Перед травневими святами на автобусній зупинці мимоволі почула розмову двох дівчат.

– Ти знаєш, що Сергій повернувся додому?

– Його відрахували після першої сесії.

– Воно й не дивно. У школі перебивався з двійки на трійку, а тут університет…

– Та він же ще на випускному хизувався, що везучий.

– Йому справді пощастило. Тести вгадав, але ж знань немає!

Ця розмова наштовхнула на міркування з приводу зовнішнього незалежного оцінювання знань учнів.

Думки випускників загальноосвітніх шкіл дуже різняться. Одним до вподоби, що не потрібно здавати вступних іспитів. Другі розчаровані.

– Ви знаєте, – сказала минулорічна випускниця Олена, – у мене є подруга, вона всі одинадцять років дуже добре навчалась, а на тестуванні розгубилася, перехвилювалася і одержала низький результат.

Як не парадоксально, але думку про те, що нерідко діти, які навчалися не найкраще, успішніше здають тести, довелося почути і від педагогів.

– А взагалі тестування – дуже добре. Тести охоплюють значно більший обсяг матеріалу. До того ж є завдання на логічне мислення. А оскільки нині наші діти мало читають, то в них гірше розвинуто мовлення. Ще варто враховувати, що в селах діти більше закомплексовані. І в тестах вони почуваються комфортніше.

Ця форма оцінювання яскраво демонструє й роботу вчителя, бо діти показують своє вміння використовувати набуті знання на практиці.

У НВК «Олімп», що в Ширяєвому, незалежне оцінювання знань учнів провадилось з самого початку. Сюди приїздили учні одинадцятих класів та випускники попередніх років, крім місцевих із Ананьївського, Великомихайлівського, Миколаївського районів.

Як розповідає директор цього навчального закладу Петро Іванович Гордієнко, для них це було клопітно. Адже потрібно було припинити на той день заняття у школі. Оскільки класів багато, необхідно було продумати перенесення уроків.

– До того ж до закладу, де провадиться незалежне опитування, висуваються певні умови. Наприклад, розміщення класів, відсутність у них будь-якої наочності, що може підказати відповідь. Мають бути підготовлені чергові. Крім того, переважна більшість сільських шкіл зіткнулася із такою проблемою, як відсутність внутрішніх туалетів. Я гадаю, що саме з цієї причини в цьому році наша школа не є пунктом приймання тестів, – ділиться своїми думками Петро Іванович. – Взагалі, я вважаю, що ця система має право на життя. Це один з найкращих шляхів для вступу до вузів, бо дає можливість найточніше визначити рівень знань і виключає стороннє втручання. Хоча є претензії і в дітей, і у вчителів. У деяких тестах були некоректні запитання. Вони могли суттєво вплинути на загальний результат.

Та абсолютизація тестування негативно вплинула на процес навчання. Чимало учнів вважали, що для них важливо добре знати тільки ті предмети, які вони здаватимуть, а на решту можна не звертати уваги.

У цьому році внесено позитивні зміни у зовнішнє незалежне оцінювання знань. Зокрема, важливо те, що запроваджено врахування середнього балу атестату, що стимулює випускників до кращого навчання в школі. Добре, що тестування винесено за рамки шкільного навчального процесу.

Вважаю, що було б доцільним внести відповідні зміни в положення про переведення та випуск учнів. Варто зробити суворішими вимоги до рівня навчальних досягнень.

Від першого дня і досі заступник директора НВК «Олімп» Тетяна Андріївна Невріна брала участь у підготовці і проведенні зовнішнього незалежного тестування. Тож її думку, як людини, що безпосередньо знає всі плюси і мінуси тестування, почути дуже важливо:

– У нас провадилося два роки зовнішнє незалежне оцінювання знань учнів. І я запевняю, тут все проходило дуже чесно. Було кілька спостерігачів із різних регіонів. Спершу було трохи страшнувато. Але то не дивно, адже все нове сприймається з острахом. А тепер, коли я чую, що не потрібно проводити тестування, то не погоджуюсь. Нині багато учнів та й їхніх батьків переконались, що таке оцінювання має позитив. Хоча воно теж має свої мінуси. Тут є елемент лотереї. Можна елементарно вгадати. До негативу віднесла б те, що діти не говорять, не висловлюють своїх думок. Тому вважаю важливим при зовнішньому незалежному оцінюванні провадити співбесіди. Приймаючи дітей до вузів, потрібно особисто бачити абітурієнта, чути його мову, виявити його здатність логічно мислити.

Справді, врахування всіх побажань, виправлення недоліків тестування, допоможе позбутися мінусів, які поки що неминучі.