Разом з новим кріслом нинішньому голові Великомихайлівської райдержадміністрації Михайлу ВИШНЯКОВУ дісталися старі проблеми.

– Ті, що були заморожені під час політичної паузи?

– Так, п’ятирічної! Тільки тепер ми одержали можливість втілити у життя програму, яку було намічено реалізувати ще до 2005 року. Тобто, зробимо крок назад. І тоді просунемося уперед у вирішенні як мінімум трьох дуже важливих для району завдань.

– У якому напрямі повинні бути зроблені ці кроки?

– Благоустрій села стоїть на трьох китах. Насамперед, це газифікація. Пов’язані з нею зміни побуту здатні змінити і свідомість людей. Потім дороги, від експлуатаційного стану яких залежить і економіка. Третє – постачання жителів району якісною питною водою, можливо, з артезіанських свердловин. Споживання криничної погано впливає на здоров’я трудівника. Адже не стільки скромною сільською зарплатою, скільки тяжкими умовами побуту пояснюється те, що професійні хлібороби виїздять із рідних місць. Гадаю, ці проблеми далеко виходять за межі окремо взятого району.

– Чи багато при цьому означає обсяг районного бюджету?

– Фінансами, звичайно, «верхи» не балують. І не дають забувати, що район депресивний. Фермерських господарств тут небагато, кількість працівників у них обмежена, тому податкові надходження від їхніх зарплат невеликі. Всі джерела в цілому забезпечують приблизно 20 відсотків прибутків, а решта заповнюється дотаціями. Розрахунок прибуткової частини бюджету виконаний з урахуванням фінансово-економічної кризи в країні. Виділено на 3 мільйони менше, ніж торік. Бюджет розвитку становить усього 434 тисячі гривень.

– Не розженешся! Чи випливає звідси, що керівник повинен бути «пробивною» людиною?

– У кожному разі, якість дуже важлива. Справді, головним завданням керівника стає пошук грошей, резервів у вигляді інвестицій.

– Напевно, з порожніми кишенями далеко не підеш?

– На щастя, «крокувати» допомагають фермери. З00 тисяч гривень, вкладених ними у газопроводи і системи питної води – відчутна підтримка своїх працівників.

Півтора мільйона вдалося виділити на укладання дорожнього покриття по вулиці Паризької Комуни в селі Великоплоському. Щойно зателефонували: з Держбюджету виділяється ще 5 мільйонів. Отже, можна далі планувати облаштування комунальних доріг. Бачиться реальним і придбання ще одного автобуса для перевезення учнів до школи. Хочемо, щоб кожна мала по такому ж до 2015 року. А також – по комп’ютерному класу з виходом до інтернету.

– Скільки ще загинати пальців?

– Належить добудувати Новопетрівську школу. Чекають на майстрових школи в селах Кіровому і Цибулівці. Стоїть, як пам’ятник успадкованій безгосподарності, недобудована «коробка» дитячого садка у Великій Михайлівці. Уже відкрито класи для дошкільників. Вирішено питання з документацією на капітальний ремонт Полєзненського дитсадка. Але проблему не знято…

– А як вона буде розв’язуватися в умовах потенційно можливої територіальної реформи?

– Поки що не можу однозначно оцінити її економічну доцільність. Адже, як відомо, бюджетні гроші не діляться. Як їх будуть розподіляти? Навряд чи є раціональним обговорюване нині укрупнення сільрад. Якщо й трохи вдасться виграти на зарплатні за рахунок скорочення штату, то в оперативності керівництва це може стати великою втратою. Тиждень знадобиться, щоб тільки об’їхати укрупнений район. Отож, займімося сьогоднішніми справами.