Наукою доведено, що в періоди економічних криз люди хворіють частіше. У той же час, через відсутність коштів, менше лікуються. Для сільських жителів здебільшого єдиною надією на одержання допомоги залишаються працівники ФАПів. У Ширяївському районі на сьогоднішній день є 30 фельдшерсько-акушерських пунктів, дві дільничні лікарні, одна Червонокутська амбулаторія загальної практики сімейної медицини, в якій працюють лікар загальної практики сімейної медицини та лікар-стоматолог. Уже близько двох років діє цей медичний заклад. Крім Червоного Кута, лікарі цієї амбулаторії обслуговують ще жителів сіл Преображенки, Новоандріївки та Жовтня. І, варто сказати, що мешканці цим задоволені. Адже їм рідше доводиться їздити до районної лікарні.

Як же живеться, як працюється сільським медикам? З якими проблемами доводиться стикатися? Щоб знайти відповіді на ці запитання, звертаюся до заступника головного лікаря Ширяївської ЦРЛ Ігоря Семенішина.

– На сьогоднішній день одна із найважливіших проблем – бракує обладнання, яке має бути згідно з табельним оснащенням. Те обладнання, яке є в сільських закладах медицини, потребує переоснащення. Дещо в цьому плані робиться. За останній рік відповідно до сучасних вимог устаткували п’ять ФАПів. Це фельдшерсько-акушерські пункти в селах Мар’янівка. Преображенка, Новоєлизаветівка, Орджонікідзе та Вікторівка. Уже в 2010 році одержали два електрокардіографи, дефібліатор, 15 глюкометрів. І все це вже введено в дію. Придбано також дороговартісний УЗО-комплекс. Але його ще не під’єднано, бо виконувати це має спеціалізована бригада фахівців. А вона приїде тоді, коли таке обладнання надійде ще хоча б до одного чи двох сусідніх районів, – розповідає Ігор Анатолійович. – Ще є потреба у медичних кадрах. Хоча сьогодні сказати, що десь немає спеціаліста, не можна, але два фельдшери працюють за сумісництвом. Кожен у двох ФАПах. Звичайно, розв’язанням цієї проблеми займаємося постійно. Даємо направлення на навчання випускникам місцевих шкіл. І вже є такі, що повернулися на роботу у свої села. Кадрове питання нероздільно пов’язане і з іншою проблемою – житло. Точніше, його відсутність.

– А як із транспортним забезпеченням?

– Нині у нас при ЦРЛ є два автомобілі «швидкої», тож вже другий рік постійно чергують дві бригади невідкладної допомоги, які обслуговують весь район. Крім того, вже у цьому році отримали два автомобілі «Опель – камбо». Їх теж поки що використовуємо для потреб всього району. В амбулаторії загальної практики сімейної медицини та в дільничних лікарнях є УАЗи. Новоандріївський медик їздить на скутері, а працівники Новопетрівського та Новоєлизаветівського ФАПів забезпечені велосипедами, які їм придбала сільрада. До речі, хочу сказати, ще про одну проблему, причому дуже суттєву. Всі ФАПи перебувають на балансі сільрад. З одного боку, це, начебто, добре. Ось, як у випадку із Новоєлизаветівкою та Новопетрівкою, де придбали велосипеди. Допомагають ремонтувати. Але є суто медичні питання, які саме через те, що ФАПи перебувають на балансі сільрад, вирішити неможливо.

Ще про одну досить вагому проблему говорили ті, хто безпосередньо працює в селах, і ті, кого вони обслуговують. Це відсутність на ФАПах телефонів. Із 30 фельдшерсько-акушерських пунктів телефонізовано лише 12. Звичайно, хтось може сказати, що тепер є мобільні, то стаціонарні телефони не дуже то й потрібні. Але ж варто врахувати, що «мобілки» є ще далеко не у всіх сільських мешканців, та й не всюди є надійний зв'язок.

Проаналізувавши все почуте та побачене, можна зробити такий висновок: сільська медицина на Ширяївщині жива. І хоча є ще певні недоліки, та вже почався процес її оздоровлення.