«Одеські вісті» нещодавно писали про засідання круглого столу на тему: «Чиста вода для здорового світу», на якому обговорювалися питання водокористування в Одеській області. Серед інших виступив на цьому засіданні і керівник фермерського господарства «Восход» Комінтернівського району Антон Запорожченко, який порушив важливу проблему використання лиманів для рибогосподарських потреб.

– Ще у 1997 році Комінтернівська районна рада затвердила програму «Відродження екологічної системи з наступним рибогосподарським використанням Великого Аджалицького (Дофіновського) лиману», яку розробило фермерське господарство «Восход», – розповідав учасникам засідання Антон Запорожченко. – Воно й взялося за її реалізацію.

В результаті був виконаний великий обсяг гідротехнічних та днопоглиблювальних робіт, а також був прокладений канал, що поєднує лиман із морем. Це допомогло створити у колись мертвій водоймі умови для відновлення донних пасовищ та популяції мікроорганізмів. Звідси й сприятливі умови для нагулу риби.

– Отже, за чотири роки ми відновили екологічну систему Великого Аджалицького лиману, – далі розповідав Антон Тимофійович. – А вже у 2001 році отримали непоганий врожай – 14 тонн морепродуктів, у тому числі 4,2 тонни бичка, 3,7 тонни кефалі, 4,8 тонни атерини та 1 тонну пелінгаса. І це означало, що ми виконали першу частину вищеназваної програми і вже можна приступати до реалізації другої – поновлення рибогосподарської діяльності на водоймі.

Для цього фермерському господарству необхідно було розв’язати низку важливих проблем. Одна із них стосувалася необхідності систематичного функціонування каналу, що поєднував би лиман із морем, щоб підтримувати постійний водний баланс у водоймі. Справа в тому, що робота ця і трудомістка, і витратна. Періодичне прокладання такого каналу за старою схемою обходилося б фермерському господарству щоразу у 15 – 20 тисяч гривень.

– Але ми пішли іншим шляхом, – розповідав Антон Запорожченко. – Замість багаторазового риття каналу було встановлено 920-міліметрову трубу, яка на 250 метрів заходить у море. Вона й забезпечує достатній водообмін між морем та лиманом. І тепер канал прокладають тільки двічі на рік: навесні й восени, коли риба входить до лиману на нерест і виходить у море на зимівлю.

До речі, на свої гідротехнічні споруди А. Запорожченко одержав два патенти. Їх визнано придатними для використання при експлуатації інших мілководних лиманів південного регіону. Досить сказати, що завдяки цьому «ноу-хау» вилов риби за три роки у Великому Аджалицькому лимані зріс більш ніж удвічі – із 14 до 31 тонни. Важливо також відзначити, що була також досягнута вельми висока продуктивність у донедавна «мертвій» водоймі: 50 кілограмів рибопродуктів з одного гектара, тоді як в інших вона сягала не більше 21 кілограма з гектара.

– Однак посуха 2007-2008 років та відсутність повеней призвели до замулення труби, яка прокладена між морем та лиманом, що, у той же час, зробило неможливим водообмін між двома водоймами, – констатував фермер. – Необхідно через ревізійний отвір очистити трубу від намулу, зокрема й ту її частину, яка пролягає по дну моря. Але щоб виконати ці профілактичні роботи необхідно отримати дозвіл, зокрема, Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-західного регіону Чорного моря.

Час іде, але не зважаючи на неодноразове подання відповідних документів, дозвіл на проведення профілактичних робіт до цього часу фермер не отримав. І якщо ще затягнути час, вся десятилітня праця щодо відродження Великого Аджалицького лиману буде зведена нанівець. І знову необхідно буде починати все спочатку, а саме – з відновлення екологічної системи водоймища. Але найбільше дивує в цій справі повільність посадових осіб. Адже мова йде не про вирішення якоїсь незначної особистої справи окремо взятої людини, а про розв’язання проблеми обласного і навіть загальнодержавного значення…

Доречно сказати, що виступ А. Запорожченка нікого не залишив байдужим. А головне, цією проблемою зацікавився перший заступник голови обласної ради Микола Тіндюк, який запропонував фермеру найближчим часом підготувати усі необхідні документи для подальшого їх розгляду.