Нарешті завершилися реставраційні роботи церкви Святого Павла (кірхи). Причому відновлено не тільки її споруду, відновлено її статус — головного кафедрального собору Німецької євангелічно-лютеранської церкви України.

Попри збережений давній, історичний, вигляд, конструкція кірхи міцна по-сучасному, її фундамент укріплено так, щоб будівля змогла витримати семибальний землетрус. А в стіни собору вмонтовано залізобетонні вставки. До речі, зберегти їх у первозданному вигляді було вкрай важко. Кам'яну кладку частково замінили, оскільки черепашник, з якого зведена кірха, місцями осипався. Старі камінці вичистили настільки, що їх практично неможливо відрізнити від нових. Окрім цього, стіни церкви покрили спеціальною сумішшю, яка захищає від вологи та перепадів температур. Нові технології були застосовані й під час благоустрою кірхи: освітлення будівлі здійснюється системою «Розумний дім».

Втім, не все під силу навіть за наявності найновішої будівельної техніки. Так, поновити абсиду — священне місце, яке не дозволено руйнувати, виявилося неможливим. На її місці звели Німецький культурний центр Святого Павла. Згодом туди «переїдуть» «Баварський дім, Одеса» та міська організація німецької громади.

Загалом на реконструкцію та благоустрій одеської кірхи було витрачено близько семи мільйонів евро. Значну частину цієї суми надала Лютеранська церква землі Баварія. Дотації на будівництво надходили й безпосередньо від влади Баварії та Німеччини.

Голос собору — орган фірми «Штейн-меєр», виготовлений у 1964 році, — передала община церкви Хреста Господнього у Нюрнберзі. Дзвони, відлиті у німецькому місті Пассау—також від спонсорів. їх виготовила дзвонарна майстерня Рудольфа Пернера, яка існує вже чотириста років. Усі чотири дзвони (колись їх було три) відлиті із «золотого сплаву», де 78 відсотків бронзи та 22 — цинку.

Свій внесок у відновлення кірхи зробила й одеська влада на чолі з мером Едуардом Гурвіцом: площу перед будівлею оновлено за кошти міста.

На пожертвування лютеранської общини Одеси, а також численних спонсорів з Німеччини проводився внутрішній художній розпис. Він, до речі, вийшов незвичним. Настільки незвичним, що багатьом, можливо, знадобляться пояснення, аби зрозуміти його символіку. Розпис храму — суцільні абстракції: жодних чітких ліній. Втім, головне все ж прочитується. Основні кольори розпису — червоний, синій та помаранчевий. Червоний — символ любові, синій — води, помаранчевий — світла. Червоний — пов'язаний з таїнством причастя, синій — хрещення, а помаранчевий — символізує Святий Дух. Так, за допомогою всього трьох кольорів, зображена Свята Трійця — Бог Отець, Бог Син і Бог Святий Дух...

Вчора кірха відкрила двері першим відвідувачам: з 16-ї до 20-ї там проводилися екскурсії. А сьогодні вранці під час урочистої літургії церкву освятили. Пізніше, о 16-й, відбудеться освячення церковного органу, яке продовжиться концертом. У неділю вранці відслужать урочисту літургію з таїнством причастя. Після обіду, о 17-й годині, знову звучатиме орган.

«Храм Святого Павла — для всіх, — пояснює єпископ Німецької євангелічно-лютеранської церкви в Україні Уленд Шлепінгер. — Щоб туди зайти, жінкам не обов'язково пов'язувати голову хустинкою. Бог — ваш друг, тому одягайтеся до служби святково, ніби ви йдете до свого товариша. Але не забувайте: «святково» — не означає «вульгарно».