарствами агрокомпанія була і залишається зразковою. Чітко працює інженерна служба, відчувається відповідальність кожного фахівця за доручену ділянку роботи. І саме ставлення механізаторів до довіреної їм техніки зовсім інше, ніж у деяких сусідів. Так, при перевірці ми виявили недоробки, але вони одразу були усунуті.

На жаль, таких господарств, як агрокомпанія «Свобода», очолювана Героєм України Володимиром Видоборою, сьогодні не тільки в області, але й на Україні, залишилося не дуже багато. Висновок один: у всьому потрібен господарський підхід, чим, до речі, і відрізняється агрокомпанія. А про що можна говорити, якщо (не називатиму адреси), приїжджаєш з перевіркою, і бачиш – причіп стоїть у багні, не розвантажений від гною, на тракторі... різні колеса, безліч недоробок, а нас запевняють, що, мовляв, усе готово. А коли починаєш указувати конкретно на недоробки, знаходиться тисяча причин для виправдань. От чому і хотілося б, щоб у таких господарствах, як агрокомпанія, проводилися показові семінари щодо того, як потрібно готуватися до весни.

– Справді, у сільському господарстві порядок повинен бути як ніде, – говорить Володимир Денисович.– І втрачають найчастіше там, де не розуміють цього.

Але давайте подивимося на проблему з іншого боку. Знаєте, у нас звикли – на селянина скільки не вантаж, однаково везтиме. Те, що протягом останніх декількох років, доки при владі був колишній уряд, сільськогосподарському виробникові практично не надавалося підтримки, це всім відомий факт. Аграрники звикли до того, що весною, коли розпочинається сезон польових робіт, підскакує ціна на паливо. А після збирання врожаю стрімко падає вартість зерна. Спробуй при такому ціновому свавіллі щось придбати. От і не живе, а виживає.

А тут нові постанови, відповідно до яких під виглядом, так би мовити, «європеїзації» селянинові нав'язують види послуг, без яких він раніше цілком міг обійтися. Так, йдеться саме про ухвалену ще у квітні минулого року Постанову № 403 Кабінету Міністрів колишнього складу, відповідно до якої затверджено новий порядок проведення державного технічного нагляду. Нові правила зобов'язують паралельно з Держтехнаглядом проводити перевірку спеціальними пересувними діагностичними станціями (в Одеській області їх дві). Огляд мотоблока, наприклад, 145 гривень, тракторів МТЗ-80 – 195, ДТ-75 – 295 гривень, тракторів Т-130, комбайнів, спецтехніки – 345 (такі розцінки приватного підприємства «Татарбунарський центр технічного огляду транспортних засобів», того самого, яке також брало участь в огляді техніки нашого підприємства). І – хочеш чи ні, а викладай, аграрнику, грошики цій приватній структурі, оскільки, згідно з відповідними документами, інакше експлуатація техніки забороняється. Тож для чого тоді, питається, держслужба?

– Але якщо ми говоримо про необхідність впровадження європейських стандартів, – відповів директор ПП «Татарбунарський центр технічного огляду транспортних засобів» Олег Гачик, – то нам від структур, таких як та, котру я очолюю, нікуди не дітися. За допомогою наявної у нас апаратури можна при перевірці механізмів побачити те, що недоступно людському оку.

Якщо говорити конкретно про наш центр, то скажу – участь у техоглядах – наша, скажемо так, проміжна мета. А кінцева – сертифікація техніки на відповідність при ввезенні її на територію України для подальшої експлуатації.

…І все-таки, те, що створення приватної, скажемо так, надбудови не зовсім виправдано, визнав і Степан Черкес, який відзначив – адже останнє слово все одно за фахівцями Держтехнагляду, вони і несуть відповідальність за видачу дозвільних документів.

– Так, ми перевіряємо техніку без апаратури, яка є на діагностичній станції, – сказав він. – Але чи потрібна вона при перевірці латаних-перелатаних тракторів? Це перше. І друге – а хто і що заважає забезпечити нас такою апаратурою і всю цю роботу поставити під жорсткий державний контроль?

Співрозмовники зійшлися в одному: оскільки стан техніки в агроформуваннях залишає бажати кращого, проблему треба розв’язувати не епізодично, а в комплексі, усіляко підтримувати аграрника.

– Сподіваюся, що нинішній рік нас не підведе, – підбив підсумок директор агрокомпанії, Герой України Володимир Видобора. – І справа не лише у погоді. Справа ще й у людях, які працюють у нас. Є цілковита впевненість, що з приходом нового керівництва країни і нам, аграрникам, надаватиметься більша підтримка. А порядок перевірки техніки, затверджений Постановою 403, все-таки вважаю поспішним. І це не лише моя думка. Спілкуючись з представниками обласного управління агропромислового розвитку, керівниками багатьох господарств області, переконався, що обурює новий порядок багатьох. Керуючись здоровим глуздом, разом з колегами, які підтримали мене, ми надіслали відповідні листи до Кабміну, Верховної Ради і Мінагрополітики. Переконаний, усе повернеться до розумного початку. І аграрникам області не доведеться додатково платити невідомо за що 6 мільйонів 150 тисяч гривень – стільки коштує послуга приватних фірм.