– Аудитори зробили підтасування фінансових результатів перевірки, – так відгукнувся про аудит, проведений КРУ в Одеському зоопарку, його директор Юрій Коваленко під час прес-конференції. Він підкреслив, що, «збиток понад мільйон гривень» – вигадка і що ці гроші були записані на рахунках, які аудитори залишили без уваги.

Підвідомче Юрієві Коваленку господарство за офіційними документами значиться як комунальна установа «Одеський зоологічний парк загальнодержавного значення». Але не комунальне підприємство. Невже схожа назва збила аудиторів? Чи вони пройшли повз цю особливість? Порівняння двох непорівнюваних, абсолютно різних систем ведення бухобліку і призвели до шокуючої мільйонної погрішності.

Далі Ю. Коваленко пояснив, що є два види перевірки. Так, КРУ могло провадити або ревізію, тобто звичайну планову перевірку, або аудит. На запитання, чому контролери зупинилися на останньому, він відповів, що у результаті аудиту складається не протокольний акт, а лише звіт. Його матеріали мають рекомендаційний характер, але не можуть стати прецедентом для порушення судового процесу. Його також не можна спростувати через суд, що зв’язувало руки дирекції зоопарку у пошуках істини. Одеський острівець фауни свідомо був поставлений у невигідне становище винного, чию вину не доведено.

Ю. Коваленко дістав з теки резюме про те, що 21 травня 2010 року підписано постанову про відмову у порушенні кримінальної справи. Чому? Та тому, що прокуратура не знайшла складу злочину.

На жаль, переформатування громадської думки виглядає часом як виправдання. Але без пояснень багато ситуативних дій дирекції можуть здатися дивними. Як, наприклад, щодо продажу леопарда за 500 гривень?

– Не було продажу, – говорить Ю. Коваленко. – Леопарда ми обміняли на рожевого фламінго, досить рідкісного птаха для зоопарків. Верблюд пішов у залік за тигра амурського, занесеного до Червоної книги.

Що стосується єнота, якого, нібито оцінено у 36 гривень, то він взагалі виявився «взятим напрокат» для того, щоб скласти пару із самкою. Його орендували як плідника. Але плюшевий звірок не виправдав надії на розмноження. Натомість проявив такий непокірливий норов, що з’явилося побоювання, чи не попсує він шубу «панянці». І власник забрав його назад. Так само неправомочне, за словами директора зоопарку, порівняння слона із чорним лебедем.

Продовжуючи бухгалтерський лікнеп, слід згадати про те, як утворюється балансова ціна. Вона може складатися у попередні роки і не збігатися із величинами, сформованими вже у сучасних цінових умовах. Слон Тарун був куплений ще на радянські рублі. А до часу перевірки він і зовсім здох.

Крім того, уточнює директор, обміну підлягав завжди лише молодняк. А народжених малят ставлять на баланс лише через рік, коли стане ясно, що вони вижили. Що стосується дорослих особин, які стоять на балансі, то вони не продавалися і не обмінювалися.

Необхідність позбуватися від потомства гостро стоїть не лише перед одеським, але й перед іншими 6 великими зоопарками України. Причина вся у тому ж «квартирному питанні». Якщо в Одеському зоопарку залишати ведмедів, вовків та муфлонів, які особливо активно розмножуються, то років через 7 ними доведеться заполонити всю експозицію.

– Можливості купувати тварин виду, якого в нас немає, обмежені, – зізнається Ю. Коваленко. – Натомість, якщо одержимо потомство у тих же фламінго, зможемо самі диктувати умови покупцям, і позитивно регулювати фінансове становище установи.

Зараз дирекція готова віддати близько 800 тисяч боргів за корм тваринам. Усупереч думці опонентів, вони жодного дня не голодували. Одеський зоопарк не носить бренду кращого, але на відгуки про себе, як про добротного, він заслуговує. А з ідеями про його розширення, перетворення та збільшення матеріального забезпечення слід звертатися до трьох відомств, які його курирують.