Розпорядженням Кабміну у березні на посаду голови Держкомітету лісового господарства України призначено Миколу Шершуна – заслуженого працівника сільського господарства, людину, яка пройшла усі етапи роботи в цій галузі. Працював майстром лісорозробок, лісничим, директором лісгоспу, керівником обласного виробничого об’єднання «Рівнеліс». Саме із цим призначенням у державному Балтському лісовому господарстві пов’язують надії на те, що галузь очолив фахівець високого класу, який знає справу. Він у першому ж своєму виступі на новій посаді акцентував увагу на тому, що пріоритетом повинно і буде – збереження лісових ресурсів, їх ефективне використання, збереження та збільшення земель лісового фонду.

Якщо в Європі вважається нормою, коли ліси займають не менше 17 відсотків території, то в Україні їх площа трохи більша 13. Особливий дефіцит відчувається на півдні країни. Так, лісистість Одещини становить менше шести відсотків, що утричі менше за європейські норми, і удвічі – степової зони.

Створена шість років тому програма «Ліси Одещини», затверджена обласною радою, передбачає щороку, до 2015 року, садіння тисяч гектарів захисних лісових насаджень, які підтримуватимуть екологічну рівновагу на усій території області. Нею передбачаються не лише лісооновлення та створення нових лісів, але й охорона їх від пожеж, шкідників, хвороб.

До 2002 року до Балтського лісового господарства відносилися Кодимський та Савранський райони. Тут було зосереджено техніку, увесь ресурс. Надавалася і державна підтримка. І хоча вона завжди була невеликою, проте стабільною. Уже восьмий рік, як кожний із названих районів має своє лісове господарство. Із 35 тисяч гектарів Балті відійшло трохи більше 15, решту розподілено між сусідніми районами. Зрозуміло, що і техніку довелося ділити: кому дістався плуг, кому трактор… «Програмою» передбачено і вже розпочато передачу лісів та земель колишніх колгоспів і радгоспів, не придатних під вирощування сільгоспкультур. Це схили балок, глинисті ґрунти тощо. Лісгоспу вже передано таких невдоб понад 1400 гектарів. Але не маючи спеціальної техніки, схили балок засівають з порушенням технологій. Спецтехніка, яка мала б прокладати на крутих схилах трасу для проходження сівалки, поки що в господарстві відсутня. Тому садіння провадиться зверху вниз. За першої ж сильної зливи молода поросль нерідко змивається. Страждають молоді пагони і від посухи. У 2008 році через погодні умови 156 гектарів молодих саджанців повністю було списано.

– На цей рік, – говорить директор ДП «Балтське лісове господарство» Віталій Володимирович Кравчук, заплановано посадити лісових насаджень на площі 220 гектарів. Слід зазначити, що роботу у цьому напрямі закінчуємо. Поспішаємо впоратися із завданням, використовуючи кожний погожий день. Звичайно, якщо б нам дали ще й потрібні механізми…Після зрубів, санітарних вирубок, обов’язково оновлюємо ці ділянки лісу. Створюємо і нові лісові культури. Садимо горіх чорний, який нічого спільного, крім назви, не має з волоським горіхом, дуби, клени, акацію, софору та інші види. У кожному із трьох лісництв, – Балтському, Лісничівському, Піщанському, – є свої розсадники, де вирощуємо лісові та декоративні породи дерев і кущів. На рік понад 1,5 млн саджанців. У невеличких парниках живцюємо вічнозелені хвойні породи дерев та кущів. Є й маткова плантація, закладена у Лісничівському лісництві. Підростає молодняк ялин та сосон, вирощений до новорічних свят під реалізацію.

Крім того, маємо і цех з переробки сировини: виготовляємо під реалізацію дошку обрізну та необрізну, паркетну заготовку. Кризу відчули на собі, і, як раніше, вийти на зовнішній ринок можливості не маємо. Працюємо із колегами з інших районів області. Обсяг реалізації невеличкий. Деревина низькотоварна, хоча план виконуємо. Господарство не має заборгованості щодо заробітної плати, розраховуємося вчасно за усіма обов’язковими платежами, але на придбання нової техніки коштів не вистачає. Програма є, ми її виконуємо, але з боку держави в останні роки на її реалізацію не одержали жодної копійки.

Проблем у наших лісах накопичилося чимало. Лісничі не сидять склавши руки, виходячи з того, що мають. Так, трактор важкий у нас один на три лісництва. По черзі передаємо його один одному. Що ж стосується розпушувача ґрунту та обприскувача, культиватора, то картина така сама.

У розмові із директором Віталієм Володимировичем Кравчуком, із головним лісничим господарства Романом Дмитровичем Стасюком, лісничим Лісничівського лісництва Олександром Петровичем Бурбелою приємно було переконатися, що люди ці – справжні фахівці своєї справи, люблять те, чим займаються. А лише у такому випадку можуть бути успіхи у понад сотні лісничих, майстрів лісу, робітників. Я бачила з якою любов’ю обладнані в лісі альтанки для відпочинку, з якою ніжністю ці люди торкаються руками тонесеньких зелених росточків, що пробиваються із землі. А ще я довідалася, що при Піщанському лісництві у Пужайківській школі існує шкільне лісництво. Разом із дорослими учні займаються заготівлею насіння, працюють у лісорозсаднику, у міні-теплицях, де практикуються на живцюванні. Балтське лісове господарство забезпечило дітей спеціальною формою, обладнано лісовий кабінет. Дітям купили комп’ютер, цифровий фотоапарат. Існує і спеціальна програма, затверджена наказом райвідділу освіти. Лісничі господарства читають дітям лекції, провадять із ними практичні заняття. Багато учнів уже визначилися у виборі своєї майбутньої професії. Після закінчення школи планують вступати або до Львівської, або до Харківської сільгоспакадемії, де готують лісничих, або до коледжу, де готують майстрів лісу.