Любити Вітчизну не можна примусити указом. Цю любов треба виховувати, дати людині зрозуміти, що Україна — то її рідна земля. Тут її коріння, тут її майбутнє. Більша частина одеських студентів мають це почуття. Такий висновок випливає зі спеціального соціологічного дослідження «Самоідентифікація одеського студентства», проведеного у березні Інститутом Горшеніна у рамках дослідницької програми «У фокусі: студентство» разом з групою вихованців Інституту соціальних наук Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова. Звичайно, як і будь-яке опитування, воно дає підстави і для глибших міркувань на виховну тему.

Всього було опитано 500 юнаків і дівчат, які навчаються у вищих навчальних закладах державної форми власності III і IV ступенів акредитації. Опрацювавши відповіді, експерти отримали такі результати: більше половини респондентів (54,1 відсотка) ідентифікують себе з українською культурною традицією. Про належність до російської заявили 27,7, загальноєвропейської — 6,6, радянської — 2,6 відсотка опитаних. Дехто (3,7 відсотка) обрав відповідь «Інше», а для решти це питання викликало утруднення.

Показово й те, що найбільше респондентів ідентифікують себе з власними містом і країною, тобто усвідомлюють себе громадянами України (середній показник 4). На рівень цей показник нижчий у тих, хто обрав категорії: «Європеєць», «Громадянин світу» і «Представник етнічної групи». І ще нижчий, на рівні двійки, у тих, хто ідентифікує себе з «радянською людиною».

Менше половини опитаних (43,3 відсотка) вважають своєю рідною мовою російську. Мабуть, таки дається взнаки тривале зросійщення нашого народу. Українську мову рідною назвали 27,1 відсотка респондентів. Така ж кількість опитаних вважає своїми рідними й українську, і російську. Відповідь «Інше» вибрали 1,8 відсотка, а 0,7 відсотка респондентів завагалися відповісти на це запитання.

Кожен третій студент вважає, що українська мова повинна бути державною, а російська може використовуватися на побутовому рівні, як мова національних меншин. Думки, що в Україні мають бути державними дві мови, дотримуються 29,9 відсотка опитаних. Кожний четвертий (25 відсотків) зазначив, що українська мова має бути державною, а російська може бути офіційною лише в деяких регіонах. Втім, дехто (4,6 відсотка) думає навпаки: російській — статус державної, а українській — роль офіційної в окремих регіонах. Ще менше тих (2,4 відсотка), хто вважає, що російська мова має стати державною, а українська використовуватися виключно на побутовому рівні.

Переважна більшість одеських студентів не хоче відродження Радянського Союзу (74,3 проти 12,4 відсотка опитаних). Вагалися з відповіддю на це запитання 13,3

відсотка респондентів. Прихильники відродження Союзу аргументують свою думку тим, що це дало б їм упевненість у завтрашньому дні, доступність освіти, можливість вільного пересування спільною територією, сприяло б відродженню сильної армії, підвищенню міжнародного авторитету держави тощо. Тих, хто проти відновлення Союзу, не запитали, чому вони так думають.

І, зрештою, у студентів поцікавилися одвічним питанням: що їм потрібно для щастя? Чверть з них відповіли, що для щастя, передусім, потрібна сім'я. Неодмінними його атрибутами мають бути впевненість у завтрашньому дні (15,4 відсотка опитаних), цікава робота (14,4), гроші (14,2), любов (12,5), власне житло (8,4), свобода (7,8 відсотка). Хтось вибрав графу «Інше», хтось вагався з відповіддю, але це вже було неістотно.

Похибка репрезентивності дослідження не перевищує 4,5 відсотка.