Схоже, що світова фінансово-економічна криза іде на спад. Про це більш-менш оптимістично заявляють і офіційні особи. Проте, гортаючи підшивку «Одеських вістей», не можна пройти повз інформації та статті про те, що і під час стагнації було чимало позитивного. Взяти хоча б такий дотаційний район, як Фрунзівський, де вжито конкретних заходів щодо підвищення якості медичного обслуговування населення.

Так, завдяки обласній програмі щодо забезпечення житлом медичних працівників завідувач хірургічного відділення Фрунзівської ЦРЛ Максим Мішенчук торік в’їхав із сім’єю до нового упорядкованого будинку. Значною подією стало одержання лікарнею нового цифрового флюорографічного апарата. Крім того, в експлуатацію введено кабінет телемедицини, обладнаний необхідною сучасною технікою, закупленою за рахунок Держбюджету. Ще одна важлива, а можливо, найголовніша подія, за словами головного лікаря лікарні Михайла Шарка, пов’язана з початком реконструкції недобудованого корпусу. Там будуть розташовані хірургічне, травматологічне та гінекологічне відділення. Неординарність того, що сталося, полягає у тому, що цей лікувальний заклад не могли добудувати понад п’ятнадцять років. І нарешті будівництво ожило. На реконструкцію з Держбюджету було виділено 6 мільйонів 693 тисячі гривень. Причому грамотно спрацювала місцева влада.

Нещодавно я знову зустрівся з головним лікарем і запитав його: чим порадував фрунзівських медиків і його особисто 2010 рік?

– У першому кварталі для потреб лікарні виділено автомобіль «опель», – говорить Михайло Миколайович. – Він, до речі, розподілений Перехрестівській амбулаторії. Крім того, ми одержали новий апарат УЗД-діагностики з чотиримірним зображенням, три триканальні електрокардіографи та 15 глюкометрів для визначення цукру у крові, якими оснащені бригади «швидкої допомоги», амбулаторія і усі відділення.

Але найголовнішим завданням для Михайла Шарка залишається подальша реконструкція лікарні. Показуючи, що вже зроблено, він водив мене практично по всіх приміщеннях першого, другого, а також цокольного поверху, розповідав, де і які служби будуть розташовані.

– Будова сейсмостійка, може витримати землетрус до 8 балів за шкалою Рихтера, – розповідає Михайло Миколайович. – Стіни обшиті металевою сіткою та теплоізоляційним матеріалом. Підлога вистелена керамічною плиткою, що значно краще для санітарного стану. Установлено потужну вентиляцію – неодмінна умова для сучасного лікувального закладу.

На моє запитання, наскільки району необхідна така лікарня, Михайло Миколайович дав однозначну відповідь:

– Дай Боже, щоб усі ми були здоровими. Але, на жаль, такого не буває. Тому я виходжу з того, що хворий, незалежно від його рангу, повинен мати можливість одержати максимум медичних послуг і в умовах, гідних людини. Тому завершення реконструкції для нас конче потрібне. Тому що на сьогоднішній день у діючому корпусі функціонує лише одна операційна, хворі після тяжких операцій перебувають по п’ять-шість чоловік в одній палаті. А щоб ви зрозуміли, наскільки у нас незадовільні санітарні умови, скажу, що на 35 чоловік припадає один туалет.

На сьогодні у реконструйованій частині лікарні фахівці завершують монтаж електромереж і електрообладнання. Проте, для того, щоб цей корпус здати в експлуатацію, необхідно, за наявними розрахунками, ще як мінімум 4 мільйони 280 тисяч гривень. З них 1 мільйон 400 тисяч – на придбання медичного обладнання.

– Ми вже підготували і відправили листа до Міністерства економіки, додавши до нього фотографії, показавши тим самим, що вже зроблено, а на що ще потрібні капіталовкладення, – сказав на прощання Михайло Шарко. – Тривале будівництво необхідно завершити. Тому що на загальному тлі ця «недобудова» виглядає як фурункул...