ВРЯТУВАТИ КУЯЛЬНИЦЬКИЙ ЛИМАН

Проблеми збереження Куяльницького лиману розглядалися на засіданні постійної комісії обласної ради з питань екології, природокористування, надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків під головуванням Сергія Степаненка та за участю першого заступника голови обласної ради Миколи Тіндюка.

Члени комісії заслухали доповіді фахівців про катастрофічну екологічну ситуацію у басейні Куяльницького лиману. Зокрема, наводилися результати вибіркового обстеження деяких об’єктів для встановлення фактичного стану водних об’єктів у басейні річки Великий Куяльник, проведеного у поточному році. За даними обстеження, по руслу ріки від Іванівки до Ширяєвого водні об’єкти знаходяться у незадовільному гідрологічному стані. 21 ставок (44%) в басейні Великого Куяльника взагалі пересох, а шість перебувають в частково пересохлому стані. І лише 21 водойма заповнена водними ресурсами. Значний вплив на зменшення стоку має природне замулення річки, яке відбувається внаслідок процесів ерозійного змиву та заболоченості в заплаві та руслі водойми. Для визначення кількості водних об’єктів, яка б не спричиняла негативного впливу на гідрологічний стан річки та лиману, необхідно здійснити наукове обґрунтування навантаження на басейн Куяльницького лиману в сучасних умовах.

Враховуючи такий стан справ, постійна комісія підготувала для розгляду на найближчий сесії обласної ради проект рішення «Про заходи щодо збереження Куяльницького лиману». Документ, зокрема, передбачає розробку регіональної програми «Збереження Куяльницького лиману». Автори пропонують створити національний природний парк «Куяльницький», розробити проект прибережної захисної смуги та водоохоронної зони річки Великий Куяльник, Куяльницького лиману, та вжити інших важливих заходів.

На засіданні профільна комісія розглянула й ті питання, які стосуються доцільності введення заборони на вилов риби у Дністровському лимані, надання господарюючим суб’єктам погодження для отримання спеціального дозволу на користування надрами на окремих територіях у Овідіопольському та Білгород-Дністровському районах з метою дослідно-промислової розробки підземних вод та видобування природних столових вод з артезіанських свердловин.

АГРАРНИЙ БЛОК

Депутати постійної комісії обласної ради з питань аграрної політики під головуванням Олександра Каштанова розглянули на своєму засіданні низку питань, які стосуються стану та подальшого розвитку агропромислового комплексу і окремих сільських територій Одещини.

На порядок денний засідання було винесено проект обласної комплексної програми забезпечення сталого розвитку північних територій Одеської області на 2010 – 2015 роки. На необхідності створення такої програми неодноразово наполягало керівництво та депутатський корпус обласної ради. Адже північні райони Одещини, по суті, є депресивними територіями, які потребують особливої підтримки з боку держави та регіональної влади. Члени комісії заслухали інформацію фахівців Головного управління економіки облдержадміністрації, яке є розробником програми. Однак у депутатів залишилися певні питання щодо бюджетного фінансування заходів у межах програми та їх конкретизації. Тому комісія планує ще раз повернутися до розгляду проекту на своєму найближчому засіданні.

Після цього члени комісії заслухали доповідь начальника Державної інспекції з карантину рослин в Одеській області Юрія Загорулька про хід виконання Регіональної програми локалізації та ліквідації амброзії полинолистої на території області. Незважаючи на заходи, які вживаються Держінспекцією, місцевими органами влади та сільськогосподарськими підприємствами, динаміка розповсюдження карантинного організму на території регіону протягом останніх п’яти років зростає, а фітосанітарний стан в області щороку погіршується. Найбільш високого рівня ареали розповсюдження амброзії полинолистої досягли на території Балтського, Біляївського, Березівського, Великомихайлівського, Котовського, Краснооокнянського, Любашівського, Миколаївського, Овідіопольського, Роздільнянського, Тарутинського, Фрунзівського та Ширяївського районів. У зв’язку з цим постійна комісія обласної ради вважає недостатньою увагу органів влади та місцевого самоврядування до цієї проблеми та рекомендувала створити в усіх районах компетентні комісії для посилення боротьби з амброзією.

Також профільна комісія в цілому підтримала пропозиції Головного управління агропромислового розвитку обласної державної адміністрації стосовно фінансування програм і заходів в агропромисловому комплексі Одеської області на 2010 рік. Обсяги асигнувань на програми в галузі сільського господарства складатимуть близько 24 млн грн. Зокрема, на програму «Зерно Одещини» з обласного бюджету планується виділити понад 20 млн 860 тис. грн, на програму стабілізації розвитку тваринництва – 3 млн 110 тис. грн.

Під час засідання начальник Головного управління агропромислового розвитку обласної державної адміністрації Іван Панчишин прозвітував перед депутатами про тенденції розвитку агропромислового комплексу регіону у 2009 році та поінформував депутатів про стан і перспективи розвитку виноградарства. За результатами минулого року, Одещина виробила сільгосппродукції в усіх категоріях господарств на суму 4,3 млрд грн, що на 8,7% менше порівняно з рекордним 2008 роком. Зокрема, виробництво продукції рослинництва зменшилось на 13,8%, натомість обсяги виробництва тваринницької продукції у порівнянні з попереднім роком збільшилися на 6,2%.

За даними Головного управління статистики в Одеській області, спостерігається позитивна динаміка розвитку галузі виноградарства і виноробства. За минулий рік всіма категоріями господарств зібрано понад 206 тис. тонн винограду при середній урожайності 68 ц/га. Низка господарств області вийшли на рівень урожайності 90 – 100 і більше ц/га. Проте, незважаючи на позитивні зрушення у галузі, існує і низка проблем – це і значне зниження рівня механізації виробництва, і вагомий відсоток старих малопродуктивних виноградників, які підлягають списанню і розкорчовуванню, відсутність обігових коштів і необхідних інвестицій у галузь. Всі ці питання комісія з питань агропромислового комплексу разом з іншими профільними комісіями постійно контролюватиме впродовж подальшої діяльності обласної ради поточного, п’ятого, скликання.