Міжнародна автомагістраль, яка пов'язує Одесу з Молдовою, Румунією, Болгарією і Туреччиною, є пріоритетом Овідіопольського району. За давніх часів нинішнім маршрутом так званого дев'ятого транснаціонального коридору пролягав Великий Шовковий шлях. Вигідна транспортна інфраструктура району, включаючи Іллічівський порт із усіма його терміналами, очевидна. Однак з певного часу вона стала руйнівною для дорожнього покриття.

Після минулої зими, багатої на погодні форс-мажори, стан іменитої магістралі з важливим історичним минулим виявився жалюгідним. Згубну справу виконали її головні вороги: опади, температурні перепади, транспортне навантаження, снігоочищення. «Дорожній одяг» траси дуже постарів: з'явилися незліченні вибоїни та ями.

Загальна довжина територіальних та магістральних доріг у районі становить 225 км. Витрати на їхнє утримання та ремонт лягають на державу. Шкода, але держава далеко не повною мірою забезпечує виділення необхідних коштів.

Достовірно відомо, що за останні два-три роки держфінансування Служби доріг значно скорочено. Гірше того, із 2008 року Кабмін припинив виділяти областям субвенції на ремонт місцевих доріг. Завдання щодо їх порятунку поклали на місцеві бюджети. Для Овідіопольського району, одного з найбільш економічно успішних в області, вони частково виявилися до снаги. І коли у 2007 році з Держбюджету для цього району було виділено лише близько одного мільйона гривень, за потреби у вісім разів більше, місцева влада вирішила більше не відкладати дорожній ремонт. Дороги на той час виявилися настільки пошарпаними, що, щадячи особистий транспорт, водії маршрутних автобусів відмовлялися виїжджати на роботу. Почастішали скарги від населення, почало проявляти себе соціальне напруження, що підтвердило ще раз той незаперечний факт: роботу місцевої влади традиційно оцінюють, насамперед, за станом доріг. Саме у 2007 році з допомогою Служби доріг і за підтримки інвесторів Овідіопольська РДА вишукала можливість виконати солідний ремонт районних доріг, які проходять через багато населених пунктів. Тоді ж за держкошти вдалося побудувати нову дорогу шириною до 6-8 метрів на місці наявної, але не нанесеної на дорожню карту у напрямку Одеса – Білгород-Дністровський, а саме від Грибівки до Кароліно-Бугазу. За гроші інвесторів побудували дороги місцевого значення, зокрема на Великодолинське.

Після сходження рясних снігів минулої зими овідіопольці схопилися за голову, побачивши катастрофічні дорожні руйнування. Проаналізувавши ситуацію, зрозуміли, «стрімке вбивство» дорожнього покриття відбулося, переважно, через рух величезної кількості багатотоннажного, часто перевантаженого, транспорту.

Примітно, що величезні «фури» «облюбували» район майже одразу ж після вдалого загальнорайонного дорожнього ремонту 2007 року. У тому ж році на території Іллічівського судноремонтного заводу» готувалося відкриття цілодобового пункту пропуску вантажів через Державний кордон для міжнародного морського вантажного сполучення. А з часу його офіційного відкриття з усієї України цілий рік по дорогах району на Іллічівський зерновий термінал пішли великовантажні «фури».

Склалося географічно так, що у більшості випадків основні швидкісні магістральні дороги в Овідіопольському районі пролягають через центри населених пунктів. Це обернулося значними проблемами для жителів сіл Прилиманського, Нової Долини, Великодолинського, Барабою, Роксолан, Кароліно-Бугазу та селища Овідіополя.

По дорогах, побудованих в 70 – 80 роках минулого століття, уздовж житлових будинків цілодобово почали рухатися великовантажні «фури». Для багатьох це стало схожим на життя на танкодромі. За уточненими даними, загальна вага такого автомобіля може досягати до 40 тонн і більше. А деякі водії, намагаючись уникнути штрафів за істотне перевантаження, хитрують і, минаючи пости ДАІ, об'їжджають встановлені вагарні. До кінцевого пункту – Іллічівського зернового терміналу – добираються «городами» від Маяків через Надлиманське або Петродолинське, проїжджаючи через низку населених пунктів, включаючи Великодолинське і Овідіополь.

– Якщо не вживати термінових заходів, район одержить ще більш серйозні проблеми, – оцінює ситуацію заступник голови Овідіопольської РДА Володимир Шершенецький. – Адже важкий вантажний транспорт проходить поруч зі школами. До того ж дороги не розраховані на такі серйозні навантаження. Влітку м'який і пластичний асфальт під вагою багатотонних авто буде остаточно продавлений. І з урахуванням того, що великовантажний транспорт рухається буквально усіма нашими основними магістралями, постраждає увесь район. Потрібно, об'єднавши зусилля, вживати негайних заходів. Адже, наприклад, можна обмежити інтенсивність руху «ваговозів» за графіком із 22.00 до 6.00, виключивши їхнє пересування у спекотний час доби, як це зроблено у Криму? Служба доріг повинна подбати про відповідні знаки, а ДАІ – контролювати дотримання їхніх вимог. Слід подумати і про створення спеціальних майданчиків для відстою великовантажного транспорту, який цілодобово займає не лише усе узбіччя, але й частину дорожньої смуги. Життя підказує, що дорога, починаючи від кола «7 кілометру» через Малу Долину і на Іллічівськ, включаючи підходи до порту, має бути, як мінімум, чотирирядною. Безумовно, універсальним варіантом виявиться будівництво нової транзитної автодороги «Одеса – Монаші з мостовим переходом через Дністровський лиман на створі Овідіополя та Білгорода-Дністровського. Ця дорога могла б стати головною транспортною артерією для великовантажних машин. А вже від неї можна побудувати під'їзні колії до Іллічівського, а також до Білгород-Дністровського порту, де також планується спорудження зернового терміналу.