Охорона здоров'я — найвитратніша стаття обласного бюджету. Громада вділяє, тож має право суворо запитати за кожну гривню. Сьогодні ще дуже багато претензій до роботи медиків. Трапляється, що відповідні контрольні органи, а то й прості пацієнти викривають зловживання, здирників, які державну роботу плутають з приватною практикою. Втім, незаперечним є й той факт, що за кілька останніх років Одещина в загальнонаціональному рейтингу організації охорони здоров'я мало не з передостаннього місця піднялася на п'яте. Це результат як грамотної та ефективної управлінської роботи, так і добросовісної праці багатотисячної гвардії наших медиків, щоденної відданості людей обраній справі.

Колегіальність — дуже надійна підручна злагоди при реалізації спільних планів.

Нещодавно відбулася колегія управління охорони здоров'я та медицини катастроф ОДА, яку провів начальник управління Василь Лапай. Участь у заході взяв заступник голови облдержадміністрації Дмитро Волошенков, до слова, фаховий лікар, кандидат медичних наук, який став куратором цієї сфери.

Василь Петрович поінформував присутніх про свою участь у розширеному засіданні колегії МОЗ України, на якій серед основних пріоритетів медицини держави стоїть питання раціонального та ефективного використання бюджетних коштів. Це й оптимізація мережі з урахуванням кількості населення, яке обслуговує медичний заклад, доступність і якість медичної допомоги людям, і питання підготовки кадрів, закріплення фахівців, особливо в сільській місцевості...

Дмитро Волошенков, звертаючись до медиків, сказав, що нова влада одним із пріоритетів своєї роботи бачить зміцнення сфери охорони здоров'я, а відтак вони можуть розраховувати на всіляку розумну та зважену підтримку від керівництва області, бачити в ньому партнера. Особливу увагу, на його думку, варто приділяти поверненню престижу лікарської справи, авторитету лікаря.

Засідання продовжилося обговоренням виконання регіональної програми «Здоров'я нації» у розділі «Боротьба з раком» та шляхів зниження онкологічної захворюваності серед населення на підставі показників роботи лікувально-профілактичних закладів області у 2009 році. З розширеною інформацією та змістовним її аналізом виступив головний лікар Одеського обласного онкологічного диспансеру Микола Добровольський.

Станом на 1 січня 2010 року на обліку в диспансері перебуває понад 58 тисяч осіб. Онкозахворювання були і, на жаль, залишаються великою проблемою для громади. Питома вага пацієнтів, у яких рак виявили в 1-й та 2-й стадіях, наближається до 60 відсотків. Це низький показник, адже хворобу, виявлену в 3-й та 4-й стадіях, набагато складніше й затратніше лікувати. На думку фахівця, шкутильгає, найперше, організація профоглядів, профілактична робота серед населення, додає проблем і неповне фінансове забезпечення медичного закладу. Минулого року, наприклад, наш онкодиспансер було профінансовано лише на 60,7 відсотка від потреби.

У розрізі загальної кількості онкозахворювань, йшлося в доповіді, найбільше випадків раку шкіри (14,6 відсотка), раку молочної залози (11,2 відсотка), раку легень (8,9 відсотка).

Серед інших проблем, які на собі відчуває громада, — неукомплектованість онкологами, недостатньо високий рівень підготовки фахівців.

З питання порядку денного колегії про виконання заходів обласної цільової програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009 — 2013 роки слово мав головний лікар Одеського обласного центру профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом Станіслав Сервецький.

Сьогодні на обліку перебуває понад 11 тисяч ВІЛ-інфікованих жителів Одещини, з яких 1154 — хворі на СНІД. Торік було проведено 396 тисяч лабораторних досліджень на предмет виявлення ВІЛ-інфекції, В результаті яких

встановлено 320 випадків ВІЛ-інфікування та туберкульозу, адже флюорографічне обстеження, проба Манту та аналіз мокротиння є обов'язковими елементами комплексного й безоплатного (це покривають бюджетні гроші) обстеження людей.

Василь Лапай, беручи участь в обговоренні цього питання, вимагав від підлеглих особливу увагу приділяти безпеці медперсоналу, який працює з інфікованими. Йдеться про закріплення навичок, організацію екстренної допомоги тощо.

Наступним питанням, винесеним на розгляд учасників засідання, була інформація про епідситуацію щодо захворюваності на поліомієліт. За повідомленням МОЗ України, у квітні в Таджикистані було зареєстровано 120 випадків поліомієліту паралітичної форми. Десятеро осіб померло. Захворюваність реєструвалася серед дітей віком до 16 років, з них 108—діти до 5 років. Від нас вогнище небезпечної недуги знаходиться ніби й далеко територіально, то чи може хвороба, яка забирає й калічить дітей, загрожувати безпосередньо Одещині?

Реальну ситуацію прокоментувала завідуюча відділом особливо небезпечних інфекцій облСЕС Людмила Красницька.

— Враховуючи сучасні жваві міграційні процеси, вантажообіг (а ми транспортно пов'язані чи не з усім світом), — сказала вона, — також перебуваємо під прицілом небезпеки. Ускладнює ситуацію те, що на Одещині різко знизився відсоток вакцинованих дітей, у тому числі проти поліомієліту, туберкульозу, кору, правця, краснухи, дифтерії...

В Одеській області захворювання на поліомієліт, викликаний так званим «диким» вірусом, не реєструється з 60-х років минулого століття. І це, насамперед, завдячуючи проведенню планомірної імунізації дітей: включно до 2008 року в області щепленнями їх було охоплено до 97 — 98 відсотків. Виняток складали тільки ті, хто мав суворі протипоказання.

Щодалі, то ситуація погіршувалася: у 2008-му не отримали щеплення 10 відсотків дітей, які підлягали імунізації, у 2009-му їх стало вже 30 відсотків. Як наслідок, невакцинованими залишилися понад 9 тисяч дітей, неревакцинованими — більше 8 тисяч. Основними причинами відмов стала недовіра батьків до якості вакцин та страх перед можливими ускладненнями. Таким чином, колективний імунітет до вірусів, у тому числі й поліомієліту, різко знизився.

У разі завезення «дикого» по-ліовірусу на територію області захворюваність може спалахнути згубним вогнищем. А ймовірність завезення «дикого» поліовірусу надзвичайно висока.

Головний і єдиний шлях попередження захворювання на поліомієліт — це щеплення проти нього. Авторитет лікаря, особливо педіатра, який останнім часом здав свої позиції, також спрацьовує супроти такої життєво необхідної справи, як імунізація.

Користуючись присутністю в залі великої кількості представників ЗМІ, доповідачка нагадала про основні симптоми захворювання: гострий його початок, діарея, параліч кінцівок. Недуга передається через брудні руки, через немиті овочі та фрукти.

Василь Лапай звернувся до присутніх з вимогою на місцях вжити екстреннихзаходів з відстеження ситуації, у тому числі посилити роботу з батьками, вчителями, педіатрами, молодшим медичним персоналом, місцевими ЗМІ, усіма, хто має позитивний вплив на людей. Діяти силою переконання.

Учасники колегії розглянули ще кілька питань, серед яких: аналіз роботи з фармакологічного нагляду лікувально-профілактичних закладів (йшлося про збір інформації про побічну дію ліків, чого ми в області практично не робимо); про організацію на Одещині санаторно-курортного етапу реабілітації пацієнтів із серцево-судинними та судинно-мозковими захворюваннями; про хід виконання Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; обговорили кілька поточних моментів зі свого профспілкового життя.