Останнім часом проблемам Куяльника приділяється пильна увага. Стурбована ситуацією і влада, зокрема обласна рада, про що «Одеські вісті» писали у матеріалі «Куяльник треба рятувати» («ОВ» № 29 від 18.03.2010 р.).

Нещодавно проректор з наукової роботи Одеського державного екологічного університету Юрій Тучковенко, аспірант цього вузу Олег Гриб, начальник відділу біоресурів, заповідної справи та формування екологічної мережі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області Любов Харіна, головний лікар санаторію «Куяльник» Микола Тищук та консультант Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Володимир Созінов провели чергову зустріч із представниками засобів масової інформації на тему «Куяльницький лиман. Як запобігти екологічній катастрофі?»

Фахівці чергового разу заявили, що екологічний стан Куяльницького лиману катастрофічний. За останнє десятиліття він значно обмілів, у басейні зменшився рівень води, зросла солоність.

За словами Юрія Тучковенка, таке становище склалося у результаті неправильного та найчастіше протизаконного водокористування у басейні річки Великий Куяльник. Річка довжиною 170 кілометрів може давати до 30 мільйонів кубометрів води, але із цього обсягу до лиману доходить не більше п'ятнадцяти відсотків. Решта втрачається у численних ставках, а також залишається у заплаві річки й використовується для зрошення. Крім того, у заплаві перебувають кар'єри з видобутку піску, каменю-черепашнику, вапняку. Лише на території Іванівського району виявлено 29 таких об'єктів загальною площею понад 106 гектарів.

У зв'язку із цим необхідно провести комплексні наукові дослідження як басейну річки Великий Куяльник, так і самого Куяльницького лиману, чого не було вже п'ятнадцять років. Влада повинна вирішити питання забруднення берегової лінії та регуляції сольового балансу лиману!

– Лиман належить державі, але на практиці ніхто не несе відповідальності за те, що відбувається: ні місто Одеса, ні три райони, на територіях яких він розташований, – зазначив Олег Гриб. – Водоймі необхідний господар – державне підприємство, яке взяло б на себе розв’язання усіх проблем.

Цікаву інформацію озвучила Любов Харіна:

– Обласне управління охорони навколишнього природного середовища розпочало процедуру присвоєння Куяльницькому лиману статусу національного парку. Однак на запит про згоду на зміну статусу позитивну відповідь дала лише Іванівська райдержадміністрація. Біляївська та Комінтернівська ж послалися на необхідність узгодження даного питання із сільськими радами. При цьому використання земель запасу, відповідно до законодавства, перебуває у віданні саме райдержадміністрацій. Ніяк не відреагували на звертання управління і в Одеській міськраді.

Зрозуміло, що усе це чергового разу затягує вирішення долі лиману та здравниці.

Однак фахівці відзначили, що питання збереження Куяльницького лиману має вирішуватися комплексно, і одне визнання даної території національним парком екологічної проблеми у цілому не пов’яже. У зв'язку із цим Володимир Созінов заявив: лиман і територію довкола нього необхідно перетворити на курорт національного значення. Зробити це буде простіше.

Своє слово сказала і обласна прокуратура. «З огляду на особливий громадський резонанс, прокуратура Одеської області спрямувала листа міністрові охорони навколишнього природного середовища України із пропозиціями створити робочу групу із фахівців Мінприроди із залученням вчених та громадських організацій, а також із виїздом на місце для проведення обстеження та відповідного вивчення», – повідомляє прес-служба відомства.

І вже отримано відповідь, у якій, зокрема, говориться: «Мінприроди вважає за доцільне оголошення частини території лиману курортом, однак в ухваленні такого рішення повинні бути зацікавлені, насамперед, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування...»

На наш погляд, чиновникам усіх рівнів, відповідальним за стан навколишнього середовища, непогано було б вивчити Постанову Ради Міністрів Української РСР від 7 березня 1985 р. № 102 «Про межі округу та зон санітарної охорони курорту Куяльник в Одеській області».

Цілком можливо, і в цьому документі можна знайти щось корисне для спільної справи.