Райська місцинка – 6 соток землі у заповідній зоні на березі Дністровського лиману! Та ще з проведеними поруч природним газом та водою. І всього-то за десять тисяч умовних одиниць…

Багато заможних одеситів, кияни, жителі інших великих міст не залишили б без уваги таку вигідну пропозицію. Однак ділянки під заміські дачі на території Надлиманської сільради покупці беруть із особливою обережністю. Незважаючи на привабливу рекламу про близькість Нижньодністровського національного парку.

Ріелторські бариші знижує поголоска про екологічну катастрофу місцевого масштабу, яка тут вибухнула. Стурбовані надлиманці та миколаївці повторюють про задушливий запах з боку сміттєвого звалища, про рибу, яка майже щезла із Карагольської затоки, про відсутність посадок при пташиних перельотах і гніздуванні пернатих в отруєних плавнях. А дехто відверто називає рекреаційну зону мертвою.

– Птахи тут більше не сідають, риба не водиться, – говорять селяни, – і це не до добра!

Тема деградації унікальних екосистем лимано-гирлового Дністровського комплексу, що входять до складу національного парку «Нижньодністровський», неодноразово звучала на сторінках «ОВ». Особливу стурбованість при цьому викликав стан найціннішого ядра біокомплексу – Карагольських плавнів і затоки. Фахівці Дністровського територіального відділу Головного управління з охорони та відтворення водних живих ресурсів і врегулювання рибальства в Одеській області не перший рік б’ють тривогу. Адже за останні півстоліття видовий вклад іхтіофауни у Дністровському лимані значно скоротився. Якщо у 60-ті роки минулого століття у дністровських водах зустрічалося до 75 видів риб, то з початку 2000-го видова чисельність скоротилася до 50. Карагольські плавні при цьому єдине та виняткове місце, куди взимку ховається риба із усього Дністровського лиману. І хоча рибальство тут заборонене цілий рік, риби однаково майже немає.

Не перший рік до Карагольських плавнів із напівзруйнованих Теплодарських очисних споруд виливається умовно очищена рідота, останнім часом із білою піною, перенасичена фосфатами; продуктами відходів виробництва пральних порошків у Теплодарі. Непоодинокі у цій зоні пориви напірного колектора, який збирає стоки із Теплодара, Біляївки та Маяк Біляївського району. І овідіопольці, дихаючи смородом, з року в рік не можуть домогтися кардинальних рішень.

У лютому, напередодні теплих весняних днів, місцева влада форсувала довгограючу проблему. Чергового разу на Теплодарських очисних спорудах під головуванням Володимира Шершенецького відбулася екстрена нарада з цілого комплексу смердючо-згубних проблем. Окрім керівництва Овідіопольської РДА, у ній взяли участь дирекція Нижньодністровського національного парку, представники райСЕС, райорганізації мисливців та рибалок. Говорилося про розташування очисних споруд у рекреаційній зоні, прибережній охоронній зоні Дністровського лиману та річки Дністер, на межі Нижньодністровського національного парку. Але неочищені стоки до цього часу виливаються у лиман.

Друга, порушена на нараді проблема – ліквідація несанкціонованого сміттєвого звалища, утвореного біляївськими сусідами уздовж бетонованої дороги на межі Овідіопольського району. Сьогодні звалище сміття вже накрило трасу центрального водопроводу від станції «Дністер», яка підживлює близько 30 тисяч населення Надлиманського, Миколаївки, Калаглії, Овідіополя, Роксолан, Кароліно-Бугаза. Жителі довколишніх сіл вкрай обурені. Вони погрожують розкопати і затампонувати трубу водопроводу. Чому, запитують вони, до цього часу закриті очі обласних чиновників, зобов’язаних за обов’язком служби стежити за цивілізованим побутом людей, які мешкають на цій території?

І надлиманці дуже розраховують, що нинішнього року безпаспортне стихійне звалище, куди, не соромлячись, звозять сміття вже із населених пунктів інших районів, зверне на себе пильну увагу Держуправління охорони навколишнього середовища в Одеській області. Люди слізно волають про допомогу до облради та облдержадміністрації.

Наскільки небезпечно жити біля звалища, селяни знають не з чуток. У багатьох в будинках підключений інтернет. А він сповнений наукових досліджень у цьому напрямі, виразно підкреслюючи прямий зв'язок між звалищами, хворобами, що виникають, та серйозними специфічними вродженими дефектами. Звалища твердих та небезпечних відходів виділяють отруйні гази в атмосферу.

Потенційний покупець повинен тисячу раз подумати, перш ніж купити будинок або ділянку будівництва біля безгоспної купи сміття.

Незважаючи на наявні статті Кримінального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення щодо вивезення сміття до неналежного місця у вигляді санкцій позбавлення волі на термін від п’яти до десяти років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на термін до трьох років, ніхто із тих, хто допустив екологічний злочин, серйозно не постраждав.