У перерві пленарного засідання 31-ї сесії обласної ради відбувся традиційний брифінг, під час якого голова облради Микола Скорик прокоментував деякі з рішень, ухвалених депутатським корпусом. Пропонуємо виклад цього спілкування із представниками регіональних ЗМІ.

Олексій АРХИРЕЄВ, телекомпанія «Одеса-плюс»: – Сьогодні депутатами прийнято два звернення – про неприпустимість проведення на території області навчань СІ-БРИЗ та про консолідацію органів місцевого самоврядування із органами державної влади і суспільством. Чи не здається Вам, що ці два документи вступають у деяку суперечність між собою?

Микола СКОРИК: – Кожен повинен займатися своєю справою. Навіть якщо згадати усі наші рішення політичного характеру (щодо мови та інших питань) – вони стосувалися Одеської області. Коли місцеві ради дуже віддалених регіонів, у яких багато хто з людей ніколи не бачив моря, ухвалюють рішення щодо того, що потрібно із цим морем робити, це виходить за межі компетенції конкретної місцевої ради. Територія Одеської області належить громаді регіону – майже 2,5 млн наших співвітчизників. Тому депутати обласної ради, як люди, обрані цієї громадою, висловили свою думку щодо тих подій, які можливо будуть відбуватися саме на території області.

Друге звернення – до наших колег – закликає органи місцевого самоврядування чітко дотримуватися своєї компетенції і не виходити за її межі. Так, наше законодавство досить суперечливе. Але його потрібно виконувати. І змінювати законодавство повинні народні депутати Верховної Ради України. Коли це буде зроблено – будемо жити по-новому. А зараз потрібно жити за чинним законодавством. Ми сьогодні повинні об’єднатися навколо економічної розбудови. Як мені здається, виходячи із нашого сесійного засідання, ця головна ідея оволоділа усіма 120-ма депутатами обласної ради. І політика тут зовсім вторинна.

Дмитро ЯНОВСЬКИЙ, радіо «Одеса»: – Чи поділяєте Ви позицію керівництва Головного управління економіки облдержадміністрації про те, що в нашій області подолано економічну кризу і тепер економіка регіону перебуває у стадії рецесії і під кінець року почне зростати?

Микола СКОРИК: – Одеська область не живе у відриві від усієї іншої частини країни. Ви чули виступи Президента, Прем’єр-міністра, першого віце-прем’єр-міністра України (під час ухвалення Верховною Радою програми соціально-економічного розвитку країни) про те, що повністю стабілізувати ситуацію і домогтися зростання наших основних економічних показників можна саме у другому півріччі. Я гадаю, це цілком реально як для усієї країни в цілому, так і для нашої області зокрема.

Ірина КРИШТАФОР, телекомпанія «РІАК-інформ»: – Якщо коротко, як Ви охарактеризуєте обласний бюджет, який розглядався на пленарному засіданні?

Микола СКОРИК: – Це досить місткий документ. Як і в попередні роки, ми постаралися відобразити його основні складові. Але цього року, із урахуванням єдності президентської гілки влади, Кабінету Міністрів, Верховної Ради та місцевих рад (а Одеську область можна впевнено віднести до тієї частини, яка повністю консолідована із нинішнім керівництвом країни), ми постаралися врахувати і питання соціального захисту наших громадян (це помітно з ухвалених програм), і питання можливого інноваційного та інвестиційного розвитку регіону. Тому можна сказати, що бюджет нинішнього року має з одного боку соціальну, а з другого – інвестиційну спрямованість.

Ірина КРИШТАФОР: – У чому суть рішення щодо Одеського інституту Сухопутних військ?

Микола СКОРИК: – Це редакційні правки до рішення, яке ми ухвалювали ще у 2007 році. Ви знаєте про відкритий лист владики Агафангела, який є депутатом обласної ради щодо повернення інституту Сухопутних військ до Одеси. Раніше ми звернулися з цього питання до керівництва Кабінету Міністрів. На цьому листі вже є віза Прем’єр-міністра щодо необхідності комплексного вирішення долі ОІСВ. Поняття «комплексне вирішення» передбачає, з одного боку, безумовне повернення інституту Сухопутних військ до Одеси. А з другого – інститут у тому вигляді, у якому він був за часів Радянського Союзу, Українській армії однозначно не потрібний. Тому, звичайно, звільняється частина територій вузу. І депутати обласної ради наполягають на тому, щоб ці території у жодному разі не потрапили ні під які приватизаційні процеси, а використовувалися винятково у межах освітніх потреб Одеської області для розміщення адміністративних структур. Це не абстрактні структури, а три дуже важливі органи. Один з яких – окружний адміністративний суд – вже там розміщений, а апеляційний адміністративний суд потребує переселення. Крім того, ви знаєте про ситуацію із синагогою Бродського. Це пам’ятка архітектури, який єврейська громада давно просить передати їй для відновлення. Але для цього потрібно кудись перенести обласний архів, який там зараз перебуває. На території ОІСВ є для цього підходящі площі.

Ще один нюанс пов’язаний із тим, що ми наполягаємо на збереженні військового ліцею. Ми були готові ухвалити рішення щодо того, щоб зробити його обласним, фінансувати із обласного бюджету і розмістити його на частині територій 16-го містечка. Гадаю, це дуже важливо для наших дітей.

В’ячеслав ВОРОНКОВ, газета «Голос України»: – Миколо Леонідовичу, які конкретно делеговані повноваження обласна рада передала обласній державної адміністрації? Чому Ви так спокійно передали повноваження, за які (ми це пам’ятаємо) так завзято боролися?

Микола СКОРИК: – Я сьогодні вже згадував про складнощі нашого законодавства. Якщо Ви уважно читали Закон «Про місцеве самоврядування в Україні», його 44-та стаття говорить про те, що обласна рада делегує обласній адміністрації цілий перелік повноважень. Усі обласні ради у нашій країні ці повноваження делегували.

Ви пам’ятаєте протистояння в останні роки на рівні країни. І те, яке існувало між Одеською обласною радою та керівництвом обласної державної адміністрації у 2006-2007 роках. Тоді ми думали про те, як нам захищати інтереси виборців, інтереси регіону. Юристи підказали хід, пов’язаний із можливим неделегуванням цих повноважень. Ми розробили механізм виконання цих повноважень через надання постійним комісіям нових функцій. Але із приходом Миколи Дмитровича Сердюка на посаду керівника обласної державної адміністрації ми фактично цими повноваженнями не користувалися (у силу того, що була налагоджена нормальна робота, обласна рада ці повноваження виконувала через обласну держадміністрацію).

Є досить багато нюансів, пов’язаних із виконанням цього рішення. Увесь цей період воно перебувало у судовому розгляді. Але суд не ухвалював рішення щодо його призупинення, і воно залишалося легітимним. Враховуючи, що на сьогоднішній день керівництво обласної державної адміністрації та більшість депутатів обласної ради – однопартійці, було б нерозумно далі «перетягувати канати» у межах цього, знову ж, досить спірного юридичного питання. Тому обласна рада ухвалила рішення щодо делегування повноважень облдержадміністрації. Воно має суто формальний характер, але знімає багато запитань навколо даної ситуації. Щоб Ви розуміли – з тих реальних повноважень, які перебувають у особливій компетенції обласної ради (у відповідності зі ст. 43 Закону «Про місцеве самоврядування») ми нічого нікому не передавали. Ці повноваження будуть чітко виконуватися і надалі. І в обласної ради є для цього усі необхідні ресурси та організаційні можливості.

Юлія РУДНІКОВА, ООДТРК: – Миколо Леонідовичу, на сесії виникли невеличкі розбіжності з приводу створення Центру патріотичного виховання для молоді. Як Ви особисто проголосували з цього питання?

Микола СКОРИК: – Там спостерігалися дискусії у межах фракції. Це не зовсім вірно, і ми будемо у цьому питанні розбиратися. Тому що дискусії всередині однієї фракції повинні проходити на засіданні фракції. Коли фракція ухвалила більшістю голосів рішення, воно повинно беззаперечно виконуватися. Так було, і я впевнений, що саме так і буде.

Я особисто проголосував «за». Люди мого покоління, напевно, чудово пам’ятають, що таке ДТСААФ, початковий військовий вишкіл. Що стосується того, наскільки ми справді опікуємося позашкільним та патріотичним вихованням наших молодих людей, то я б радив тим, хто заперечує це, під’їхати на Троїцьку, 43 – це колишня станція юних техніків, а зараз сучасний позашкільний центр дитячої творчості. Ми повністю упорядкували цей стародавній особняк, у якому діти із задоволенням будуть займатися. Я це пам’ятаю по собі, тому що я кандидат у майстри спорту саме із дтсаафівських видів – ракетомодельного спорту. І те, що я навчився щось робити своїми руками, це завдяки, зокрема, і військово-патріотичному вихованню. Тому, вважаю це рішення досить позитивним.

Андрій ВОЛОДЬКО, ТРК «Академія»: – Чи планується виділення коштів на острів Зміїний, і чи є ще інтерес області до нього?

Микола СКОРИК: – На жаль, минулого року країна нічого не вкладала у Зміїний, оскільки острів був предметом досить серйозних розглядів. Те, що попереднє керівництво країни програло усі можливі моменти, пов’язані із розподілом шельфу – це одна ситуація. Але острів Зміїний є стратегічною територією нашої країни, і її ніхто не оспорював. Я гадаю, що нинішнє керівництво нашої держави буде цим питанням займатися. І сподіваюся, що найближчим часом почнеться як розробка шельфу, так і розробка усіх планів щодо активізації туристичних напрямів на Зміїному – що теж можливо, і це додасть розвитку острова додаткового поштовху.

Дмитро ЯНОВСЬКИЙ: – Миколо Леонідовичу, беручи до уваги домагання з боку Румунії на деякі інші території в Одеській області, на Вашу думку, чи може вплинути на цю ситуацію відновлення військової присутності України в Придунав’ї?

Микола СКОРИК: – Я відповім Вам фразою із відомої пісні «Чужой земли мы не хотим ни пяди, но и своей вершка не отдадим». Я гадаю, що ці домагання необґрунтовані, щоб ми в них не заглиблювалися.

Ірина ЧОРНА, ІА «Репортер»: – Нещодавно у ФК «Чорноморець» відбулася прес-конференція, де говорилося про необхідність залучення інвестицій для завершення спорудження стадіону «Чорноморець». Чи буде облрада виділяти якусь допомогу з цією метою?

Микола СКОРИК: – Ви знаєте, що минулого року ми брали участь у спорудженні стадіону. Обласна громада є акціонером ФК «Чорноморець». На жаль, цього року керівництво обласної державної адміністрації не подало своїх пропозицій щодо участі в завершенні цього будівництва. Враховуючи нашу спільну позицію, ми погодилися з думкою адміністрації.